ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2086/20
провадження № 2/753/4416/20
(ЗАОЧНЕ)
"01" червня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (будинком) шляхом зняття з реєстраційного обліку
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (будинком) шляхом зняття з реєстраційного обліку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 . В спірному будинку зареєстрований відповідач, ОСОБА_4 , який в зазначеному будинку не проживає та не з'являється та є невідомою особою для позивача, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні будинком шляхом зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, не заперечували проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі.
Представник третьої особи Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на домоволодіння від 18.08.1993 р., видане на підставі розпорядження №352 від 22.07.1993. (а.с.10)
Як вбачається із відомостей електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», в спірному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_4 .
Як вбачається із листа Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 15.01.2020 р. №101-101/Г-66-143, згідно з відомостями, які містяться в інформаційній системі «Реєстр територіальної громади міста Києва» та інформації відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області від 13.01.2020 №345 ОСОБА_4 зареєстрований вбудинку АДРЕСА_1 . (а.с.16)
28.03.2020 р. складено акт про фактичне не проживання особи за місцем проживання, який підписаний: ОСОБА_5 , яка проживає в будинку АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 , яка проживає в будинку АДРЕСА_2 ; ОСОБА_7 , яка проживає в будинку АДРЕСА_2 ; ОСОБА_8 , який проживає в будинку АДРЕСА_3 .
Відповідно до вищевказаного акту, ОСОБА_4 вбудинку АДРЕСА_1 ніколи не проживав.
Таким чином, відповідач, будучи зареєстрованим у квартирі, що на даний час належить позивачу на праві власності, порушує її права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.
Як зазначає ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частина 1 ст.319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стст.316, 317, 319, 321 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (стст.379, 382 ЦК).
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи, що реєстрація відповідача порушує права позивача вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, суд приходить до висновку, про наявність підстав для усунення перешкод позивачу у здійсненні нею права користування та розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_4 з реєстраційного обліку в будинку АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном (будинком) шляхом зняття з реєстраційного обліку- задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) у здійсненні нею права користування та розпорядження майном - житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом зняття ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з реєстраційного обліку в будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про ідентифікаційний номер відсутні), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА