Провадження № 11-кп/803/1566/20 Справа № 180/1932/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у закритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2020 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019040330000322, № 12019040330000392 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 156, ч.1 ст.309 КК України,
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_6
перекладача ОСОБА_10
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_11 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 01 червня 2020 року включно.
Мотивоване дане судове рішення тим, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років, тому для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, з урахуванням тяжкості покарання, віку, стану здоров'я обвинуваченого, суд прийшов до висновку про необхідність продовжити до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід можуть не запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В апеляції:
- захисник просить змінити ухвалу суду першої інстанції та застосувати до ОСОБА_11 запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби.
В обґрунтування зазначає, що ОСОБА_11 тривалий час знаходиться під вартою з 24.06.2019 року, кримінальне провадження впродовж довгого строку не розглядається, на даний час потерпіла та свідки ще не допитані по незалежним від ОСОБА_6 обставинам, а також в ухвалі не зазначено, саме на яких свідків суду може впливати обвинувачений.
- засуджений ОСОБА_6 просить переглянути ухвалу суду першої інстанції, оскільки вона є необґрунтованою, так як суд першої інстанції в своєму рішенні не вказав ті доводи, які він зазначив в суді першої інстанції на свій захист, а тому вважає, що доводи, які викладенні в ухвалі суду першої інстанції нічим не підтвердженні.
Заслухавши захисника та обвинуваченого, які підтримали доводи та вимоги апеляції, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, думку прокурора, який заперечував проти апеляції захисника та обвинуваченого, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги захисника та обвинуваченого, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 , які викладенні в апеляційній скарзі щодо недоведеності наявності ризиків та можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів, вважає їх необґрунтованими.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , дотримався зазначених вимог закону, належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ризики, які враховувались судом при обранні обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і при попередньому продовженні строку, на момент постановлення оскаржуваної ухвали продовжують існувати.
Є достатньо підстав вважати, що існує ще досить висока ймовірність того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Вказані ризи доведені і продовжують існувати, оскільки ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочину, за яке передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, та за вчинення тяжкого злочину за яке передбачено покарання на строк до восьми років позбавлення волі. Обвинувачений ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий, має непогашені судимості за вчинення корисливих злочинів та злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканності особи. На даний час судовий розгляд справи продовжується, що в своїй сукупності дає обґрунтовану підставу вважати продовження існування вище зазначених ризиків, а саме : впливу на потерпілих, свідків, що ускладнить та негативно вплине на повноту, об'єктивність, всебічність та неупередженість дослідження обставин кримінального провадження.
Продовження існування зазначених вище ризиків у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінується обвинуваченому та більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Що стосується доводів захисника, що справа тривалий час розглядається судом, то колегія суддів зважає, що обвинувальний акт до суду надійшов у серпні 2019 року, враховуючи складність даного кримінального провадження, обвинувачення у вчиненні декількох злочинів, у тому числі злочин проти статевої свободи і статевої недоторканності, де потерпілою є неповнолітня дитина, участь у справі перекладача, поведінку обвинуваченого, а також поведінку обвинуваченого, що в повній мірі узгоджується з критеріями розумності строків кримінального провадження, визначеними ст. 28 КПК України.
З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника та обвинуваченого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК, колегія суддів.-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , та обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2020 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 156, ч.1 ст.309 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4