ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" червня 2020 р. справа № 345/623/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019, складену головним інспектором будівельного нагляду Якимець Ганною Володимирівною, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) 17.02.2020 звернувся в Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області з позовною заявою до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Гайвановича Н.О., головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Якимець Г.В. про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019 (а.с.1-8 том І).
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.02.2020 на підставі статей 20, 29 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) вирішено передати справу №345/623/20 за вказаною позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на розгляд в Івано-Франківський окружний адміністративний суд, так як справа належить до його підсудності (а.с.51-52 том І).
Дана адміністративна справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 11.03.2020 (а.с.57 том І).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом, ухвалою від 16.03.2020 прийнято до провадження адміністративну справу №345/623/20 та залишено без руху адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у зв'язку із невідповідністю вимогам, встановлених пунктами 2, 4 частини 5 статті 160, частини 3 статті 161 КАС України. Усунення недоліків визначено шляхом зазначення у позовній заяві ідентифікаційного номера відповідача - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області; змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо, а також наданням квитанції про доплату судового збору в розмірі 1 051,00 гривень (а.с.58-61 том І).
24.03.2020, на адресу суду надійшла заява позивача, на усунення недоліків, визначених в ухвалі Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 (а.с.65-74 том І).
Так, ОСОБА_1 на усунення недоліків позовної заяви від 17.02.2020, подав суду позовну заяву від 23.03.2020 в новій редакції, в якій зазначив ідентифікаційний номер відповідача - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, та виклав зміст позовних вимог наступним чином:
1. Визнати незаконною та скасувати заяву (лист без дати направлення) Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від __.01.2020 за №101-6/__-20, скерованої до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
2. Визнати незаконним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Гайвановича Назарія Олександровича про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №875/19-пз-1 від 05.12.2019.
3. Визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Якимець Ганни Володимирівни про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019.
Тобто позивач у позовній заяві нової редакції заявив три самостійні позовні вимоги, оскільки вони мають різні предмети оскарження і доказування, та за своїм змістом містять відмінні шляхи (способи) захисту порушеного права.
У зв'язку з оплатою позивачем і зарахуванням до спеціального фонду судового збору в загальному розмірі лише 1 891,80 гривень, то різниця недоплаченого судового збору склала 4 204,00 гривень (6 095,80 - 1 891,80 = 4 204,00) за дві позовні вимоги немайнового характеру.
З урахуванням, зокрема, вказаних обставин, ухвалою суду від 27.03.2020 і 02.04.2020, продовжено до 08.04.2020 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 16.03.2020, на усунення недоліків позовної заяви (а.с.86-90, 93-95 том І).
16.04.2020 ОСОБА_1 усунув недоліки позовної заяви у строк (а.с.150-159, 160 том І), встановлений судом та із урахуванням дії частини 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), подавши суду поряд з іншим позовну заяву в новій редакції від 02.04.2020, в якій визначив єдиного відповідача по справі - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (надалі по тексту також - Департамент ДАБІ у Львівській області, Департамент).
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 мотивовані тим, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Якимець Ганною Володимирівною протиправно та безпідставно винесено постанову від 18.12.2019 за №45/14/1013-6/5907-19, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 189 180,00 гривень. В обґрунтування таких доводів позивач стверджує, що оскаржувана постанова прийнята на підставі акту перевірки від 05.12.2019 за №875/19-пз і протоколу від 05.12.2019 за №875/19-пз-1, які складені з порушенням вимог чинного законодавства і є неправомірними. Позапланова перевірка проведена головним інспектором будівельного нагляду Гайванович Н.О. без присутності замовника, чим, на думку позивача, порушено вимоги пункту 9 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553. Лист-виклик від 28.11.2019 за №1013-6/5519-19 отриманий позивачем тільки 04.12.2019 з порушенням встановленого терміну (три доби до дня розгляду справи), в якому повідомлялось останнього про необхідність прибуття 05.12.2019 в Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області для надання пояснень та відповідних документів. Як відзначив позивач, відповідача було повідомлено про те, що вся наявна проектна документація та вихідні дані на проектування об'єкта: "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 " були вже предметом розгляду Департаментом в особі їхнього головного інспектора будівельного нагляду ОСОБА_2 при проведенні двох позапланових перевірок на даному об'єкті, які проводилися останнім по перевірці достовірних даних при отриманні замовником Повідомлення про початок будівництва об'єкта та Декларації про закінчення будівництва об'єкта. За наслідками вказаних перевірок складені акти від 06.05.2019 та 29.10.2019, із змісту яких слідує що результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства. Відтак, згідно пункту 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не допускається повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом, що був підставою для проведеного позапланового заходу. На замовлення замовника, робочий проект на вищекоментовану реконструкцію пройшов експертизу на міцність, надійність та довговічність об'єкта будівництва з перевіркою визначеного і погодженого замовником, класу наслідків (відповідальності) СС1 філією ДП "Укрдержбудекспертиза"у Львівській області (надалі по тексту також - філія ДП), за результатами якої проекту надано позитивний висновок. В свою чергу, директором філії ДП ОСОБА_4. зроблено запис у акті перевірки від 05.12.2019 про підтвердження визначеного класу наслідків СС1. Поряд із вказаним, позивач зазначає, що даним проектом реконструкції передбачено тільки зміну функціонального призначення нежитлового приміщення без зміни конструктивних її елементів з використанням існуючих навантажень внутрішніх інженерних мереж, тобто по суті повернення його первинного призначення як житлової 3-х кімнатної квартири. Зокрема, з конструктивних рішень проектом передбачено заміну вхідних дверей на металопластикове вікно, без зміни його зовнішніх розмірів. Сам проект передбачав реконструкцію тільки квартири як частини (квартири) багатоквартирного житлового будинку без повного призупинення його експлуатації за його функціональним використанням. Проектним рішенням передбачено тільки заміну існуючих вхідних дверей на вікно без втручання в несучу та огороджуючу конструкцію стіни квартири, про що вказано в Пояснювальній записці проекту та графічній його частині на плані реконструкції приміщення. При цьому, в оскаржуваній постанові відповідач вказує на розроблення позивачем проектної документації на реконструкцію із заниженням класу наслідків (відповідальності). Додатково відзначив про безпідставне визначення відповідачем розміру штрафу щодо позивача, як проектної організації, оскільки останній є фізичною особою-підприємцем, який здійснює свою діяльність як архітектор, що має кваліфікаційний сертифікат, а отже наявні повноваження на ведення особистої діяльності у сфері на створення об'єктів архітектури. З урахуванням вказаних обставин ОСОБА_1 просив поновити строк звернення до суду із даним позовом і визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019, складену головним інспектором будівельного нагляду Якимець Ганною Володимирівною (а.с.150-159 том І).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 21.04.2020, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із вказаною позовною заявою, і на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними матеріалами (а.с.169-172 том І).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву який надійшов на адресу суду 14.05.2020, разом із відповідними письмовими доказами (а.с.1-6, 7-87 том ІІ). Як свідчить зміст даного відзиву, відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , вказуючи на наступні обставини. Так, за доводами відповідача 22.11.2019 на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області від замовника будівництва ОСОБА_3 на реєстрацію надійшла декларація про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків відповідальності належать до об'єктів з незначними наслідками (СС 1) - "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-х кімнатну житлову квартиру по АДРЕСА_1 ". В свою чергу, було видано направлення на проведення позапланового заходу №875/19-пз та направлено позивачу листа №1013-6/5519-19 від 28.11.2019 про необхідність прибуття у Департамент ДАБІ у Львівській області із відповідними документи, що стосуються об'єкту будівництва. Вказаний лист було отримано позивачем 04.12.2019. Також, 04.12.2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області скеровано листа №1013-6/5606-19 до Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, щодо надання експертного звіту та інших наявних документів щодо вказаного об'єкту будівництва. Від експертної організації 05.12.2019 надійшов лист №345 від 04.12.2019, у якому вказано, що згідно договору №14-0279-19 від 28.12.2018, укладеного із замовником будівництва ОСОБА_3 , було проведено експертизу та надано позитивний експертний звіт №14-0279-19 від 18.02.2019, а також надано документи (експертний звіт, містобудівні умови та обмеження, розрахунок класу наслідків). При проведені перевірки, згідно отриманих станом на 05.12.2019 документів встановлено, що об'єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-х кімнатну житлову квартиру: АДРЕСА_1 " згідно розрахунку класу наслідків (відповідальності), який провів головний архітектор проекту фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та погодив замовник ОСОБА_3 , віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС1. Як відзначив відповідач, коментований об'єкт будівництва знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, а тому згідно вимог частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не може бути віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС1, а таке віднесення є заниженням класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, як проектною організацією та і експертною організацією, яка видала позитивний експертний звіт. Згідно аргументів відповідача, ОСОБА_1 жодним чином не спростував факту заниження класу наслідків об'єкта будівництва. При цьому, експерта організація 03.01.2020 видала наказ №3 "Про скасування Експертного звіту від 18.02.2019 за №14-0279-19". Вказаний наказ видано на виконання вимог припису №875/19-пз від 05.12.2019, у якому встановлені ті ж самі порушення щодо заниження класу наслідків тільки із боку експертної організації, що і порушення, які стали підставою для накладення штрафу на позивача згідно постанови, яка є предметом розгляду у даній судовій справі. Таким чином, на переконання відповідача, експертна організація самостійно скасувавши виданий звіт, зокрема, визнала факт вчинення порушення як у своїх діях, так і у діях позивача, як проектанта, а тому усі покликання позивача у позовній заяві про те, що його проект отримав позитивний експертний звіт не має жодного значення для вирішення даного спору. З урахуванням таких обставин відповідачем 16.03.2020 прийнято рішення №16/03-п та наказ №16/03-П "Про скасування раніше зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт" №ЛВ 061190880575 від 29.03.2019. Відповідач вважає необґрунтованим та безпідставним покликання позивача на невірне притягнення його до відповідальності, оскільки у спірному випадку позивач здійснював проектування як фізична особа-підприємець, а не як головний архітектор/інженер проекту, який працює у проектній організації та який призначений наказом іншої особи розробити проект. А тому позивача правомірно притягнуто до відповідальності саме згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності". Додатково вказав на безпідставність доводів позивача в частині врахування актів перевірок №261/19 від 06.05.2019 та №744/19 від 29.10.2019, оскільки предметом та підставою перевірки за результатами якої на позивача накладено штрафні санкції була декларація подана замовником будівництва у Центр надання адміністративних послуг тільки 21.11.2019. Відповідач вважає, що ним дотримано порядок повідомлення суб'єкта містобудування про результати позапланового заходу контролю та притягнення до відповідальності позивача як суб'єкта містобудування. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
18.05.2020 від позивача, на адресу суду, надійшла відповідь на відзив (а.с.89-96 том ІІ), в якому останній заперечив доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, та вказав на їх помилковість з огляду на таке. Насамперед позивач звертає увагу на невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 21.04.2020 в часті надання останнім всіх доказів, які мають значення для вирішення спору, а також відповідних пояснень. Позивач вкотре наголосив, що проектом визначено об'єкт реконструкції як частину приміщення будівлі, а не п'ятиповерхового житлового будинку, як об'єкт проектування в цілому. Також заперечив твердження відповідача про те, що влаштування віконного прорізу (вікна) на місці дверного прорізу (існуючих дверей) є втручанням в огороджуючі конструкції. Вважає правильним визначення класу наслідків (відповідальності) СС1 проектного приміщення, відповідно до встановленого законом порядку. Позицію відповідача щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності на підставі частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" ОСОБА_1 вважає суб'єктивною.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить із таких підстав та мотивів.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець, свідченням чого є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань (а.с.161-162 том І, https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).
Одними із видів економічної діяльності позивача за відповідними кодами КВЕД є: діяльність у сфері архітектури (71.11 основний) та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12).
Згідно кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури серії АА за №002527 від 07.12.2015, виданого атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ОСОБА_1 має право здійснювати роботи (послуги), пов'язані із створенням об'єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, а саме: архітектурне об'ємне проектування (а.с.164 том І).
На замовлення громадянина ОСОБА_3 , позивачем розроблено проект "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 (надалі по тексту також - Проект) (а.с.41-48, 181-244 том І).
Коментований Проект розроблений на підставі: завдання на проектування; наказу відділу містобудування та архітектури Жидачівської РДА від 15.01.2019 за №1; містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва; рішення Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області від 12.11.2018 за №112; договору купівлі-продажу м. Жидачів від 22.01.2018 ННА 059806; технічного паспорта на приміщення; натурних обстежень та обмірів, фотофіксації (а.с.182, 183, 184-185, 186-188, 189 том І).
Проектом передбачено реконструкцію нежитлових приміщень, які раніше використовувались як житло під 3-ох кімнатну квартиру, без втручання в несучі конструктивні елементи з наступним виконанням робіт: демонтаж існуючих вхідних сходів зі сторони головного фасаду; влаштування віконного прорізу на місці існуючих вхідних дверей; опорядження приміщень.
Генеральним проектувальником ОСОБА_1 здійснено розрахунок класу наслідків (відповідальності) проектної 3-ох кімнатної житлової квартири на АДРЕСА_1 (надалі по тексту також - об'єкт), згідно висновку якого відповідно до розрахункових характеристик можливих наслідків (відповідальності), проектна квартира відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 (а.с.45-46, 197-198 том І).
Згідно Експертного звіту №14-0279-19 від 18.02.2019, затвердженого директором філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" ОСОБА_4., робочий проект "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 " виконано згідно вихідних даних на проектування з дотриманням вимог в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва (а.с.37-40 том І).
Посадовими особами відповідача в період з 18.04.2019 по 06.05.2019 і з 29.10.2019 по 07.11.2019 проведено перевірку дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 (надалі по тексту також - об'єкт), за результатами яких складено акт №261/19 від 06.05.2019 та акт №744/19 від 29.10.2019 (а.с.24-27, 28-31 том І).
Із змісту коментованих актів слідує, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства (а.с.24-27, 28-31 том І).
22.11.2019 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від громадянина ОСОБА_3 надійшла на реєстрацію декларація про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 (а.с.15-18 том ІІ).
Головний інспектор будівельного нагляду Гайванович Н.О. на підставі наказу (розпорядження) Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 28.11.2019 за №380П і направлення для проведення позапланового заходу від 28.11.2019 за №875/19-пз (а.с.19 том ІІ) здійснено позапланову перевірку на коментованому об'єкті щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта (вх. №1013/19/18-О-5885 від 22.11.2019), що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Вказана перевірка проводилась в період з 29.10.2019 по 07.11.2019.
Позивача листом-викликом від 28.11.2019 за №1013-6/5519-19 повідомлено про початок проведення перевірки та необхідності прибуття у Департамент ДАБІ у Львівській області із відповідними документи, які стосуються об'єкту будівництва. Такий лист отримано позивачем 04.12.2019, свідченням чого є відомості рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення № 7905703623873 (а.с.20 том ІІ).
Також, 04.12.2019 Департамент ДАБІ у Львівській області скерував листа №1013-6/5606-19 до Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області з вимогою надання експертного звіту та інших наявних документів щодо вказаного об'єкту будівництва (а.с.21 том ІІ).
В свою чергу, Філія ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області листом №345 від 04.12.2019, повідомлено відповідача, що згідно договору №14-0279-19 від 28.12.2018, укладеного із замовником будівництва громадянином ОСОБА_3 , експертами філії проведено експертизу коментованого проекту та надано позитивний експертний звіт №14-0279-19 від 18.02.2019, а також надано відповідні документи (а.с.22-30 том ІІ).
Під час проведення перевірки посадовою особою Департаменту ДАБІ у Львівській області встановлено, зокрема, порушення позивачем частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI, а саме: згідно інформації, зазначеній у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розрахунку класу наслідків виконаному проектантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , експертному звіті від 18.02.2019 за №14-0279-19, виданого філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, об'єкт відноситься до класу наслідків СС1, хоча фактично знаходиться у 5-ти поверховому багатоквартирному житловому будинку.
Вказане вище порушення зафіксовані в акті, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 05.12.2019 за №875/19-пз (а.с.31-36 том ІІ).
Як свідчить зміст вказаного акту від 05.12.2019, позивач відмовився від отримання примірника даного акту, що засвідчується особистим підписом ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.36 том ІІ).
Також, 05.12.2019, за фактом віднесення коментованого об'єкта до класу наслідків СС1, при тому, що фактично об'єкт знаходиться у 5-ти поверховому багатоквартирному житловому будинку, посадовою особою Департаменту ДАБІ у Львівській області відносно позивача складено протокол №875/19-пз-1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с.37 том ІІ).
В протоколі визначено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться о 12:00 год. 18.12.2019 у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області за адресою: вул. Генерала Чупринки, 71, м. Львів, 79044 (зворотній бік а.с.37 том ІІ).
Водночас, посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 05.12.2019 винесено припис №875/19-пз-1 про усунення позивачем протягом одного місяця, виявлених під час перевірки порушень, про що повідомити Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до 08.01.2020 (а.с.20 том І; а.с.38 том ІІ).
Як свідчить зміст протоколу і припису позивач відмовився від підписання протоколу та отримання примірника припису, свідченням чого є особистий підпис ОСОБА_1 проставлений на коментованих протоколі та приписі (а.с.37, 38 том ІІ).
У зв'язку із вказаним акт перевірки, протокол і припис направлені відповідачем на адресу позивача супровідним листом ві.06.12.2019 за №1013-6/5696-19 (а.с.42-43 том ІІ).
При цьому, посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 05.12.2019 складено протокол №875/19-пз про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області за порушення частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та винесено припис №875/19-пз-1 від 05.12.2019 про усунення протягом одного місяця, виявлених під час перевірки порушень, про що повідомити Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до 08.01.2020 (а.с.39-40 том ІІ).
ОСОБА_1 , скерував відповідачу письмові пояснення від 07.12.2019 щодо встановленого в ході перевірки порушення, які надійшли на адресу останнього 12.12.2019 та на які відповідачем листом від 18.12.2019 за №1013-6/5906-19 надано відповідь (а.с.44, 45 том ІІ).
За наслідками розгляду матеріалів перевірки, протоколу і припису від 05.12.2019 відповідач в особі головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Ганною Володимирівною, 18.12.2019 відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" прийняла постанову №45/14/1013-6/5907-19 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 189 180,00 гривень (а.с.46 том ІІ).
Вважаючи постанову №45/14/1013-6/5907-19 про накладення штрафу від 18.12.2019 такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки порушено процедуру проведення перевірки, в тому числі порушено право суб'єкта перевірки у зв'язку із неврученням акта перевірки, протоколу про вчинення правопорушення та припису про усунення порушення, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив таке рішення відповідача до суду.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI (надалі по тексту також - Закон №3038-VI), Законом України "Про архітектурну діяльність" від 23.06.1999 за №687-XIV (надалі по тексту також - Закон №687-XIV), Законом України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 за №208/94-ВР (надалі по тексту також - Закон №208/94-ВР), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №553 (надалі по тексту також - Порядок №553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 за №244 (надалі по тексту також - Порядок №244), Державними будівельними нормами А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" із Зміною №1 (надалі по тексту також - ДБН А.2.2-3-2014), Національним стандартом України ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" (надалі по тексту також - ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013).
В розгляді даної справи суд вважає за необхідне дослідити кожні доводи позивача окремо, а також аргументи представника відповідача на їх спростування.
За змістом абзаців 1, 2, 3, 5 частини 1 та пунктів 2, 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи зокрема щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
На виконання статті 41 Закону №3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23.05.2011 за №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
За змістом пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи.
Водночас, згідно пункту 13 вказаного Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, поряд з іншим бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (пункт 15 Порядку №553).
Згідно вимог пунктів 16, 17, 18 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (надалі по тексту також - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Таким чином, з наведеного слідує, що законодавцем чітко визначена процедура проведення посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю перевірок (планових, позапланових), складення відповідних документів за результатами її проведення та порядок оформлення і вручення (ознайомлення) таких документів керівникові суб'єкта містобудування чи уповноваженій його особі.
Як було зазначено судом вище, головним інспектором будівельного нагляду Гайванович Н.О. на підставі наказу (розпорядження) Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 28.11.2019 за №380П і направлення для проведення позапланового заходу від 28.11.2019 за №875/19-пз здійснено позапланову перевірку на об'єкті "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 " щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта (вх. №1013/19/18-О-5885 від 22.11.2019), що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
За результатами проведення позапланового заходу державного контролю в період з 29.10.2019 по 07.11.2019 відповідачем складено акт від 05.12.2019 за №875/19-пз та зафіксовано порушення, зокрема, позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: "згідно інформації, зазначеній у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розрахунку класу наслідків, виконаному проектантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , коментований об'єкт відноситься до класу наслідків СС1, хоча фактично знаходиться у 5-ти поверховому багатоквартирному житловому будинку".
Суд констатує, що вказана перевірка проводилась головним інспектором будівельного нагляду Гайванович Н.О. в присутності директора філії ДП "Укрдержекспертиза" у Львівській області ОСОБА_4., свідченням чого є підпис останнього в акті перевірки від 05.12.2019 за №875/19-пз про отримання другого примірника даного акта (зворотній бік а.с.19 том І; зворотній бік а.с.36 том ІІ).
При цьому позивача був відсутній при проведенні перевірки.
Позивач, посилаючись на пункт 9 Порядку №553, зазначає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Вказаною нормою передбачено право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
В той же час, ні приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ні Порядку №533 не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу, що мало місце у спірному випадку.
Як встановлено судом відповідач листом-викликом від 28.11.2019 за № 1013-6/5519-19 повідомив позивача про початок проведення перевірки та необхідності прибуття у Департамент ДАБІ у Львівській області із відповідними документи, що стосуються об'єкту будівництва. Такий лист було отримано позивачем 04.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7905703623873, однак останній не прибув у Департамент ДАБІ у Львівській області, а направив відповідачу лист пояснення від 07.12.2020, які надійшли на адресу відповідача тільки 12.12.2020, тобто після закінчення перевірки (а.с.20, 44 том ІІ).
Отже, наведені обставини свідчать про обізнаність позивача про початок проведення перевірки.
За змістом абзацу 3 пункту 21 Порядку №553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Акт перевірки, протокол і припис направлені відповідачем на адресу позивача супровідним листом від 06.12.2019 за №1013-6/5696-19 поштовим зв'язком (рекомендоване повідомлення №7901826662215), однак повернулися на адресу відповідача із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.42-43 том ІІ).
Постанова №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності супровідним листом від 18.12.2019 за №1013-6/5907-19 надіслана відповідачем 20.12.2020 на адресу позивача, що засвідчується розрахунковим документом відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції №8260002048117, однак також повернулась із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.48, 49 том ІІ).
Згідно абзаців 4 і 6 пункту 3 Порядку №244 надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Відтак, на переконання суду, відвідачем при проведенні перевірки, складанні акта перевірки та накладенні штрафу, дотримано встановленого порядку оформлення та вручення позивачу як суб'єкту перевірки, коментованих документів, що стосуються перевірки, та складені за наслідками її проведення, а тому доводи позивача з приводу порушення відповідачем встановленого порядку, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Також, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності притягнення відповідачем його до відповідальності на підставі частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності", що призвело до накладення на позивача штрафу у більшому розмірі - 189 180,00 гривень, та вказує на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва:
- проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Водночас, частиною 1 статті 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі по тексту також - КУпАП) встановлена адміністративна відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, зміст частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" і частини 1 статті 96-1 КУпАП свідчать, що їх об'єктивна сторона співпадають. Натомість суб'єкти відповідальності - різні.
Так, суб'єкт адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 96-1 КУпАП - спеціальний (посадові особи у всіх складах правопорушень, крім передбачених частинами 1 і 2 цієї статті; головний архітектор проекту (головний інженер проекту), експерт - у частині 1 і 2 цієї статті).
Суб'єкт правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" - проектна організація, експертна організація.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, архітектором, що діє на підставі кваліфікаційного сертифікату. Згідно з договором, укладеним з замовником об'єкта реконструкції, він є головним архітектором.
Таким чином, у спірних правовідносинах ОСОБА_1 виступає як суб'єкт містобудування, який здійснює проектування зі спеціальним статусом проектної організації, в зв'язку з чим наділений ознаками суб'єкта правопорушення передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності".
За таких обставин доводи позивача щодо неможливості притягнення його як фізичну особу-підприємця до відповідальності на підставі Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" не можна визнати обґрунтованими.
Аналогічний правовий висновок було сформульовано у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №809/772/16 (адміністративне провадження №К/9901/12457/18).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Досліджуючи доводи позивача щодо неправомірності винесення оскаржуваної постанови №45/14/1013-6/5907-19 про накладення штрафу від 18.12.2019 за порушення останнім вимог частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", визначивши для об'єкта: "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 " клас наслідків (відповідальності) СС1, що призвело до заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва при виготовленні проекту, судом встановлено слідуюче.
Зміст оскаржуваної постанови містить наступні відомості: "За результатами перевірки було встановлено, що об'єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-х кімнатну житлову квартиру: АДРЕСА_1 " згідно розрахунку класу наслідків (відповідальності), який провів фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та погодив замовник ОСОБА_3 , віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС1. Вищевказаний об'єкт будівництва знаходиться на першому поверсі п'ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. Згідно належним чином завіреної копії містобудівних умов та обмежень для проектування об'єктів будівництва від 15.01.2019 р. № 1, виданих відділом містобудування і архітектури Жидачівської РДА об'єкт "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-х кімнатну житлову квартиру: АДРЕСА_1 " зазначено, що даний об'єкт знаходиться у п'ятиповерховому житловому будинку.
Окрім того, клас наслідків (відповідальності) СС1 визначено в експертному звіті щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва за робочим проектом від 18.02.2019 р. №14-0279-19, складеному філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області.
Так, згідно п.3.25 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", частина будинку, будівлі, споруди - це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об'єкту, введеного в експлуатацію в установленому порядку.
Однак в п.4.14. ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" зазначено, що при розробленні проектної документації на капітальний ремонт частини існуючого об'єкту (приміщень, квартир) без повного призупинення його використання за функціональним призначенням категорію складності об'єкт будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності об'єкту, що експлуатується. При виконанні поточного ремонту, перепланування та/або переобладнання окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи об'єкту, клас наслідків (відповідальності) та категорію складності не визначають.
Зазначаємо, що п. 4.14 ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" стосується виключно капітального ремонту, а видом будівельних робіт щодо вищезазначеного об'єкта будівництва є реконструкція.
Згідно належним чином завіреної копії додатку до вищевказаного експертного звіту, складеному та наданому філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, передбачено влаштування віконного прорізу на місці існуючих вхідних дверей, що є втручанням в огороджувальні конструкції.
Виходячи з вищенаведеного даний об'єкт будівництва не може бути віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС1, що є заниженням класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, у тому числі проектною організацією, чим порушив частину 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Вищенаведені обґрунтування стосовно правомірності винесення оскаржуваної позивачем постанови наведені відповідачем й у відзиві на позовну заяву.
Отож, відповідач стверджує про заниження позивачем при виготовленні проекту класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 , визначивши клас наслідків для даного об'єкта СС1, так як відбулась реконструкція об'єкта із втручанням в огороджувальну конструкцію.
Щодо таких доводів відповідача щодо неправильного визначення позивачем класу наслідків будівництва спірного об'єкта, що призвело до притягнення останнього до відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладення штрафу в сумі 189 180,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування (частина 1 статті 26 Закону №687-XIV).
Частиною 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно з положеннями пунктів 3.2.1, 3.2.7, 3.2.21 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" із Зміною №1 будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об'єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування, у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини.
При цьому, реконструкція - перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об'єкта будівництва.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17.
У пунктах 3.2.1111 і 3.2.21ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" із Зміною №1 надано визначення наступних понять.
Об'єкт - це будинок, будівля, споруда, їх частина, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
Частина - це визначена проектною документацією на реконструкцію, капітальний ремонт або технічне переоснащення частини об'єкта, якою не передбачається збільшення навантажень на фундаменти, мережі тепло -, водо -, газо - , електропостачання та/або втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування об'єкта, без повного призупинення його використання за функціональним призначенням.
Згідно із частинами 1, 2, 3, 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (надалі по тексту також - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - CC1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - ССЗ.
До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти, зокрема, житлові будинки понад чотири поверхи.
За змістом частини 6 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесення об'єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.
Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов'язковим відповідно до закону (частина 7 статті 32 коментованого Закону).
Беручи до уваги наведені норми, розрахунок категорії складності як складова частина проекту об'єкта будівництва, повинен бути складений проектантом, правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" (надалі по тексту також - ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013) категорію складності об'єкта будівництва зазначають у завданні на проектування, використовують для визначення стадійності проектування та розраховують під час розроблення проектної документації. Розрахунок наводять у пояснювальній записці проектної документації на будівництво. У разі, якщо розрахована категорія складності не співпадає із зазначеною у завданні на проектування, до завдання вносять відповідні зміни.
Категорію складності об'єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об'єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.
При проведенні капітального ремонту об'єкта, об'єктом будівництва може бути його частина.
Приписами пункту 4.3 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 визначено, що клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ.
Відповідно до пункту 4.4 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об'єкту:
- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті;
- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті;
- можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об'єкта;
- обсяг можливого економічного збитку;
- можливість втрати об'єктів культурної спадщини;
- можливість припинення функціонування об'єктів інженернотранспортної інфраструктури.
Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо.
Клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. Для підвищення безпеки та надійності об'єкта будівництва попередньо визначений клас наслідків (відповідальності) може бути уточнений замовником та проектувальником.
Згідно пункту 4.5 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об'єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та СС3 та п'яти категоріях складності - І, ІІ, ІІІ, ІV та V.
Під відмовою розуміється стан об'єкту, при якому неможливо використовувати об'єкт або його складову частину за функціональним призначенням (пункт 4.6 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013).
Положеннями пункту 4.14 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 врегульовано, що при розробленні проектної документації на капітальний ремонт частини існуючого об'єкту (приміщень, квартир) без повного призупинення його використання за функціональним призначенням категорію складності об'єкту будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності об'єкту, що експлуатується. При виконанні поточного ремонту, перепланування та/або переобладнання окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи об'єкту, клас наслідків (відповідальності) та категорію складності не визначають.
Із пояснювальної записки, яка входить до складу проекту об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 , слідує, що технологічним рішенням визначено: "Реконструкцією передбачено зміну функціонального призначення існуючого нежитлового, яке знаходиться на 1-му поверсі панельного 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку. В свій час дане нежитлове приміщення було влаштоване шляхом реконструкції існуючої 3-х кімнатної квартири із влаштуванням окремого входу. Проектом передбачено влаштування вікна на місці вхідних дверей та демонтаж вхідних сходів зі сторони головного фасаду. Конструктивна схема зовнішніх стін та внутрішніх стінових панелей, не змінюється. Так само залишаються без змін існуючі внутрішні інженерні мережі приміщення і їх потужності. Загальна площа квартири аналогічна загальній площі нежитлового приміщення" (а.с.43 том І).
Також в складі проекту міститься, здійснений позивачем Розрахунок класу наслідків (відповідальності) проектної 3-х кімнатної житлової квартири на АДРЕСА_1 , згідно висновку якого відповідно до розрахункових характеристик можливих наслідків (відповідальності), проектна квартира відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 (45-46 том І).
Як слідує із розрахунку проектом на дану реконструкцію не передбачається втручання у несучі чи огороджувальні конструкції із збільшенням додаткових навантажень на фундаменти, які б могли призвести до негативних наслідків на весь будинок чи окрему його частину.
За змістом вимог підпункту 3.1.2. пункту 3.1. Національного стандарту України ДСТУ Б В.2.6-75:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції матеріалів і будинків. Загальні технічні умови" за призначенням конструкції підрозділяють на:
- несучі (за класифікацією ДБН В.1.2-14);
- огороджувальні;
- такі, що суміщують функції несучих і огороджувальних.
Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції призначені для ізоляції внутрішніх об'ємів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою.
Несучі (тримальні конструкції) - будівельні конструкції, що сприймають тимчасове та/або постійне навантаження від власної маси, маси снігу, тиску вітру й передають ці навантаження на стіни або окремі опори. Тримальні конструкції, що становлять базовий каркас будинку або споруди, забезпечують їхню надійність і довговічність.
Із змісту розділу VІІ акта перевірки від 05.12.2019 за №875/19-пз, серед іншого, слідує: "…Також візуально встановлено облаштування додаткового входу (дверей) з вказаного об'єкта будівництва на задньому фасаді будинку." (а.с.18-19 том І).
В той же час, описова частина оскаржуваної постанови від 18.12.2019 містить інший (відмінний) склад виявленого порушення, зокрема: "… Згідно належним чином завіреної копії додатку до вищевказаного експертного звіту, складеному та наданому філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області, передбачено влаштування віконного прорізу на місці існуючих вхідних дверей, що є втручанням в огороджувальні конструкції." (зворотній бік а.с.10 том І).
При складанні перевірки відповідач виявив "облаштування додаткового входу (дверей)", а при прийняття оскаржуваної постанови - "влаштування віконного прорізу на місці існуючих вхідних дверей".
Представник відповідача, надаючи в суд відзив на позов, не пояснив причини такої розбіжності, незважаючи на те, що проектом реконструкції чітко і однозначно передбачено "влаштування вікна на місці вхідних дверей та демонтаж вхідних сходів зі сторони головного фасаду", а саме, заміна дверей на вікно в межах уже існуючого отвору без зміни його конструкції та габаритів по висоті чи ширині.
На переконання суду відповідач без жодного обґрунтування у оскаржуваній постанові визначив склад правопорушення, яке не було виявлено в ході перевірочного і контрольного заходу, тобто не було зафіксовано як таке зафіксовано у встановленому законом порядку.
Акт перевірки від 05.12.2019 за №875/19-пз і описова частина оскаржуваної постанови від 18.12.2019 не містить будь-якої інформації про зміну габаритів існуючого дверного/віконного отвору, який би не відповідав первинному проектному рішенні про проектуванні і спорудженні житлового будинку в цілому, а також проектному рішенні при зміні призначення об'єкта із житлової квартири в нежитлове приміщення.
Більше того, відповідач не довів перед судом, що попереднє "влаштування вхідних дверей на місці віконного отвору на фасадній стороні будинку" при первинній зміні замовником функціонального призначення об'єкта з житлової квартири у нежитлове приміщення вчинене з порушенням будівельних норм та стандартів, із зміною конструкції чи габаритів віконного отвору, на місці якого влаштовано двері, в тому числі із недотриманням чинного законодавства у сфері містобудування.
Разом з тим, здійснюючи спірний розрахунок класу наслідків (відповідальності) позивач керувався вимогами пункт 4.14 ДСТУ Н.Б.В.1.2-16:2013 із Зміною 1 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" та пункту 3.25 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
Суд вважає правильним визначення ОСОБА_1 класу наслідків (відповідальності) СС1 для об'єкта будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 , виходячи із наступного.
Так, у спірному випадку позивачем розроблено проект на реконструкцію нежитлового приміщення у житлове, якою передбачено зміну функціонального призначення і повне збереження елементів несучих та огороджуючи конструкцій.
Як передбачено архітектурно-будівельним рішенням, проектна віконна рама монтується на всю висоту існуючого дверного пройому (отвору), а нижня частина віконних рам на висоту 0,8 м зашивається пластиком з утеплювачем (а.с.44, 227 том І).
Проектна квартира знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, який не розташований в охоронній зоні об'єктів культурної спадщини і не є об'єктом культурної спадщини, що не заперечується відповідачем.
Припинення функціонування проектної квартири не впливає на припинення роботи об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики загальнодержавного, регіонального та місцевого рівня, про що зазначено у проекті.
Суд зазначає, що у спірному випадку об'єктом будівництва являється квартира, як частина багатоквартирного житлового будинку, а не багатоквартирний 5-ти поверховий житловий будинок в цілому, у разі виготовлення проекту на реконструкцію якого унеможливлює віднесення його до незначних наслідків (СС1), як житловий будинок понад чотири поверхи, про що наголошує відповідач.
Клас наслідків, як уже зазначалось судом, визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин тощо.
На переконання суду, квартира як об'єкт, на яку позивачем розроблено проект, яким передбачено влаштування вікна на місці вхідних дверей, в тому числі демонтаж вхідних сходів зі сторони головного фасаду будинку, у розумінні вимог ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" не може бути віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС2 чи СС3.
Спірний об'єкт будівництва не несе небезпеку для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті в кількості від 50 до 400 осіб, небезпеку для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті в кількості від 100 до 1000 осіб, небезпеку для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об'єкта в кількості від 100 до 50 000 осіб, а також не може нести обсяг можливого економічного збитку від 2 000 до 150 000 гривень, втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення чи припинення функціонування об'єктів інженернотранспортної інфраструктури місцевого чи регіонального рівня, що б давало підстави для визначення для нього класу наслідків СС2 (таблиця 1 пункту 4.5 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013).
Виходячи із вказаного, суд вважає вірним визначення позивачем для проектної 3-ох кімнатної житлової квартири на АДРЕСА_1 , як об'єкту будівництва, клас наслідків (відповідальності) СС1.
З урахуванням вказаних норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність порушення фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 частини 5 статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо визначення для об'єкта "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну квартиру на АДРЕСА_1 " клас наслідків (відповідальності) СС1.
Таким чином підлягає скасуванню постанова головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Ганни Володимирівни про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019.
В даній справі суд вважає за необхідно окремо надати правову оцінку іншим доводам відповідача, зокрема.
Суд критично оцінює наказ Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області №3 від 03.01.2020, яким скасовано позитивний Експертний звіт №14-0279-19 від 18.02.2019 робочого проекту "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 " (а.с.63 том ІІ).
По перше, даний наказ не має жодної мотивації із посиланням на фактичні і юридичні передумови, недоліки чи помилки, виявлення яких, за допомогою відповідача, слугували для відмови від власних висновків, сформованих у позитивному Експертному звіті №14-0279-19 від 18.02.2019.
По друге, як свідчить пункт 2 коментованого наказу дія останнього буде чинна до скасування припису відповідача у встановленому порядку, зокрема, до набрання законної сили рішенням суду про скасування припису.
На переконання суду, підставою видання такого наказу є формальний підхід Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області до врегулювання спірного випадку, при цьому, такий наказ не містить визнання складу правопорушення, а лише без будь-яких підстав, для задоволення вимог припису, містить немотивований висновок про скасування звіту.
Відтак, суд вважає такі дії і рішення Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області у спірному випадку способом уникнення Філією ДП від відповідальності за власне рішення, законність якого не спростована у встановленому порядку належними доказами, тобто "формальним підходом" до вирішення спору.
Більше того, як свідчить поданий відповідачем лист №1013-6/3884-19 від 05.12.2019 до Центру надання адміністративних послуг Львівської міської ради про повернення на доопрацювання декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЛВ 151193391106 від 05.12.2019 "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 (вхідний реєстраційний №1013/19/18-О-5885 від 22.11.2019), останній (лист відповідача), серед підстав для повернення, не містить висновків про невідповідність/неправильність визначення класу наслідків (відповідальності) СС1 (а.с.68 том ІІ).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).
Суд вжив всіх заходів на з'ясування обставин, які мають значення для даної справи, в тому числі витребував додаткові пояснення і докази з власної ініціативи (пункти 6, 7, 8, 9 ухвали суду про відкриття провадження у справі).
Представлені відповідачем докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що оскаржувана постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є правомірною, прийнятою обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивач за подання до суду адміністративного позову майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 891,80 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться квитанції від 17.02.2020 за №0.0.1618279279.1 на суму 840,80 гривень та квитанція від 07.04.2020 за №0.0.1669750920.1 на суму 1 051,00 гривень (а.с.9, 149 том І).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 891,80 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Ганни Володимирівни про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код юридичної особи 37471912) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 891,80 гривень (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна гривня вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зокрема, апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 .
Відповідач - Державна архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код юридичної особи 37471912, Бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133) в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (вул. Генерала Чупринки, буд. 71, м. Львів, 79057).
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.