Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №826/417/16
адміністративне провадження №К/9901/36254/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/417/16
за позовом ОСОБА_1 до Спеціального полку "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Голови комісії з припинення та ліквідації Спеціального полку "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільнення,
за касаційною скаргою Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року (прийняту у складі судді Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів головуючого - Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.) про заміну відповідачів правонаступником у справі
I. Суть спору
1. У січні 2016 року позивач, ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду першої інстанції з позовом до Спеціального полку «Титан» Управління державної службової охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Голови комісії з припинення та ліквідатор Спеціального полку «Титан» Управління державної службової охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, в якому ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив стягнути з Спеціального полку «Титан» УДСО при ГУ МВС України в місті Києві на користь позивача недоплачене грошове забезпечення, компенсацію за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 198583 грн та стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 30000 грн.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 17 квітня 2019 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні скасовано, а справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
4. 16 вересня 2019 року позивачем заявлено клопотання про заміну відповідачів правонаступником Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року, залишену без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року зокрема, замінено відповідачів в адміністративній справі №826/417/16 правонаступником - Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 03065, місто Київ, вулиця Василя Чумака, будинок 8А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40109105).
6. Задовольняючи заяву про заміну відповідачів правонаступником, суди вказали, що відповідно до пункту 1 Положення про Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві (код ЄДРПОУ 40109105), затвердженого наказом Національної поліції від 07 листопада 2015 року №56, в редакції наказу Національної поліції від 31 жовтня 2017 року №1132, Управління поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві є правонаступником Спеціального полку "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
7. Скаржник уважаючи ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції постановлені з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
9. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині заміни відповідача та ухвалити нове рішення у відповідній частині - про відмову в задоволенні клопотання про заміну відповідача. Відповідач обґрунтовує свої вимоги тим, що реєстрація припинення СП «Титан» проведена саме у зв'язку з ліквідацією та без правонаступників в той же час відповідно до чинного Положення, затвердженого наказом Національної поліції від 07 листопада 2015 року №56 (в редакції наказу Національної поліції від 21 березня 2019 року №262) правонаступництва інших юридичних осіб не передбачено.
10. Відзивів та заперечень на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
11. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
16. Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
17. Положеннями частини 2 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
18. Згідно частини 3 статті 105 ЦК України, учасники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
19. Відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
20. Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
21. Крім того, згідно із частини 9. Статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.
22. Відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
23. Відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у складі поліції функціонує поліція охорони.
VI ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Як вже зазначалося вище, 16 вересня 2019 року позивачем заявлено клопотання про заміну відповідачів правонаступником Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві.
25. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1399 «Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ» відповідно до Закону України « Про центральні органи виконавчої влади», статей 104,105,110,111 Цивільного кодексу України, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 вирішено ліквідувати, як юридичну особу, зокрема, Спеціальний полк "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
26. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Спеціальний полк "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві припинено 31 липня 2018 року.
27. Відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
28. 07 листопада 2015 року набув чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
29. Відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у складі поліції функціонує поліція охорони.
30. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року №834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено органи поліції охорони, як територіальні органи Національної поліції України.
31. Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1139, яка набрала чинності з 05 січня 2016 року, до пункту 3 постанови КМУ від 13 жовтня 2015 року № 834 були внесені зміни, якими установлено, що органи поліції охорони, утворені як територіальні органи Національної поліції, є правонаступниками Департаменту Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ та відповідних державних установ Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ, що ліквідуються в установленому законодавством порядку."
32. Відповідно до наказу Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 56 «Про затвердження Положення про Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві» встановлено, що Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м.Києві є правонаступником прав та обов'язків за договорами про надання охоронних послуг та господарськими договорами, укладеними СП «Титан» Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м.Києві.
33. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для заміни відповідача Управлінням поліції охорони з фізичної безпеки в місті Києві у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціального полку "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Голови комісії з припинення та ліквідації Спеціального полку "Титан" Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні.
34. Отже суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди попередніх інстанції при прийнятті оскаржуваних рішень правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
35. У касаційній скарзі заявник не наводить обґрунтованих доказів, які б свідчили про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права.
36. Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції вимогам положень статті 242 КАС України відповідає.
37. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на наведене, касаційна скарга Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві на ухвалу підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - залишенню без змін.
Судові витрати
39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві на ухвалу - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк,
Судді Верховного Суду