ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"09" червня 2020 р. справа № 344/13462/16-а
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №344/13462/16-а за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 Д/с №23 та від 06.08.2014 Д/с №23/12, -
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (надалі по тексту також - відповідач).
Визнано протиправними та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 14.07.2014 Д/с №23 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 та від 06.08.2014 Д/с №23/12 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Крім вказаного, відповідно до частини 3 статті 139, частини 1 статті 143, пункту 2 частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 20546114) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 102,40 гривень (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).
Вирішуючи питання розподілу вказаних судових витрат суд виходив із того, що ОСОБА_1 за подання до Івано-Франківського міського суду позовної заяви немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 551,20 гривень згідно квитанції №0.0.634639499.1 від 17.10.2016 та в розмірі 551,20 гривень згідно квитанції №0.0.634640660.1 від 17.10.2016, які містяться в матеріалах справи (а.с.1, 2, том І).
01.06.2020 позивачем в порядку статті 252 КАС України подано в суд заяву про ухвалення додаткового судового рішення.
Дана заява мотивована тим, що в ході судового розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом не вирішено питання про судові витрати, пов'язані з розглядом справи у Верховному Суді та Восьмому апеляційному адміністративному суді.
Так, за доводами позивача при поданні касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 останній сплатив судовий збір у розмірі 2 204,80 гривень. Разом з тим, при поданні апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2019 позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 762,00 гривень, а також поніс витрати у зв'язку з переїздом з м. Івано-Франківська до Восьмого апеляційного адміністративного суду в розмірі 135,40 гривень (заява від 02.10.2019 вхідний номер Восьмого апеляційного адміністративного суду К-19139/19 від 02.10.2019) і в зворотньому напрямку в розмірі 142,50 гривень (заява від 02.10.2019 вхідний номер Восьмого апеляційного адміністративного суду К-19194/19 від 03.10.2019).
Відтак, невключення до загального розміру судових витрат вищевказаних витрат по сплаті судового збору в розмірах 2 204,80 гривень і 1 762,00 гривень, а також витрат на переїзд, на переконання ОСОБА_1 , є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Розглянувши подану заяву позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги такої заяви, дослідивши і оцінивши наявні у матеріалах справи докази, в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Адміністративна справа №344/13462/16-а надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 11.03.2020, після повернення Верховним Судом на новий судовий розгляд.
Так, Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 18.07.2019 ухвалено рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень, - відмовлено (а.с.159-164, том ІІ).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2019 у справі №344/13462/16-а - без змін (а.с.212-216, том ІІ).
Надалі, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с.44-59, том ІІІ).
Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем за подання 06.08.2019 до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2019 сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 гривень, свідченням чого є дублікат чека від 06.08.2019 за №0.0.1233135942.1 (а.с.171 том ІІ).
Також в матеріалах справи містяться заяви позивача №К-19139/19 від 02.10.2019 і №К-19194/19 від 03.10.2019 подані до Восьмого апеляційного адміністративного суду, згідно яких позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані із прибуттям до Восьмого апеляційного адміністративного суду з м. Івано-Франківська в загальній сумі 135,40 гривень та витрати на зворотній проїзд з Восьмого апеляційного адміністративного суду до м. Івано-Франківська, в тому числі проїзд від Восьмого апеляційного адміністративного суду до Автовокзалу м. Львів та проїзд від Автовокзалу м. Львів до м. Івано-Франківська в загальній сумі 142,50 гривень (а.с.205, 218 том ІІ).
На підтвердження вище коментованих понесених витрат позивачем долучено квиток на автобус № 157164 на суму 7,00 гривень і фіскальний чек №762216 від 02.10.2019 на суму 128,40 гривень, а також фіскальний чек №544712 від 02.10.2019 на суму 135,50 гривень та разовий квиток для проїзду в автобусі № 327015 (а.с.206, 207, 219, 222, 223 том ІІ).
Також, судом встановлено, що за подання позивачем 16.10.2019 до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 останній сплатив судовий збір у розмірі 2 204,80 гривень, про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція від 08.10.2019 за №0.0.1487331978.1 (а.с.5 том ІІІ).
Відповідно до вимог частини 8 статті 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1, 2 статті 132 КАС України).
Відповідно до підпункту 2, 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; касаційної скарги на рішення суду - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас, частиною 1 статті 135 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Згідно з частиною 3 статті 135 КАС України граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, за змістом пункту 5 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 за №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
За правилами частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За змістом підпунктів "б" і "в" пункту 4 частини 1 статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, поряд з іншим, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Так, згідно резолютивної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2019 у справі №344/13462/16-а - без змін.
Таким чином, Восьмий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи рішення по даній справі не вирішував питання про розподіл судових витрат в частині судового збору у розмірі 1 762,00 гривень за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.07.2019, а також витрат, пов'язаних із переїздом до іншого населеного пункту в загальному розмірі 277,90 гривень, оскільки були відсутні підстави для розподілу таких витрат, з якими процесуальний закон пов'язує такий розподіл.
При цьому, як уже зазначалось вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 у даній справі задоволено позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 Д/с №23 та від 06.08.2014 Д/с №23/12.
На переконання суду, в матеріалах справи містяться належні докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 762,00 гривень та витрат на переїзд до іншого населеного пункту в загальному розмірі 277,90 гривень.
Таким чином, за наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на переїзд ОСОБА_1 до іншого населеного пункту для подачі документів до суду в розмірі 277,90 гривень та витрати на оплату судового збору в розмірі 1 762,00 гривень, сплаченого згідно наявної в матеріалах справи квитанції від 06.08.2019 за №0.0.1233135942.1.
Стосовно вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача судового збору за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 в розмірі 2 204,80 гривень, то суд зазначає слідуюче.
Постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням, поряд з іншим, висновків за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд (підпункт "в" пункту 3 частини 1 статті 356 КАС України).
Як слідує із мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 13.02.2020, щодо розподілу судових витрат, суд зробив висновок про відсутність підстав для розподілу витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи №344/13462/16-а у суді касаційної інстанції, з огляду на результат касаційного розгляду.
Таким чином, Верховний Суд вирішив питання щодо витрат, понесених позивачем у зв'язку із сплатою судового збору в розмірі 2 204,80 гривень за подання касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, а отже у суду першої інстанції відсутні правові підстави для повторного вирішення питання щодо коментованих витрат при новому судовому розгляді справи.
За змістом частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).
З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд адміністративної справи №344/13462/16-а здійснено судом у порядку письмового провадження, суд вирішує питання про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат без виклику учасників судового процесу.
Відтак, суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 762,00 гривень та витрат на переїзд до іншого населеного пункту в загальному розмірі 277,90 гривень.
У спірних відносинах відповідач в силу вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у відношенні до позивача здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі закону, а відтак в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області є суб'єктом владних повноважень, за рахунок якої в користь ОСОБА_1 на підставі частини 1 статті 139 коментованого Кодексу підлягають відшкодуванню судові витрати.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 135, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №344/13462/16-а, задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №344/13462/16-а за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування рішень від 14.07.2014 Д/с №23 та від 06.08.2014 Д/с №23/12.
3. Стягнути за рахунок Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області (ідентифікаційний код юридичної особи 20546114) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 762,00 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) та витрати на переїзд до іншого населеного пункту в загальному розмірі 277,90 гривень (двісті сімдесят сім гривень дев'яносто копійок).
4. В задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 від 01.06.2020 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №344/13462/16-а, -відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 3 розділу IV "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, зокрема, апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Івано-Франківської області (вул. Короля Данила, 16 ''б'', м. Івано-Франківськ, 76010, ідентифікаційний код юридичної особи 20546114).
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.