29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" червня 2020 р. Справа № 924/132/20
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькгаз збут" м. Хмельницький
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" с. Ганнопіль, Славутського району, Хмельницької області
про стягнення 26883,66 грн.
Представники сторін:
позивача: Бабчук О.В. - адвокат
відповідач: не з'явився
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницькгаз збут" м. Хмельницький звернулося до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" с. Ганнопіль, Славутського району, Хмельницької області про стягнення 26883,66 грн., з яких 26089,92 грн. основного боргу, 81,00 грн. 3% річних, 712,74 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог посилається на умови договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, положення ст.ст. 526, 549, 611 ЦК України, ст.ст. 22, 193, 231 ГК України.
Свої зобов'язання, згідно вищевказаного договору, товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" виконало належним чином, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № ЗХМ89017185 від 30.11.2019р. на суму 229013,87 грн. та № ЗХМ89018387 від 31.12.2019р. на суму 175076,05 грн., а всього на суму 404089,92 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу за природний газ 380000,00 грн.
Станом на день подання позову до суду заборгованість перед позивачем за поставлений газ становить 26089,92 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судові засідання 23.03.2020р., 04.05.2020р. та 01.06.2020р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.
Статтею 202 ГПК України передбачено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
04.11.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" с. Ганнопіль, Славутського району, Хмельницької області (споживач) укладено договір № 41HP297-375-19 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. (п.1.1 договору).
Згідно п. 1.2 договору, річний плановий обсяг постачання газу 70,000 тис. куб.м.
Пунктом 1.3 договору передбачено, планові обсяги постачання газу по місяцях, а саме за 4 квартал в листопаді 2019р. - 40,000 тис. куб.м., та грудень 2019р. - 30,000 тис. куб.м.
Згідно п. 1.4. договору, передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення).
Відповідно до п. 2.3 договору, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Згідно п. 2.6. договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ (п. 2.6.1. договору); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (п. 2.6.2. договору); споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу (п. 2.6.3. договору); у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.6.4 договору); сторони домовились, що до моменту обміну оригіналами актів приймання - передачі газу, скановані копії підписаних Сторонами актів приймання - передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу (п. 2.6.5. договору).
Як передбачено п. 3.1. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладають відповідні додаткові угоди. При відмові споживача укласти такі додаткові угоди, в будь-якому випадку споживач зобов'язується здійснити оплату за поставлений природний газ за ціною, встановленою постачальником на момент здійсненню такої поставки. Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Ціна 1 тис. куб. метрів газу без урахування податку на додану вартість становить 4676,14 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 157,19 грн. без урахування податку на додану вартість. Ціна 1 тис. куб. метрів природного газу з урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 4833,33 грн., Податок на додану вартість становить 966,66 грн. Всього ціна газу за 1 тис. куб. метрів становить 5800,00 грн. (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.3. договору, зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.
Згідно п. 3.5. договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору.
Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором. (п. 3.6. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць.
Згідно п. 4.2 договору, оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Як передбачено п. 4.3. договору, у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в 5 денний строк після збільшення цього обсягу.
Відповідно до п. 4.4 договору, датою оплати є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Підпунктом 5.5.2. договору, передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.
Згідно п. 6.2.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.1. договору, цей договір, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Хмельницькгаз збут» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно п. 9.2. договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
01.12.2019р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41HP297-375-19 від 04.11.2019р..
Згідно п.1 додаткової угоди, викладено п. 3.2 розділу ІІІ договору в наступній редакції: « 3.2. Ціна газу становить 6300,00 грн. з ПДВ за 1000 куб.м., в тому числі компенсація вартості послуги доступу до потужності».
Дана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.
У відповідності до умов договору № 41НР297-375-19 від 04.11.2019р. на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів позивач постачав відповідачу природний газ на суму 404089,92 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №ЗХМ89017185 від 30.11.2019р. на суму 229013,87 грн. та №ЗХМ89018387 від 31.12.2019р. на суму 175076,05 грн., які підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками.
Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково на суму 378000,00 грн..
Як вбачається з акта звіряння взаємних розрахунків, підписаного позивачем та відповідачем, за період листопад 2019р. по грудень 2019р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 26089,92 грн.
Станом на день подання позову до суду заборгованість перед позивачем за поставлений газ становить 26089,92 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений газ згідно договору від 04.11.2019р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 26883,66 грн., з яких 26089,92 грн. основного боргу, 81,00 грн. 3% річних та 712,74 грн. пені.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі вказаного вище договору за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.
У відповідності зі ст.ст. 901, 902, 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Нормами ст. 627 ЦК України, встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
На підставі договору № 41НР297-375-19 від 04.11.2019р. на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів позивач поставив відповідачу природний газ у листопаді-грудні 2019 року на загальну суму 404089,92 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками печаток сторін актами приймання-передачі природного газу №ЗХМ89017185 від 30.11.2019р. на суму 229013,87 грн. та №ЗХМ89018387 від 31.12.2019р. на суму 175076,05 грн.
Відповідачем було частково здійснено оплату за поставку природного газу в сумі 378000,00 грн.. Однак, в свою чергу, відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язань щодо оплати суми поставленого природного газу у розмірі 26089,92 грн.
Доказів, які б підтверджували сплату заявленої позивачем заборгованості, суду не подано.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 26089,92 грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 712,74 грн. пені за період з 11.01.2020р. по 18.02.2020р. на суму основного боргу 26089,92 грн.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1. договору).
У відповідності зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача пені, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 663,65 грн., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені. В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 49,09 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.01.2020р. по 18.02.2020р. в розмірі 81,00 грн.
Позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 81,00 грн., суд вважає за необхідне задовольнити.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 26089,92 грн. основного боргу, 663,65 грн. пені, 81,00 грн. 3% річних. В стягненні 49,09 грн. пені слід відмовити.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут", м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" с. Ганнопіль, Славутського району, Хмельницької області про стягнення 26883,66 грн. з яких 26089,92 грн. основного боргу, 81,00 грн. 3% річних, 712,74 грн. пені задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство „Дніпро" 30030, с. Ганнопіль, Славутського району, Хмельницької області, вул. Миру,18, код 30929334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (м. Хмельницький, проспект Миру, 41, ідентифікаційний код 39585960) - 26089,92 грн. (двадцять шість тисяч вісімдесят дев'ять гривень 92 коп.) основного боргу, 81,00 грн. (вісімдесят одна гривня 00 коп.) 3% річних, 663,65 грн. (шістсот шістдесят три гривні 65 коп.ґ0 пені, 2098,16 грн. (дві тисячі дев'яносто вісім гривень 16 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 49,09 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення".
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення» ГПК України.
Повний текст складено 09.06.2020р.
Суддя С. В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (29019, м. Хмельницький, пр. Миру,41)(реком. з повід.)
3 - відповідачу (30030, с. Ганнопіль, Славутського р-ну, Хмельницької обл.., вул. Миру,18)(реком. з повід.)