Номер провадження: 33/813/708/20
Номер справи місцевого суду: 522/20308/19
Головуючий у першій інстанції Іванов В.В.
Доповідач Гірняк Л. А.
05.06.2020 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Гірняк Л.А.
За участю секретаря - Ющак А.Ю.
Особа, яка притягається до
адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Захисник - Черток О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави у розмірі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн,-
19.11.2019 року поліцейським 1В5Р1Б УПП в Одеській області ст. лейтенантом поліції Петріченко А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 160755 з якого вбачається, що 19 листопада 2019 року о 22 год. 10 хв., громадянка ОСОБА_1 керувала т.з. «PORSCHE CAYENNE », д.н.з. НОМЕР_1 в місті Одеса по вул. Каманіна 2/2, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода.
Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовилася, в присутності двох свідків, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил порожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: повторне, протягом року, вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адмінстративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2020 року, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для кратних осіб, що складає 420,40 грн. на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин, та скасувати постановуПриморського районного суду м. Одеси від 30.01.2020 року і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що постанова суду підлягає скасуванню оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, підійшов формально до вивчення обставин справи. Суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зокрема заявниця посилається на те, що :
- суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та без належного повідомлення її про дату та час розгляду справи;
- протокол складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України N91376 від 06.11.2015 року;
- працівники поліції порушили порядок проведення огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, а саме: не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та тимчасово не вилучили посвідчення водія, так як ст. 130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керуванням транспортним засобом, та відсторонення від керування транспортними засобами осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з наступним оглядом особи на стан сп'яніння. В даному випадку не відбулося вилучення у ОСОБА_1 посвідчення водія, ані відсторонення її від керування транспортним;
- необґрунтовано прийнято до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На підставі викладеного заявниця просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси, від 30.01.2020 року, про притягнення її до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції адвокат Черток О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримали доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній, просили постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Матеріалами справи встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на неї було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави України у розмірі шестиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнутий судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08.05.2020 року апеляційну скаргу адвоката Черток О.В., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволено. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси, від 06.11.2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасовано. Постановлено нову постанову, якою закрито провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1) ч.1 ст.247 КУпАП. в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
19.11.2019 року працівниками патрульної поліції було складено адміністративний протокол у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП.
З адміністративного протоколу серії ОБ № 160755 вбачається, що 19 листопада 2019 року о 22 год. 10 хв., громадянка ОСОБА_1 керувала т.з. «PORSCHE CAYENNE », д.н.з. НОМЕР_1 в місті Одеса по вул. Каманіна 2/2, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода.
Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовилася, в присутності двох свідків, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил порожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: повторне, протягом року, вчинення водієм адміністративного правопорушення.
З пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вбачається, що 19.11.2019 року в їх присутності водієві автомобіля «PORSCHE CAYENNE » було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою прибору «Драгер» на що вона відмовилась та проїхати в медичний заклад для огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась також (а.с.4-5).
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адмінстративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за редакцією від 01.01.2020 року, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для кратних осіб, що складає 420,40 грн. на користь держави (а.с.11).
Заслухавши суддю, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Мотивуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, суд першої інстанції послався у постанові на те, що вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП за повторність, протягом року, вчинення водієм адміністративного правопорушення.
Суд не погоджується з висновком районного суду з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. 1,2,3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.251 КУпАП. доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п 2.5 ПДР України , водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суд дослідив матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії серії ОБ № 1607556 від 19.11.2019 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , Постанову Одеського апеляційного суду від 08.05.2020 року, суд вважає, що районний суд помилково притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, з підстав скасування постанови Одеського апеляційного суду від 08.05.2020 року, якою апеляційну скаргу адвоката Черток О.В., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволено. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси, від 06.11.2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасовано. Постановлено нову постанову, якою закрито провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1) ч.1 ст.247 КУпАП. в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням Постанови Одеського апеляційного суду від 08.05.2020 року, якою закрито провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. І ст.130 КУпАП, на підставі н.1) ч.1 ст.247 КУпАП. в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративне правопорушення - кваліфікуюча ознака повторність вчинення водієм адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП є помилковою.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі: Конвенція) «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом який ... становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення...».
Поняття «кримінальне обвинувачення» має «автономне» значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав- учасниць (справа «Блохін проти Росії», рішення від 23.03.2016 року, п. 179; Адольф проти Австрії, п. 30,).
До кримінально-процесуального аспекту статті 6 Конвенції належать адміністративні правопорушення правил, які караються штрафами, обмеженням водійських прав, такими, як зняття балів, або призупинення чи скасування ведійських прав (справи Луц проти Німеччини, п. 182, Шмауцер проти Австрії, Ігор ОСОБА_6 проти Республіки Молдова, п. п. 20-23).
Тому, стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, та, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року в контексті ст.6 Конвенції належить до кримінально- процесуального аспекту.
Стаття 6 пункт 1 Конвенції застосовується протягом усього провадження, метою якого є встановлення обґрунтованості «кримінального обвинувачення» включно зі стадією проголошення судового рішення.
Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, в тому числі у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» визначив строк давності як передбачене законом право порушника уникнути від переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, попередження порушень прав обвинувачених, які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, які могли бути неповними за спливом часу (ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» рішення від 20.09.2011 року, п. 570 та " Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ", рішення від 22.10.1996 року п.51).
За національною класифікацією адміністративне переслідування і призначення винним справедливого покарання відповідає цілям адміністративного судочинства, так як і відмова від адміністративного переслідування невинних.
Визначивши межі публічного переслідування, законодавець поряд із судовим захистом забезпечує процесуальну економію, оперативність при розгляді справ та профілактику правопорушень.
Цим, зокрема, обумовлено встановлення в КУпАП в якості підстави закриття провадження у справі сплив строків давності.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Стаття 6 пункту 2 Конвенції забезпечує «право вважатися невинуватим доти, доки вину не буде доведено в законному порядку».
Мета та наміри Конвенції як інструменту захисту людини вимагає, щоб її положення тлумачилися та застосовувалися таким чином, щоб її гарантії були практичними та ефективними (див. справа «Soering проти Сполученого Королівства», рішення від 07.07.1989 року, п. 87).
Суд в своїх прецедентних рішеннях зазначає, що практичність та ефективність гарантій при тлумаченні та застосуванні положень Конвенції стосується і нрава, закріпленого в статті 6 пункту 2 Конвенції - презумпції невинуватості (див. справи «Allen проти Сполученого Королівства», рішення від 12.07. 2013 року п.п.92-93, «Allenet de Ribemont проти Франції», рішення від 10.02.1995 року, п. 35).
Презумпція невинуватості, яка розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, накладає вимоги щодо, зокрема, тягаря доведення, правових презумпцій факту і права.
Визнавши строк давності в національному законодавстві, законодавець надав право порушнику уникнути від переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення.
За змістом частини 2 статті 38 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення, що відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Пункт 7 статті 247 КУпАП містить правило, згідно із яким провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Тому в силу презумпції невинуватості за міжнародними та національними нормами права, ОСОБА_1 не може бути притягнута до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП України в зв'язку з пропуском строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Виходячи з вищезазначеного суд вважає, що стосовно ОСОБА_1 справа підлягає закриттю у зв'язку з закінченням стооку притягнення її до адміністративної відповідальності.
Не отримання своєчасно копії постанови суду і не направлення її правопорушнику дає можливість для поновлення строку на апеляційне оскарження.
За вказаних вище обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову судді місцевого суду - скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 245, 247, 280, 293, 294 КУпАП суддя -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси, від 30.01.2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси, від 30.01.2020 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП,- скасувати.
Постановити нову постанову, якою закрити провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк