справа №619/2984/18
провадження №1-кс/619/486/20
Ухвала
Іменем України
2 червня 2020 року Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі скаргу на рішення слідчого про закриття кримінального провадження,
установив:
ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить скасувати постанову слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, зобов'язати уповноважених осіб СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області поновити досудове розслідування кримінального провадження та зобов'язати провести ряд слідчих дій, посилаючись на те, що 18.04.2018 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження №12014220280000615 від 07.05.2014 за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, з якою він не погоджується, оскільки слідчим дана постанова винесена передчасно, не був допитаний ОСОБА_6 , який наніс йому тілесні ушкодження, слідчим не дослідженні обставини та не надана належна оцінка протиправним діям ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по захопленню його будинку, його експлуатації 1,5 роки, послідовність викрадання з його будинку майна та автомобілю. Не досліджено причини та умисел ОСОБА_6 у перешкоджанні йому забрати свої особисті речі з будинку. Не допитана присутня при зазначених у заяві про злочин діях донька ОСОБА_6 - його колишня дружина ОСОБА_8 . Не було встановлено перелік викраденого майна та його вартість. Не встановлено розмір нанесеної йому майнової шкоди. Крім того, постанова про закриття провадження йому була не надана та він з нею ознайомився випадково.
У судовому засіданні ОСОБА_4 скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні, надав пояснення аналогічні тим, що містить скарга.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти скарги посилаючись на її безпідставність та не обґрунтованість.
Слідчий суддя перевіривши матеріали скарги, вислухавши учасників справи, дійшов висновку про часткове задоволення скарги з наступних мотивів.
Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність і рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в поданій ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 7 КПК України).
Пункт 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
При розгляді даної скарги суд виходить з того, що інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу, зокрема, відповідно до приписів п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності є однією із загальних засад кримінального провадження.
Приорітетними завданням кримінального провадження визначено захист осіб від кримінальних правопорушень (ст. 2 КПК України).
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 07.05.2014 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12014220280000615), відповідно до якого 06.05.2014 до Дергачівського РВ ГУ МВС України в Харківській області з заявою звернувся ОСОБА_4 , який повідомив про крадіжку його майна з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
З постанови про закриття кримінального провадження №12014220280000615 від 07.05.2014 вбачається, що 06.05.2014 до Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області з заявою звернувся ОСОБА_9 , який повідомив про крадіжку його майна з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 06.05.2014 року об 11 год 50 хв до Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області надійшло повідомлення по телефону від ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про те, що за місцем його мешкання родичі колишньої дружини самовільно змінили запірні пристрої на дверях домоволодіння заявника на ґрунті розподілу майна. У період часу з 18 год 02 хв до 18 год 33 хв 06.05.2014 слідчим проведено огляд території домоволодіння та візуальний огляд будинку. При цьому встановлено, що вхід до будинку неможливо здійснити, оскільки у власника домоволодіння відсутні ключі, а його колишня дружина ОСОБА_8 перешкоджає йому увійти до приміщення будинку. При цьому, вхідні двері до будинку та вікна пошкоджень не мають. Одночасно 06.05.2014 ОСОБА_4 звернувся із письмовою заявою до працівників міліції у якій зазначив, що він виявив у своєму будинку сторонніх осіб, дозвіл на перебування яких у будинку він не надавав, окрім цього виявив відсутність свого особистого майна. У ході досудового розслідування слідчим винесено процесуальні рішення та проведено ряд слідчих дій, направлених на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_4 заявляв про крадіжку майна, яке знаходилось у домоволодінні, у якому мешкала його дружина разом з їхніми малолітніми дітьми та її батьками. При цьому, ОСОБА_4 стверджував, що його дружина ОСОБА_8 не мала права мешкати у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідно розпоряджатись та користуватись будинком та майном, що придбане у шлюбі. Отже, у ході досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник спір, що носить цивільно-правовий характер, і вирішення якого має здійснюватися у рамках судового розгляду цивільного провадження.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування.
Обставини кримінального провадження встановлюються на підставі зібраних в ході досудового слідства доказів, процесуальними джерелами яких є показання, речові докази, документи, висновки експертів, що вбачається зі змісту ст. 84 КПК України.
Прокурором у судове засідання було надано витяг ЄРДР і постанову про закриття вищевказаного кримінального провадження, із якої вбачається, що було допитано свідка ОСОБА_8 , слідчим змінено правову кваліфікацію кримінального провадження з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, допитано потерпілого ОСОБА_4 .
Згідно з положенням ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, дослідивши матеріали скарги, слідчим не виконано повного обсягу всіх необхідних слідчих дій з приводу отримання доказів щодо наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, в т.ч. не допитані як свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не з'ясовано обсяг особистого майна, про який заявляє ОСОБА_4 .
За таких обставин досудове розслідування не може вважатись проведеним повно, всебічно, об'єктивно, неупереджено та у повній відповідності до вимог кримінального процесуального закону України, висновки слідчого про відсутність в діях складу кримінального правопорушення є передчасними, а рішення про закриття кримінального провадження необґрунтованим.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження та подальшого здійснення досудового розслідування з прийняттям процесуального рішення у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора.
Згідно з ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
При цьому, скарга в частині зобов'язання провести конкретні слідчі дії задоволенню не підлягає, оскільки за змістом ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Скаргу ОСОБА_4 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження №12014220280000615 від 07.05.2014 задовольнити частково.
Скасувати постанову від 18 квітня 2018 року слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12014220280000615 від 07.05.2014.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвалу направити керівнику Дергачівської місцевої прокуратури та начальнику Дергачівського ВП ГУНП в Харківської області для організації подальшого досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1