про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2180/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про визнання протиправними та скасування постанов, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" згідно якого, просив суд: 1.Поновити строк на оскарження Постанови № 50600379 від 14.05.2020 року про стягнення виконавчого збору; 2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 50600379 від 14.05.2020 року про стягнення виконавчого збору , постанови № 62081912 від 14.05.2020 року та № 62082248 від 14.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з матеріалами позову, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Отже, до адміністративного суду як суду першої інстанції подаються позовні заяви. Звернення із скаргами на дії/бездіяльність державного виконавця до адміністративних судів процесуальним законодавством не передбачено.
У свою чергу, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, пункт 3.1.2 збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено три позовні вимоги (скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 62081912 від 14.05.2020 року та № 62082248 від 14.05.2020 року та постанови про стягнення виконавчого збору № 50600379 від 14.05.2020 року).
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів даної справи, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, та одну вимогу майнового характеру.
Згідно вимог ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» чітко передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства, а також те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанови № 62081912 від 14.05.2020 року та № 62082248 від 14.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження є вимогами немайнового характеру, позивачу, за подання даної позовної заяви, слід сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру за кожну з цих вимог в розмірі 840,80 грн. судового збору, а саме 1681,60 грн. (840,80*2=1681,60 грн.).
Також, згідно матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позивач оскаржує постанову № 62082248 від 14.05.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 60990,26 грн. та витрат виконавчого провадження у сумі 774,69 грн., а отже дана позовна вимога є вимогою майнового характеру, а тому позивачу належить сплатити мінімальну ставку 840,80 грн. судового збору.
А тому, з метою усунення виявлених недоліків, позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 2522,40 грн.
Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім цього, відповідно до частини 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 КАС України, згідно частини другої якої, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач оскаржує постанови державного виконавця, прийняті 14.05.2020 року та отримані позивачем 20.05.2020 року, про що відповідно зазначає сам позивач у позовній заяві, проте з позовом до суду звернувся лише 03.06.2020 року. Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся за захистом порушеного права до суду поза межами встановленого ст.ст. 122, 287 КАС України строку, однак позивач в прохальній частині позовних вимог заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом щодо оскарження постанов від 14.05.2020 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивач зобов'язаний подати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана та подана представником позивача, але в ній не вказано ім'я (прізвище, ім'я та по батькові представника позивача, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта представника позивача.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- оригінал доказу доплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового та немайнового характеру у розмірі 2522,40 грн;
- ім'я (прізвище, ім'я та по батькові представника позивача, місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта представника позивача;
- подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом подання відповідної позовної заяви, для суду та відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)").
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.А. Гебеш