Справа № 727/1055/20
Провадження № 2/727/619/20
05 червня 2020 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря судового засідання Кицинюка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить усунути перешкоди у користуванні власністю та визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності на дану квартиру у неї виникло на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №3358.
Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , проте фактично з 20 вересня 2018 року у вищезазначеній квартирі не проживає. Відповідач добровільно виселилися з квартири, вселитися не намагався, в органи поліції та КЖРЕП з приводу вселення не звертався.
Позивач зазначає, що відповідач кошти за комунальні послуги не сплачує та не несе інших витрат по утриманню даної квартири.
Позивач просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 24.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання..
Ухвалою суду від 28 травня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.129-131 ЦПК України, відзиву до суду не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому, ураховуючи вказане, а також наявність згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 36,73 кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №3358, та копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №37771836 від 20.05.2015 року, запис про право власності №9724556 (а.с. 4-5, 6).
З копії картки реєстрації особи встановлено, що у вищезазначеній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
З акту обстеження ОСББ від 14.11.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , однак фактично за вказаною адресою відповідач не проживає з 20.09.2018 року (а.с.8).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.05.2020 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (а.с.36).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач на даний момент дійсно зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , але фактично з 20.09.2018 року в зазначеній квартирі не проживає.
На даний час позивач ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_2 , не може вільно розпоряджатися та користуватися своїм майном на власний розсуд через реєстрацію відповідача ОСОБА_2 у її житловому приміщенні.
Оскільки об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, отже обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.321ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 264-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення- задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , (проживаючої у АДРЕСА_1 ) у здійсненні права користування та розпорядження житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ), таким, що втратив право на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 840,80 грн.
На рішення може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 05.06.2020 року.
Суддя Л.І.Кодрян