Справа № 186/520/20
Номер провадження № 2/0186/248/20
09 червня 2020 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Янжули С. А.
при секретарі - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
24 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2016 року по справі №186/250/16-ц було стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Крім того, заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року по справі №186/251/16-ц стягнуто на її користь на її утримання, до досягнення дитиною трирічного віку, аліменти з відповідача в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Відповідач за період з березня 2017 року по вересень 2019 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 30 011,50 гривень. Нею приведено розрахунок пені в зв'язку з простроченням сплати аліментів за вказаний період, розмір якої становить 153 434,96 гривень. Так як сума пені значно перевищує суму заборгованості по сплаті аліментів, то вважає, що загальна сума пені дорівнює 30 011,50 гривень.
Просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 30 011,50 гривень.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить їх задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, про дату розгляду справи належним чином повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність не надав.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Даному факту відповідають сімейні правовідносини, які регулюються ст. 51 Конституції України, ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини, ст.5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 75,80,84,86,180-183, 191 СК України.
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
Відповідно до ст.ст. 3,18,27 Конвенції про права дитини (ратифікована Постановою ВР України №789 -Х11 від 27 лютого 1991 року), батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей … першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, духовного і соціального розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.181 СК України в разі відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той з подружжя, з ким вона проживає, має право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.
Відповідно до ст. 18 «Конвенції про права дитини» батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Отже утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги, є природним обов'язком батьків.
Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Сторонами не оспорювалися обставини справи щодо подружнього життя, батьківства дитини та необхідності сплати аліментів відповідачем, тому перевірки судом підлягають лише обставини обсягу та періодів фактичної сплати аліментів відповідачем, підстав, можливості та правильності нарахування пені у відповідності до ст.196 СК України.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені, що нараховується на заборгованість зі сплати аліментів, суд приходить до наступного.
Згідно ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові №572/1762/15-ц від 25 квітня 2018 року відійшла від правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України у справах, та зазначила, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Так, судом встановлено, що заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області №186/250/16-ц від 24 березня 2016 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ровеньки, Луганської області, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 лютого 2016 року до повноліття дитини.
Заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року №186/251/16-ц стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ровеньки, Луганської області, починаючи з 22 лютого 2016 року до досягнення сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі вказаних рішень суду, видано виконавчі листи та звернуто їх до примусового виконання.
Позивач надала довідку-розрахунок, видану Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби від 28 жовтня 2019 року, згідно якої за ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховано аліменти за період з 01 березня 2017 року по 01 жовтня 2019 року , але не виплачено, сума боргу становить 30 011,50 гривень.
Таким чином, обставини справи свідчать, що відповідач аліменти не сплачував взагалі, в зв'язку з чим утворилася заборгованість з його вини. Доказів того, що заборгованість зі сплати аліментів утворилася не з вини відповідача, останній суду не надав. Станом на 01 жовтня 2019 року відповідач не погасив заборгованість зі сплати аліментів на користь позивача в розмірі 30 011,50 гривень.
У частині 1 статті 20 СК України зазначено, що до вимог, які випливають із сімейних правовідносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч.2 ст.72, ч.2 ст.129, ч.3 ст.138, ч.3 ст.139 цього Кодексу. Отже, строк позовної давності не застосовується до правовідносин, які регулюються статтями 194 - 197 СК України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що права позивача порушені, а тому вона має право на стягнення неустойки (пені). Розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 березня 2017 року по 01 жовтня 2019 року ( в межах заявленого строку позовних вимог) складатиме:
153 434,96 гривень = (930,00х1%х1148) + (930,00х1%х1117) + (930,00х1%х1087)+ (930,00х1%х1056)+ (930,00х1%х1026)+ (930,00х1%х995)+ (930,00х1%х964)+ (930,00х1%х934)+ (930,00х1%х903)+ (930,00х1%х873)+ (930,00х1%х842)+ (930,00х1%х811)+ (930,00х1%х783)+ (930,00х1%х752)+ (930,00х1%х722)+ (930,00х1%х691)+ (930,00х1%х661)+ (930,00х1%х630)+ (930,00х1%х599)+ (930,00х1%х569)+ (930,00х1%х538)+ (930,00х1%х508)+ (930,00х1%х477)+ (930,00х1%х446)+ (930,00х1%х418)+ (930,00х1%х387)+ (930,00х1%х357)+ (930,00х1%х326)+ (930,00х1%х296)+ (930,00х1%х265)+ (930,00х1%х234).
Оскільки станом на 01 жовтня 2019 року розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становив 30 011,50 гривень, на виконання приписів ст.196 СК України - пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовільнити, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню за прострочення зобов'язання в сумі 30 011,50 гривень.
Розмір неустойки може бути зменшений, якщо відповідач визнає неустойку, але посилається на обставини матеріального та сімейного стану, що є підставою для зменшення розміру неустойки, однак відповідачем не надано суду ніяких доказів на підтвердження свого матеріального та сімейного становища, тобто обставини для зменшення розміру неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів на даний час відсутні.
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при пред'явленні позову до суду, позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264,280-283 ЦПК України, ст.ст.150,181,196 СК України, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Ровеньки, Луганської області, на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за виконавчим листом №186/250/16-ц від 24 березня 2016 року, за період з 01 березня 2017 року по 01 жовтня 2019 року , в розмірі 30 011 (тридцяти тисяч одинадцяти) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 840 (восьмиста сорока) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: С.А.Янжула.