Справа № 727/11474/19
Провадження № 1-кп/727/11/20
09 червня 2020 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260040002136 від 24.09.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михальча Сторожинецького району Чернівецької області, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, 24.09.2019 року, приблизно о 16 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_1 , рухався в межах населеного пункту м. Чернівці по вулиці Головна, зі сторони вул. Садової в напрямку проспекту Незалежності м. Чернівці.
Наближаючись до електроопори №377 вказаної вулиці, водій ОСОБА_6 не врахував дорожньої обстановки та неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом. Маючи можливість, шляхом своєчасного застосування гальмування, уникнути зіткнення з транспортним засобом, який рухався у попутному напрямку і раптово загальмував та зупинився, водій ОСОБА_6 , реагуючи на зміну темпу руху попутного транспортного засобу, змінив напрямок руху керованого ним транспортного засобу вправо, виїхавши при цьому за межі проїзної частини вулиці, де перетнув клумбу та велосипедну доріжку, а в подальшому виїхав на пішохідну доріжку, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який рухався в межах доріжки в напрямку проспекту Незалежності.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до висновку СМЕ №1011 мд від 30.10.2019 року, спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійна рана надбрівної ділянки зліва; садна: по лівій боковій стінці живота; в лівій скроневій ділянці тулуба, в ділянці обох кульшових остей та лівому колінному суглобі; струс головного мозку; забій лівої нирки; маргінальний уламковий перелом крижової кістки зліва; лінійний перелом обох сідничних кісток; уламковий перелом лівої лонної кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_6 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п.1.5, 2.3 (б), 11.13 та 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 року, якими передбачено наступне.
Відповідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п.п.б п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 11.13 ПДР передбачено, що забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
Відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що 24 вересня 2019 року біля 16 год. він рухався на автомобілі марки «ВАЗ-2107» зі сторони вул.Садової по вул.Головній в напрямку проспекту Незалежності. Рухаючись в районі парку ім.Шевченка біля павільйону «Жабка» перед ним несподівано загальмував автомобіль, який рухався в попутному напрямку та він розгубившись, намагаючись уникнути зіткнення, змінив напрямок руху вправо, виїхавши за межі проїзної частини на клумбу, велосипедну доріжку, а далі на пішохідну доріжку, де здійснив наїзд на потерпілого ОСОБА_4 , який рухався по в межах доріжки в напрямку проспекту Незалежності. Обвинувачений пояснив, що він не застосував екстрене гальмування, оскільки відволікся від керування. Пояснив, що крім нього в салоні автомобіля була його дружина на задньому сидінні. Зазначив, що право на керування транспортними засобами він має з 1956 року, в ДТП він потратив вперше. Чи застосовував він гальмування вже за межами проїзної частини він не пам'ятає. Наїзд на потерпілого відбувся боковою частиною автомобіля, при цьому автомобілем, притиснувши потерпілого до огорожі (стіни) парку Шевченка, протягнув його у вертикальному положенні приблизно один метр по вказаній огорожі, затиснувши потерпілого між стіною і машиною. Після чого, він від'їхав назад, щоб звільнити потерпілого. Після зіткнення перехожі допомагали ОСОБА_4 підвестися, проте потерпілий не міг стояти.
Обвинувачений пояснив, що шкоду потерпілому на даний час він не відшкодував, його донька намагалася дати кошти родичам потерпілого, проте вони відмовилися. Він особисто на другий день після ДТП був у лікарні у потерпілого, проте йому не дозволили пройти до нього у зв'язку з поганим станом здоров'я потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов визнав частково в частині відшкодування моральної шкоди на суму 30000 грн. в іншій частині позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. В частині відшкодування майнової шкоди належним відповідачем вважає страхову компанію ПрАТ «СК «Уніка».
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 24 вересня 2019 року приблизно о 16 год. він вийшов з військового комісаріату та пішов в напрямку проспекту Незалежності. Коли він проходив по пішохідній доріжці біля парку Шевченка в районі павільйону «Жабка» відчув удар ззаду, впав на асфальт, відчув біль в тазовій ділянці та животі. Йому перехожі допомогли підвестися, проте він не зміг самостійно стояти, йому викликали бригаду швидкої медичної допомоги. В момент ДТП обвинуваченого він не бачив, момент зіткнення не пам'ятає. В лікарні його обстежили, в результаті чого виявили п'ять переломів та він втратив два літри крові. Спочатку його положили в реанімаційне відділення, а на наступний день перевели в палату травматологічного відділення. На третій день до нього навідалася донька обвинуваченого та просила пробачення за батька. 04.10.2019 року його прооперували, здійснивши остеосинтез кісток тазу алярними гвинтами та апаратом зовнішньої фіксації. Далі він два тижні лежав у лікарні та два місяці лікувався вдома, виконуючи рекомендації лікарів.
Вважає, що йому заподіяно моральні страждання, які він оцінює в розмірі 300000 грн., оскільки після ДТП у нього залишилася психологічна травма, яка полягає у боязні ходити по вулицях, де рухаються автомобілі. Крім того, йому потрібно відновлювати стан здоров'я, лікарями йому рекомендовано санаторно-курортне лікування. Стан здоров'я відобразився на навчанні, оскільки він є студентом ЧНУ ім.Федьковича.
Потерпілий пояснив, що шкоду обвинуваченим йому не відшкодовано, покарання обвинуваченого залишає на розсуд суду.
Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі, просить стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 300000 тис. грн. та матеріальну шкоду в розмірі 56600 грн.
Для підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину за ч.1 ст.286 КК України прокурором, що підтримує державне обвинувачення в ході судового слідства пред'явлено наступні документи, які досліджені в судовому засіданні в порядку ст.358 КПК України.
Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схеми до протоколу та фото таблиці до нього від 24.09.2019 року, огляд розпочато о 19 год. 10 хв., закінчено 19 год 20 хв., в присутності спеціаліста ОСОБА_8 , понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , встановлено, що огляд проводився за напрямком вул.Садова - проспект Незалежності у м.Чернівці, у зв'язку з подією по вул. Головній, 100, де транспортний засіб ВАЗ2107, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода (а.с.76-95).
Відповідно до висновку експерта № 1011 мд (проведеного з 22.10.2019 року - 30.10.2019 року) встановлено, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні ЛШМД м. Чернівці у реанімаційному та травматологічному відділеннях з 24.09.2019 р. по 18.10.2019 р. із діагнозом: закритий скалковий перелом лінної та сідничної кістки зліва та сідничної кістки справа, забій грудної клітки зліва, тупа травма живота, забій лівої нирки, ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана лівої брови, маргінальний уламковий перелом крижової кістки зліва.
Згідно наданих медичних документів у ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: забійна рана надбрівної ділянки зліва; садна: по лівій боковій стінці живота, в лівій скроневій ділянці, тулуба, в ділянці обох кульшових остей та лівому колінному суглобі, струс головного мозку; забій лівої нирки; маргінальний, уламковий перелом крижової кістки зліва; лінійний перелом лівої лонної кістки, уламковий перелом лівої лонної кістки.
Вищевказані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо при дорожньо-транспортній пригоді по строку та обставинам можуть відповідати вказаному в постанові і відносяться в своїй сукупності до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до тривалого розладу здоров'я (а.с.96-98).
Відповідно до висновку експерта № 397-А від 29.10.2019 року з ілюстрованими таблицями до нього встановлено, що робоча гальмова система автомобіля ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в стані часткової відмови, із-за порушення конструктивної цілісності зовнішнього гумового покриття гнучкого гальмового трубопроводу, по якому гальмова рідина надходить до гальмових механізмів задніх коліс, що може бути викликано тим, що до моменту виникнення ДТП елементи робочої гальмової системи знаходилися в стані експлуатаційного спрацювання, та при застосуванні водієм екстреного гальмування, безпосередньо перед ДТП, із створенням граничного навантаження, яке перевищувало звичайне експлуатаційне, могло відбутися порушення конструктивної цілісності зовнішнього гумового трубопроводу приводу задніх гальм, внаслідок чого почалося підкидання робочої рідини з даного трубопроводу, тобто несправність могла настати до ДТП, і проявитись безпосередньо перед ним, хоча могла б виникнути в будь-який момент експлуатації автомобіля, а до моменту ДТП гальмова система перебувала в працездатному стані і могла виконувати свої функції щодо зміни режиму руху автомобіля.
Виявлена невідповідність в робочій гальмовій системі вимогам п. 31.4.1 (а) ПДР не виникає раптово і була спричинена неналежним або невідповідним технічним обслуговуванням, отже було до ДТП, що в свою чергу може впливати на курсову стійкість при застосуванні водієм екстреного гальмування.
Рульове керування автомобіля ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, перебуває в працездатному стані. Несправностей, які б могли спричинити ДТП не виявлено.
Ходова частина автомобіля ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, перебуває в працездатному стані. Несправностей, які б могли спричинити ДТП не виявлено.
Зовнішні світлові прилади автомобіля ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , на момент огляду, перебувають в працездатному стані, при цьому в них виявлено невідповідність вимогам п. 31.4.3 (ґ) ПДР внаслідок встановлення на розсіювачах блок-фар головного світла накладок, що відноситься до несправностей, які не виникають раптово, а спричинені проведенням робіт по їх монтажу, а отже було до ДТП, та може впливати на світло пропускання, а і відповідно на видимість в напрямку руху автомобіля (а.с.102-111).
Згідно висновку експерта №1373 від 17.10.2019 року встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлений (а.с.113).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2019 року, з схемою та фототаблицею до нього, слідчий експеримент розпочато 16 год. 40 хв., закінчено 17 год. 10 хв., в присутності ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , спеціаліста ОСОБА_11 , понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в межах населеного пункту м.Чернівці, а саме по вул. Головна, навпроти парку імені Т.Г. Шевченка, неподалік якого розташована сумісна вело пішохідна доріжка, яка проходить вздовж парку який огороджений бетонним парканом. Вказана доріжка вкрита асфальтобетонним покриттям, на який нанесена горизонтальна дорожня розмітка (1.1.- вузька суцільна лінія) та 1.29, яка є доріжкою для велосипедистів, де 24.09.2019 року мало місце ДТП.
Водій ОСОБА_6 вказав, що дорожня обстановка, дорожні умови та погодні умови є аналогічними як і на момент автопригоди. Вказав, що 24.09.2019 року, приблизно о 16 год. 00 хв., керуючи автомобілем ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , він рухався по вул. Головна, зі сторони вул. Садова в напрямку проспекту Незалежності, м. Чернівці, зі швидкістю 30 км/год., не більше так, як в попутному та зустрічному напрямку також рухалися інші учасники дорожнього руху. Рухаючись прямолінійно та перебуваючи на відстані 16,4 м до умовної лінії в напрямку проспекту Незалежності, щоб не допустити зіткнення з попутним автомобілем, який перебував на відстані 15 метрів від його передньої частини, водій якого різко застосував гальмування, зманеврував вправо в сторону тротуара та здійснив виїзд вправо на сумісну вело пішохідну доріжку, яка проходить повз парк імені Т. Шевченка. ОСОБА_6 пояснив, що пішохода до наїзду не бачив та зазначив, що його автомобіль після виїзду на сумісну вело пішохідну доріжку зупинився біля бетонного паркана, на відстані 8,4 м до умовної лінії в напрямку вул.Садова і по всій вірогідності пішохід в момент наїзду знаходився на пішохідній доріжці на відстані 0,4 м від бетонного паркана.
З моменту виїзду автомобіля марки ВАЗ-2107 під керуванням ОСОБА_6 на сумісну вело пішохідну доріжку і до наїзду на пішохода вказаний автомобіль подолав відстань 24,8 м. Висота бардюрного каменю в місці виїзду автомобіля складає 0,2 м (а.с.114-122).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення інженерно транспортної експертизи № 242/19-29 від 29.10.2019 року встановлено, що у даній дорожній обстановці при механізмі скоєння водієм автомобіля ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , йому необхідно було діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР.
Дії водія автомобіля ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 при завданому механізмі розвитку ДТП не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР, що з технічної точки зору, перебуває в причинному зв'язку із настанням даної події ДТП. (а.с.125-127).
Згідно листа, наданого ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 01.10.2019 року, копії картки виїзду, карти виклику швидкої медичної допомоги №43191 від 24.09.2019 року, встановлено, що 24.09.2019 року о 16 год. 06 хв. в ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» було зареєстровано виклик, який поступив від невідомої особи чоловічої статі з приводу ДТП, за адресою м. Чернівці, вул. Головна (тролейбусна зупинка парку ім. Шевченка). На виклик виїжджала бригада Е(Ш)МД №5 (а.с.128-130).
Згідно листа Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 26.09.2019 року, вказано, що 24.09.2019 року в період з 15-00 год. до 17-00 год. спостерігалась мінлива хмарність, без опадів. Вітер південно-східний, середня швидкість 3-4 м/с, температура повітря 19-20 градусів тепла. Метеорологічна видимість 40-45 км.(а.с.131).
Згідно листа Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства № 618 від 01.10.2019 року встановлено, що на даній ділянці дороги дорожні знаки відсутні, крім пішохідного переходу де встановлені дорожні знаки 5.35.1 (2) 4 штуки. На сумісній вело та пішохідній доріжці, яка проходить вздовж парку ім. Т.Г. Шевченка нанесена розмітка №1.1 та 1.29. Ширина велодоріжки 2.5 метри. Ширина пішохідної доріжки 3.5 метри. Дорожня розмітка по вул. Головній в 2019 році не наносилась (а.с.132).
Суд, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, дослідивши пред'явлені стороною обвинувачення документи, вислухавши думку прокурора, захисника і представника потерпілого, приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України знайшло своє підтвердження під час проведення судового слідства.
Згідно ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні належні та допустимі докази в їх сукупності, аналізуючи їх зміст, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджується зібраними у справі доказами, що 24.09.2019 року за обставин, встановлених судом, обвинувачений ОСОБА_6 , керуючи автомобілем ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Так, показання потерпілого узгоджуються та підтверджуються сукупністю зібраних в кримінальному провадженні доказів, в тому числі протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.09.2019 року, висновком експерта №1011 мд від 30.10.2019 року, висновком експерта №397-А від 29.10.2019 року, висновком експерта №1373 від 17.10.2019 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2019 року, висновком експерта №242/19-29 від 29.10.2019 р., документами, наданими ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 01.10.2019 року, листом Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 26.09.2019 року, листом Чернівецького міського ШЕП від 01.10.2019 року, які суд визнає належними та допустимими та такими, що мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, окрім повного визнання обвинуваченим своєї вини, суд кладе вищевказані докази в обґрунтування обвинувального вироку і визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати ОСОБА_6 винним в у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, оскільки вони достатньо вагомі, чіткі, узгоджені між собою, а тому достовірні і достатні та відповідають критеріям якості доказів, встановленим в рішеннях Європейського суду з прав людини в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 липня 2011 року та в справі «Яременко проти України» від 12 вересня 2008 року.
У своєму рішенні «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Отже, досліджені та оцінені в судовому засіданні докази - документи, висновки експерта є достатніми та дозволяють дійти висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.286 КК України, які передбачають кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні ОСОБА_6 виду і міри покарання суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також характеристику особи обвинуваченого, який вину визнав, його похилий вік, стан здоров'я (а.с.151), те, що він на обліку лікаря-психіатра не перебуває (а.с.147), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.148), позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.150), те, що він раніше не судимий(а.с.142-143), враховує, що шкоду, завдану кримінальним правопорушенням ним не відшкодовано, думку потерпілого щодо призначення покарання відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому щире розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.
Частиною 2 ст. 65 КК України, передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження інших правопорушень з його боку, є призначення покарання в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Процесуальні витрати за проведення експертиз, відповідно до ст.124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
При вирішенні цивільного позову пред'явленого потерпілим ОСОБА_4 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч. 1 ст.129 КПК України суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно п.3 ч.1 ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Цивільний позивач ОСОБА_4 згідно поданого цивільного позову просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 56600 грн. та моральну шкоду в сумі 300000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов визнав частково щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн., а в частині стягнення майнової шкоди позов не визнав повністю. Вважає, що є неналежним відповідачем в частині стягнення майнової шкоди, оскільки його відповідальність була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка».
Згідно поданого до суду відзиву представник відповідача-захисник ОСОБА_7 просить в задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди в сумі 56600 грн. відмовити в повному обсязі, а позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково в сумі 30000 грн. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду зазначає, що ОСОБА_6 є неналежним відповідачем в частині заявлених до нього позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди, оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у страховика ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому вважає, що вказана юридична особа є належним відповідачем у даних правовідносинах. Що стосується заявленого в позові потерпілим розміру вимог щодо відшкодування моральної шкоди, то вважає його не обґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами. Крім того, посилаючись на ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначає, що страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
При вирішенні заявлених позовних вимог про відшкодування майнової шкоди слід зазначити наступне.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст.980 ЦК України).
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Слід зазначити, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Згідно ст.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування.
Отже, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
В справі, що розглядається, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_6 було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого ОСОБА_4 у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Спричинення цих наслідків перебуває у причинному зв'язку із діяннями ОСОБА_6 , а саме вчиненням ним ДТП на транспортному засобі «ВАЗ-2107», номерний знак НОМЕР_1 , відповідальність власника якого застрахована в страховика ПрАТ «СК «Уніка» відповідно до інформації із сайту МТСБУ (поліс № АМ8617992) (а.с.70).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к прийшла до висновку, що положення ч. 1 ст. 128 КПК України щодо можливості пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за завдану шкоду, треба розуміти як можливість пред'явлення зазначеного позову до будь-якої особи (фізичної або юридичної), яка за законом виконує обов'язок з відшкодування шкоди, завданої підозрюваним (обвинуваченим чи неосудною особою).
Тому в контексті ч. 1 ст. 128 КПК України юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, може бути страховик.
Проте, потерпілим заявлено цивільний позов у даному кримінальному провадженні лише до обвинуваченого.
Таким чином, суд доходить висновку, що цивільний позов про відшкодування майнової шкоди може бути пред'явлено потерпілим ОСОБА_4 до страховика власника транспортного засобу, яким відповідно до інформації із сайту МТСБУ є ПрАТ «СК «Уніка» та який є належним відповідачем у вказаних правовідносинах, а обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає неналежним відповідачем у правовідносинах щодо відшкодування майнової шкоди.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 300000 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як встановлено судом з доданої до цивільного позову виписки з історії хвороби №13172 потерпілого ОСОБА_4 з лікарні швидкої медичної допомоги м.Чернівці, потерпілий знаходився у травматологічному відділенні для дорослих з 24.09.2019 р. по 18.10.2019 р. з діагнозом (розгорнутим): закритий скалковий перелом лонної, сідничної кісток зліва та сідничної кістки справа; маргінальний уламковий перелом крижової кістки зліва та з діагнозом (супунтім): ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана м'яких тканин голови зліва, забій лівої половини грудної клітки, забій передньої черевної стінки та поперекової ділянки, закрита тупа травма поперекової зони зліва, забій лівої нирки. Також встановлено, що 24.09.2019 року потерпілому проведено ПХО забійної рани м'яких тканин брови зліва; 04.10.2019 року потерпілого прооперовано: остеосинтез кісток тазу алярними гвинтами та АЗФ. Встановлено, що ОСОБА_4 є студентом ЧНУ ім.Федьковича. (а.с.35).
Отже, при визначенні розміру грошового відшкодування за завдані потерплому моральні страждання суд, враховує характер вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, бере до уваги глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_4 , порушення його нормальних життєвих зав'язків, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_6 , враховує вимоги розумності та справедливості.
З урахуванням обставин зазначених вище та часткове визнання цивільним відповідачем ОСОБА_6 цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди у розмірі 70000 грн.
Керуючись ст. ст.91,127,128,129,368-371,373-376 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирався.
Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.09.2019 року на транспортний засіб марки ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_14 .
Речовий доказ по кримінальному провадженню - автомобіль марки ВАЗ-2107, номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на автостоянці ГУНП в Чернівецькій області, власником якого є ОСОБА_14 , повернути за належністю власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн. 10 коп. на користь держави та за проведення інженерно-транспортної експертизи в сумі 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. на користь держави.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 майнової шкоду у розмірі 56600 (п'ятдесят шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. відмовити.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілому.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1