іменем України
03 червня 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/5/20
Головуючий у першій інстанції - Меженнікова С. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/738/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Онищенко О.І, Скрипки А.А.,
за участі секретаря Герасименко Ю.О.,
позивач - Служба безпеки України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Служба безпеки України,
на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного її тексту: 18.03.2020, м. Чернігів,
В січні 2020 р. Служба безпеки України звернулася з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з останнього витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, у розмірі 93148 грн 86 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 відраховано з академії через небажання продовжувати навчання, у зв'язку з чим відповідно до ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» він має відшкодувати вказані витрати.
Оскаржуваною ухвалою провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Постановляючи її, суд І інстанції виходив з того, що спір між сторонами підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі Служба безпеки України просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження її розгляду до суду І інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спір між сторонами належить розглядати в поряду цивільного судочинства.
У судовому засіданні ОСОБА_1 по суті апеляційної скарги нічого не пояснив.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
Так, по справі встановлено наступне.
13.02.2017 між Службою безпеки України в особі Національної академії Служби безпеки України та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України, предметом якого є навчання останнього в названій академії. У цьому контракті, серед іншого, зазначено, що ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням його у Національній академії Служби безпеки України, у разі добровільного розірвання контракту через небажання продовжувати навчання. Ці обставини підтверджено копією контракту, про який йдеться (арк. 14).
Наказами т.в.о. ректора Національної академії Служби безпеки України від 09.08.2015 № 590-ос та № 591-ос ОСОБА_1 було зараховано на перший курс навчання за напрямом підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра 6.160102 Державна безпека (спеціалізація - поглиблене вивчення іноземних мов) й прийнято на військову службу (навчання) за контрактом курсантів Національної академії Служби безпеки України з присвоєнням військового звання «солдат», призначенням на посаду курсанта та поставлено на продовольче, грошове та речове забезпечення з 09.08.2015 (витяги з цих наказів на арк. 11, 13).
Наказом Національної академії Служби безпеки України від 19.06.2019 № 404-ос вищезгаданий контракт розірвано, ОСОБА_1 відраховано з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Це підтверджено витягом з вказаного наказу (арк. 15).
Згідно з довідками, наданими Національною академією Служби безпеки України, загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в академії за весь період навчання становить 93741 грн 86 коп., з яких: витрати на грошове забезпечення - 19637 грн 30 коп. (копія довідки № 187 від 19.06.2019 на арк. 17), витрати на продовольче забезпечення - 34414 грн 26 коп. (копія довідки-розрахунку № 65 від 18.06.2019 на арк. 18), витрати на речове забезпечення - 10917 грн 37 коп. (копія довідки № 213 від 19.06.2019 на арк. 19), витрати на медичне забезпечення - 4129 грн 30 коп. (копія розрахунку № 67 від 19.06.2019 на арк. 20), витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 21736 грн 78 коп. (копія розрахунку № 63 від 19.06.2019 на арк. 21).
З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.
ОСОБА_1 протягом всього періоду тривання спірних правовідносин перебував на військовій службі, яка за своєю правовою природою, згідно з Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», є державною.
Позов суб'єкта владних повноважень (Служби безпеки України) про відшкодування вартості навчання особою, яка перебувала на посадах, віднесених до державної служби ( ОСОБА_1 ), підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Так, цей спір пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді державної служби, від моменту її зарахування на цю посаду і до звільнення з державної служби, зокрема й питання відповідальності такої особи за невиконання договору підготовки фахівця у вигляді відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням її у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання позову про відшкодування витрат відбувається після звільнення цієї особи з державної служби. Таку ж правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 810/2610/16.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що ґрунтуються на хибному тлумаченні правових норм, які регулюють спірні правовідносини.
З наведеного випливає, що оскаржувана ухвала є законною.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Служби безпеки України залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови, які продовжуються на час дії карантину, введеного постановою Кабміну України від 20 травня 2020 р. № 392.
Повну постанову складено 05.06.2020.
Головуючий Судді: