вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 р. Справа № 480/3416/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області, в якій просить скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 259 ДФС-ФС від 14.11.2018, відповідно до якої вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 111 690,00 грн.
Разом з позовною заявою, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що оскаржувану постанову було прийнято на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. При цьому Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 № 378-ІХ (набув чинності 02.02.2020), зокрема, внесено зміни до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України - абзац другий замінено двома новими абзацами, відповідно до яких було зменшено розмір штрафу за порушення законодавства про працю. А відтак, на думку позивача, граничний строк для оскарження постанови Управління Держпраці у Сумській області 259 ДФС-ФС від 14.11.2018, у порядку застосування судом частини першої статті 58 Конституції України, як норми прямої дії та Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 № 378-ІХ, спливає 02.08.2020.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви я про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
В заяві, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача посилається на те, що Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 № 378-ІХ (набув чинності 02.02.2020), зокрема, внесено зміни до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України - абзац другий замінено двома новими абзацами, відповідно до яких було зменшено розмір штрафу за порушення законодавства про працю, а відтак, на його думку, строк звернення до суду з даною позовною заявою обчислюються з дня набрання чинності вище зазначеним законом.
Проте суд зазначає, що внесення змін до Кодексу законів про працю України не є підставою для поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із даною позовною заявою.
Разом з тим суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Із позовної заяви суд вбачає, що позивач просить скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 259 ДФС-ФС від 14.11.2018, відповідно до якої вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 111 690,00 грн., тобто заявлено вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Суд зазначає, що оскільки відповідачем було застосовано штраф до позивача як до фізичної особи-підприємця, то в даному випадку необхідно застосовувати ставки судового збору за подання позовної заяви саме фізичною особою-підприємцем.
Згідно п.п. 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 10 510,00 грн.).
В даному випадку сума судового збору становить 1 116,90 грн., однак як вбачається з квитанції від 01.06.2020 року № 0.0.1723861616.1 про сплату судового збору, яка долучена до позовної заяви, державне мито було сплачено позивачем лише у розмірі 840,80 грн., тобто, судовий збір було сплачено частково.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з інших підстав ніж ті, які було зазначено в заяві, поданій разом з позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку, а також доказів сплати іншої частини судового збору, в даному випадку додаткова сума судового збору становить 276,10 грн.
Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:
Отримувач коштів Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970593
Банк отримувача Казначейство України(ел.адм.подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA878999980313151206084018540
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сумський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 169, КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви п'ятиденний строк з дня завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Павлічек