Єдиний унікальний номер справи: 665/2195/19
Номер провадження : 33/819/52/20
05 червня 2020 року місто Херсон
Суддя судової палати у кримінальних справах Херсонського апеляційного суду Красновський І.В., за участю скаржника Резніченка В.В., в режимі відеоконференції розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Чаплинського районного суду Херсонської області від 08.01.2020 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 08.01.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 28.11.2019 року о 20.30 год., в с. Строганівка по вул. Центральній, керував мопедом "LIFAN LE", державний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалося: різким запахом алкоголю із ротової порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджується із вказаним рішенням у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що матеріали справи не містять належного доказу керування ним будь-якого транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння. Твердження суду про те, що вина підтверджена сукупністю перевірених і досліджених судом доказів, є незаконними та необґрунтованими. Вважає що відеозапис, який наданий поліцейськими не може бути вважатися належними та допустимим доказом. Проходження огляду йому ніхто не пропонував, огляд проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. Судове рішення ухвалено без його участі.
Просить скасувати постанову суду, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1 , якийпідтримав свої апеляційні вимоги, та просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов до такого висновку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП - провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Разом з тим, на суд покладається обов'язок відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП - суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суддею апеляційної інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 095629 від 28.11.2019 року, згідно якого він 28.11.2019 року о 20.30 год., в с. Строганівка по вул. Центральній, керував мопедом "LIFAN LE", державний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалося: різким запахом алкоголю із ротової порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п.1.3 ПДР України - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, п. 1.9 ПДР України - особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством).
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 095629 від 28.11.2019 року, складений за порушення вимог п. 2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозаписом, наданий працівниками поліції.
Докази наведені в апеляційній скарзі не спростовують та не знаходять свого відображення в матеріалах справи. Посилання ОСОБА_1 на процедуру оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП та те що відсутні докази керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, суд сприймає критично, як спосіб уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки він відмовився від проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стануалкогольного сп'яніння. Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,підтвердили, що він відмовився проходити медичний огляд, а тому у судді апеляційної інстанції відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що розгляд справи проходив без його участі є голослівними, нічим не підтверджені та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що він 24,12.2019 року отримав судову повістку ( а.с. 7) та розпискою від 08.01.2020 року про отримання ним постанови Чаплинського районного суду завіреною його підписом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим; У рішенні ЄСПЛ від 21.07. 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції обґрунтовано оцінено встановлені фактичні обставини правопорушення, досліджено та перевірено докази, постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
У відповідності до ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.»; У справі "Ізмайлов проти Росії" п. 38 рішення від 16.10.2008 року, Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Стягнення ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч.1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 08.01.2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) І.В. Красновський