Справа № 727/4685/20
Провадження № 1-кс/727/1366/20
05 червня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 120202600200000334 від 28.03.2020 року,-
ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №120202600200000334 від 28.03.2020 р.
Послалася не те, що на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_4 від 20 травня 2020р. був проведений обшук автомобіля «Аudi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений працівниками поліції та відвезений у невідомому напрямку. Зазначений автомобіль належить їй, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві власності та був придбаний ними у Литві 15 червня 2016р.
На момент проведення обшуку вказаний автомобіль знаходився під керуванням чоловіка її подруги ОСОБА_7 . Останній був наданий нею у користування ОСОБА_7 на його прохання для короткої поїздки по особистих справах.
Вважає, що належний їй автомобіль «Аudi A4», д.н.з. НОМЕР_1 був вилучений незаконно, утримується органом досудового розслідування без будь-яких підстав, порушує її право володіти, користуватися та розпоряджатися ним.
Вказала, що ні вона, ні ОСОБА_7 не маємо ніякого відношення до вчинення злочинів, по якому відкрите кримінальне провадження і не маємо в ньому ні статусу підозрюваного, ні статусу свідка. По даному кримінальному провадженню на момент проведення обушку і станом на день подання даної скарги взагалі нікому не було повідомлено по підозру. Автомобіль також не є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій та не набутий кримінально протиправним шляхом, оскільки його купляла я за свої особисті кошти задовго до події злочину. Вказаний автомобіль є одним із основних допоміжних засобів мого заробітку, оскільки вона на ньому перевозить товар на Калинівський ринок, де вона здійснює роздрібну торгівлю.
Їй невідомо, де на даний час знаходиться автомобіль, чи він вилучений в передбаченому законом порядку, чи здійснюються щодо нього заходи слідчим по забезпеченню схоронності майна, чи автомобіль взагалі викрадений або знищений.
Їй також невідомо чи зверталась сторона обвинувачення до суду з накладенням арешту на належний мені автомобіль протягом 48 годин після вилучення майна, в порядку ст.171 ч.5 КПК України, що свідчить про грубе порушення норм кримінально-процесуального закону та не повідомляла мене про даний факт. В той же час сторона обвинувачення на її прохання повернути вилучений автомобіль - не надавала жодних відповідей та/або постанови про визнання речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження.
В зв'язку з наведеним вважає, що стороною обвинувачення свідомо створюються перешкоди в здійсненні права власності, на її особисте майно та порушуються її права як громадянина, який не має відношення до будь-яких кримінальних справ.
На даний час процесуальний статус автомобіля «Аudi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , який був вилучений в ході розслідування по кримінальному провадженні - не визначений.
Просить зобов'язати повенути незаконно вилучене та утримуване майно, а саме автомобіль «Аudi A4», д.н.з. НОМЕР_1 та документи про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу їй, ОСОБА_3 або здати на відповідальне зберігання.
Захисник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив скаргу задовольнити з підстав викладених в ній.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі в якій не заперечував проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали подані до скарги, приходжу до наступних висновків.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 303 КПК України заявник, як володілець речей і документів, які були тимчасово вилучені, має право на звернення до суду з даною скаргою.
Частиною першою ст.. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, до яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Також відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження №120202600200000334 від 28.03.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
З матеріалів доданих до скарги встановлено, що слідчий в порядку ч.5 ст.171 КПК України з клопотанням до суду про арешт тимчасово вилученого майна не звертався, а тому автомобіль марки «Аudi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , який було тимчасово вилучено, має бути негайно повернутий володільцю майна. Даний транспортний засіб не має жодного доказового значення та не містить на собі ні яких слідів, які можуть бути використані для даного кримінального провадження, крім цього слідчий в заяві не заперечував проти повернення даного транспортного засобу законному володільцю.
Виходячи з вищенаведених норм та встановлених по справі обставин, приходжу до висновку, що слідчим на даний час тимчасово вилучене майно ОСОБА_3 утримується без будь-яких передбачених КПК України підстав і його бездіяльність щодо неповернення даного майна не ґрунтується на нормах КПК України, а тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 167-169, 303 - 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу СВ СУ ГУНП в Чернівецькій області повернути автомобіль марки «Аudi A4», д.н.з. НОМЕР_1 та документи про реєстрацію даного транспортного засобу - законному володільцю ОСОБА_3 .
Ухвала до оскарження не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1