ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" червня 2020 р. справа № 809/1044/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Біньковської Н.В.,
суддів: Боршовського Т.І., Скільського І.І.,
розглянувши в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження заяву про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами в справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання до вчинення дій,-
В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області в якому просив суд визнати неправомірною бездіяльність щодо невиплати йому вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою та зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області нарахувати і виплатити вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2017 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2016, - без змін.
08.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 за виключними обставинами, в якій просить переглянути вказане судове рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, що виразилась у невиплаті йому вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою та зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області нарахувати і виплатити вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 за №2-р(ІІ)/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпункту 1 пункту 28 розділу 11 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, яким було виключено ст.136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2014 №2453-VI, частиною першої якої передбачалось право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Заявник зазначає, що станом на 04.07.2016 його стаж судді складає 34 роки 8 місяців 16 днів, на час прийняття Закону України №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та набрання ним чинності, мав право на відставку і одержання вихідної допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. Вважає, що є підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами відповідно до п.1 ч.5 ст.361 КАС України.
Ухвалою суду від 13.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Відповідач скористався правом подання відзиву на заяву, в якому стосовно задоволення заяви заперечив. Зазначає, що на час прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення позивача з посади судді, Закон України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачав виплати вихідної допомоги судді, який вийшов у відставку. Виплату вихідної допомоги судді було відновлено Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІ, що набрав чинності 30.09.2016, а її розмір відповідно до ст.143 вказаного Закону становить 3 місячні суддівські винагороди за останньою посадою. Також зазначає, що дія підпункту 1 пункту 28 розділу 11 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VІІ втратила чинність саме 15.04.2020, за таких обставин вважає, що прийняття 15.04.2020 Конституційним Судом України рішення №2-р(ІІ)/2020 не є підставою для виплати позивачу вихідної допомоги, так як не поширюється на правовідносини що виникли до набрання ним чинності. Звертає увагу, що за змістом статті 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення. Просить залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 без змін.
Учасники справи в судове засідання по розгляду заяви не з'явились, просять суд розглянути заяву про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 у справі №809/1044/16 за виключними обставинами за їх відсутності.
За наведених обставин, керуючись п.1 ч.3, ч.9 ст.205, ч.ч.1, 2 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (п.1 ч.5 ст.361 КАС України).
Звертаючись до суду із заявою про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016, позивач (заявник) у якості виключної обставини зазначив те, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність положення підпункту 1 пункту 28 розділу 11 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, яким було виключено ст.136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2014 №2453-VI, частиною першої якої передбачалось право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.
Так, 15.04.2020 рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ. Положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166- VІІ, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 обґрунтована, зокрема тим, що станом на 19.04.2016 діяв Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», пунктом 28 розділу II якого виключено у Законі України "Про судоустрій та статус суддів" статтю 136. На час звернення ОСОБА_1 до Вищої Ради юстиції із заявою про відставку, так і на час звільнення його з посади судді та відрахування зі штату Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, діяли норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції від 01 квітня 2014 року, згідно яких виплата судді, який вийшов у відставку, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою не була передбачена.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2020 встановлено неконституційність норми закону, застосованої судом при вирішенні справи.
Положеннями частин 1, 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У відповідності до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли щодо невиплати позивачу вихідної допомоги при звільненні у відставку в липні 2016 року.
Згідно з частиною 6 статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, ухвалення Конституційним Судом України рішення від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 не може слугувати підставою для перегляду постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 за виключними обставинами. За загальним правилом рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, якщо інше не встановлено самим рішенням.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалення Конституційним Судом України рішення від 15.04.2020 №2-р(ІІ)/2020 на спірні правовідносини та на зміст постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 не впливає.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 17 грудня 2019 року в справі №808/2492/18, від 23 грудня 2019 в справі №814/1274/17, ухвалах від 26 березня 2020 року в справах №415/2084/16-а, №686/25462/16-а, від 04 травня 2020 року в справі №607/10301/16-а, від 20 травня 2020 року в справі №465/6163/16-а.
Враховуючи, що станом на час ухвалення постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 відмова відповідача у невиплаті вихідної допомоги судді у зв'язку з відставкою була правомірною, а тому в задоволенні заяви позивача про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами, слід відмовити.
Підстав для розподілу судових витрат судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 143, 241, 243, 361, 368, 369 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 у справі за №809/1044/16 за його позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
суддя /підпис/ Скільський І.І.
Ухвала складена в повному обсязі05.06.2020.