Єдиний унікальний номер 725/1611/20
Номер провадження 3/725/1303/20
04.06.2020 року. Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Вольська-Тонієвич О.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
ОСОБА_1 14 березня 2020 року о 23:52год., керував транспортним засобом марки «PEUGEOT 607», д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Сагайдачного, 1 в м.Чернівці у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер».
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.
Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Александров О.П. підтримав раніше подане ним клопотання про повернення адміністративної справи для належного оформлення. Вважає, що в протоколі не вказано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та кількість виявлених проміле. Також йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджуються відсутністю в матеріалах справи акту огляду. Усі ці обставини, на його думку, свідчать про те, що у працівників поліції не було жодних підстав для направлення його підзахисного для проведення огляду на стан сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
Більше того, не збігається і місце зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , так, у протоколі вказано вул.Сагайдачного, 1 м.Чернівці, хоча фактично він був зупинений по вул.Барбюса, 3 м.Чернівці. Не надано працівниками поліції і доказів, на яких законних підставах був зупинений ОСОБА_1 .
У зв'язку із тим, що органом поліції не зібрано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, просив провадження у справі закрити, а у разі, якщо суд не знайде підстав для закриття провадження у справі, повернути її для доопрацювання.
Крім заявлених клопотань, адвокат Александров А. також просив витребувати ряд письмових доказів, які б підтвердили порушення порядку проведення медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та відкласти розгляд справи для надання ним особистих пояснень.
Розгляд справи відбувався у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі та відсутні підстави для задоволення клопотань захисника Александрова О.П., виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, законодавець зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП.
Згідно п.2,3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Як вбачається із рапорту інспектора патрульної поліції, під час винесення відносно ОСОБА_1 постанови за ч.2 ст.122 КУпАП (порушення вимог п.п.19.1а ПДР України) виникла підозра щодо перебування водія у стані сп'яніння. Оскільки алкотест «Драгер» призначений тільки для встановлення перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, а у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, його огляд на місці зупинки не проводився.
Вказане також підтвердження відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, наявним в матеріалах справи.
Таким чином, працівниками поліції було направлено водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння та вже у такому направленні зазначено ознаки сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці).
Пунктом 10 Порядку передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ.
Згідно п.13,14 вказаного Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Так, згідно висновку КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння…» від 15 березня 2020р., ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння Згідно рапорту працівника поліції розмір проміле становив 0,60%.
Вказаний висновок був підписаний ОСОБА_1 , що підтверджує той факт, що з результатом огляду лікаря він був ознайомлений. Жодних доказів про те, що вказаний висновок був оскаржений ОСОБА_1 або його захисником у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.
Отже, у суду немає підстав сумніватися у повноті та правильності висновку КМУ «Чернівецький обласний диспансер» щодо огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
При цьому, суд вважає, що заявлені захисником Александровим О.П. клопотання про витребування доказів не можуть спростувати той факт, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не перебував, оскільки єдиним належним доказом на підтвердження перебування чи не перебування водія транспортного засобу у стані сп'яніння є висновок лікаря-нарколога.
Крім того, неодноразово заявлені адвокатом клопотання (витребування доказів, відкладення розгляду справи) розцінюються судом, як затягування розгляду справи для подальшого її закриття, у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Також суд критично відноситься до посилань адвоката Александрова О.П. на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням, у зв'язку з чим, його слід визнати неналежним доказом, оскільки ознаки алкогольного сп'яніння та свідки зазначаються у протоколі тільки у тому разі, коли особа відмовилася від проходження огляду, а інші недоліки протоколу, на які він посилається, мають формальний характер і не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не спростовують того факту, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника та ступінь його вини.
Враховуючи всі обставини справи, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, згідно вимог ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 283-285, 294 КпАП України,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять)грн. 40коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці О. В. Вольська-Тонієвич