Провадження № 11-сс/803/690/20 Справа № 212/2919/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 червня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020040730000901 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 задоволено та застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 червня 2020 року з визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080,00 грн.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, проживає за місцем реєстрації, не має постійного доходу, а отже у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
Окрім того, 23.03.2020 року відносно підозрюваного обрано запобіжний захід, в іншому кримінальному провадженні, цілодобовий домашній арешт, розгляд справи триває в суді, що вказує на наявний ризик вчинення нових кримінальних правопорушень.
З метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненню нового кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із використанням електронного пристрою контролю, а також зменшити розмір застави.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що сторона обвинувачення не надала жодного доказу, який свідчив би про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Посилається на наявність місця реєстрації та проживання, міцних соціальних зв'язків підозрюваного, матері та вітчима. Крім того, захисник вважає, що визначений слідчий суддею розмір застави є надмірним для підозрюваного, оскільки останній не працює та не здатен внести таку суму, що грубо суперечить вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу захисника та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також зменшити розмір застави.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
29 квітня 202020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчиненого повторно.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується матеріалами в сукупності, долученими до клопотання слідчого та не оскаржується сторонами в апеляційному порядку.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Так, дійсно об'єктивно існують ризики у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком до п'яти років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи та офіційного джерела доходу.
Крім того, прокурором доведено ризик вчинення підозрюваним іншого злочину, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні іншого злочину за ч. 2 ст. 309 КК України, обвинувальний акт по якому перебуває на розгляді в суді першої інстанції, а до нього було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Так, згідно з матеріалами, доданими до клопотання /а.с. 26/ 23 березня 2020 року стосовно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18 травня 2020 року, а 28 квітня 2020 року він був затриманий працівниками поліції з метою перевірки його причетності до незаконного зберігання психотропних речовин та під час огляду у ОСОБА_7 виявлені 50 пластикових трубочок з речовиною кристалічного походження, які згідно висновку експерта № 19/104/17/1/3/299 від 29.04.2020 року містять у собі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.
При цьому, колегія суддів виходить з положень пунктів 9, 10, 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, згідно з якими суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Отже, в порушення умов застосованого до ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні, останній знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що свідчить про наявність ризику вчинення нових злочинів та неможливість йому запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Перевіряючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення ним вказаного кримінального правопорушення, вік та стан його здоров'я, а також міцність соціальних зв'язків, проте зазначені обставини не можуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому не є самодостатньою підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є неспроможними.
Разом з тим, апеляційний суд вважає слушними доводи сторони захисту в частині визначення слідчим суддею розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, тому з огляду на вимоги п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього не може перевищувати двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте слідчий суддя не дотримався зазначених вимог КПК України та визначив підозрюваному заставу, яка передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та становить сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і може визначатися щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжкого злочину.
При цьому, вийти за межі визначених розмірів застави слідчий суддя має право у виключних випадках щодо осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості клопотання слідчого та наявності достатніх підстав для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак допущені слідчим суддею порушення вимог кримінального процесуального закону в частині визначення розміру застави є істотними і не можуть залишитися поза увагою, внаслідок чого апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України.
Керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - скасувати.
Постановити нову, якою клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 червня 2020 року.
Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 гривень 00 копійок, ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3