28 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/301/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гомельчука С.В.,
при секретарі Воронцовій К.С.,
за участю:
представників позивача - Кучеренко О.В., Войченка С.В.,
представника відповідача - Подпалої Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТЬ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
05.02.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеть Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Сеть Плюс") до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС, АРК та м. Севастополі), у якому товариство просить суд визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 10.10.2019 року №0005233307 за платежем "Податок на доходи фізичних осіб" на суму 401 405,44 грн., №0005253307 "за платежем "Військовий збір" на суму 36 432,37 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що під час перерахунку податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військового збору (далі - ВЗ) до бюджету за період із серпня 2018 року по березень 2019 року, у графі «Призначення платежу», помилково зазначив рнокпп іншого суб'єкта підприємницької діяльності. Однак, після виявлення вказаних недоліків, товариство самостійно їх виправило, шляхом повторної сплати до Державного бюджету України сум ВЗ та ПДФО за вказаний період із зазначенням у наведеній графі коду ЄДРПОУ позивача. Таким чином грошове зобов'язання було сплачено вчасно, хоча й з неправильним зазначенням коду платника податку; при цьому сплачене повторно з самостійним виправленням допущеної помилки.
Ухвалою суду від 20.02.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Згідно змісту поданого 11.03.2020 року відзиву, відповідач заперечує проти позову, просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Стверджує, що оскаржувані ППР винесені у чіткій відповідності до норм чинного законодавства України, тому скасуванню не підлягають.
Ухвалою суду від 20.03.2020 року закрито підготовче провадження, вирішено здійснювати подальший розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.
З метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, ухвалою суду від 17.04.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів по запобіганню поширення на території України коронавірусу СОVID-19.
Наказом голови Херсонського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 року № 05-04/14 на період з 12.05. до 22.05.2020 року включно продовжено режим роботи суду, встановлений наказом голови від 16.03.2020 року № 05-04/08 та рішенням зборів суддів від 18.03.2020 року № 2/2 "Про особливий режим роботи суду", водночас дозволено допуск до приміщення суду виключно учасників судових засідань у день та час розгляду судових справ за їх участі, за наявності у них засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів, захисних масок, рукавичок та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
За тим, ухвалою суду від 12.05.2020 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 28.05.2020 року.
У судове засідання сторони забезпечили явку своїх представників.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримували, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеть Плюс" є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.11.2014 року внесено відповідний запис.
В період з 29.07.2019р.по 23.08.2019р. згідно ст. ст. 20, 75, 77, 82 Податкового кодексу України, на підставі плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2019 рік, наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 01.07.2019 року №888, направлень від 24.07.2019 року №687, №688, посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Сеть Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., валютного законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., з питань ЄСВ за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р., іншого законодавства за період з 01.04.2016р. по 31.03.2019р. відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 28.08.2019р. № 117/21-22-14-01/39493058, яким з поміж іншого встановлено наступні порушення допущені позивчем:
- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: не перераховано ПДФО до бюджету під час виплати оподаткованого доходу на загальну суму 576680,26 грн.;
- пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168; пп. 1.2, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16(1) підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: не перераховано податок ПДФО до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу на загальну суму 52470,77 грн.
В обґрунтування таких висновків посадовими особами відповідача зазначено, що згідно інтегрованої картки платника - ТОВ "Сеть Плюс", з серпня 2018р. по березень 2019р. платником не перераховано податок на доходи фізичних осіб в бюджет при виплаті доходів у вигляді заробітної плати на суму 576680,26 грн., а також з серпня 2018р. по березень 2019р. не перераховано до бюджету військовий збір на суму 52470,77 грн.
На підставі вищевказаних висновків відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.10.2019 року (з розрахунками):
- №0005233307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 401405,44 грн.;
- №0005253307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 36432,37 грн.
За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані повідомлення-рішення залишені без змін.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сеть Плюс" за період з серпня 2018р. по березень 2019р. у визначений законодавством термін та розмірі, на належний казначейський рахунок, сплачувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, однак помилково вказувало в графі «Призначення платежу» рнокпп іншого суб'єкта підприємницької діяльності, а саме: ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за вказаний період.
При цьому, банківською установою платіжні доручення щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету за означений період були прийняті до виконання, але вказані суми обліковувались на особовій картці іншого платника податку (ФОП ОСОБА_1 ), що не заперечується відповідачем.
Водночас, з наданих до суду платіжних доручень вбачається, що позивачем самостійно виправлено допущену помилку та повторно сплачено податок на доходи фізичних осіб (№147 від 31.05.2019р. на суму 679600 грн.) та військовий збір (№143 від 30.05.2019р. на суму 71085 грн.) із вказанням у графі «Призначення платежу» код ЄДРПОУ ТОВ "Сеть Плюс".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, зокрема статей 54, 57, 168, 171, 176 цього кодексу, та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо латник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
В свою чергу, відповідно до статті 109 Податкового Кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16.06.2015р. у справі №21-377а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши дії позивача як податкового агента, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.
При цьому суд враховує, що з наданих до суду доказів вбачається, що позивач в період з серпня 2018 року по березень 2019 року у визначений законодавством термін та розмірі своєчасно здійснював перерахування податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Втім, через допущену помилку при оформленні реквізитів платіжних доручень, вказані кошти було зараховано на іншій рахунок, однак позивачем після виявлення допущеної помилки повторно перераховано зі свого рахунку на рахунок Казначейства України ПДФО та ВЗ за означений період вже із вірним зазначенням реквізитів.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов'язань, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених статті 126 Податкового кодексу України.
Таким чином, за встановлених судом обставин справи щодо сплати платником податку узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду платника у «графі призначення платежу» у платіжних дорученнях, такий платник податку не вважається, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання згідно спірних податкових повідомлень-рішень є протиправним.
Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач довів протиправність винесення спірних рішень.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподілити згідно приписів ст. 139 КАС України.
Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТЬ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 39493058, 74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Торгова, будинок 1К) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі податкові повідомлення - рішення від 10.10.2019 року за №№ 0005233307, 0005253307.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕТЬ ПЛЮС" судовий збір на суму 6567 (шість тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн. 57 коп., шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 червня 2020 р.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 111030200