05 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/573/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Навчального центру Національної гвардії України військова частина НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Навчального центру Національної гвардії України військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 07 червня 2019 року;
- зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 07 червня 2019 року.
І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.04.2015 року отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 . На підставі наказу командувача Національної гвардії України від 24.05.2019 року № 81 о/с, звільнений з військової служби відповідно до статті 26, частини 5, пункту 2 підпункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту).
За весь період проходження військової служби позивачеві додаткова відпустка як особі, яка має статус учасника бойових дій не надавалась. При цьому, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки УБД за весь період служби в частині також не надавалась.
Звертав увагу суду на те, що 20.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з проханням провести розрахунок та виплату останньому грошової компенсації за невикористанні календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, проте відповідач листом відмовив позивачеві у нарахуванні грошової компенсації за невикористанні дні такої відпустки.
На думку позивача, відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2015 року 2019 року передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відтак, вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.
2. Відповідач правом визначеним у статті 162 КАС України на подання відзиву на адміністративний позов - не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. (ч.4 ст. 159 КАС України)
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. 06.05.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 16.04.2015 року має право на пільги, встановленні законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. (а.с.11).
2. На підставі наказу начальника Навчального центру Національної гвардії України від 07.06.2019 року № 123 позивача виключено із списків особового складу Навчального центру та всіх видів забезпечення з 07 червня 2019 року та на підставі наказу від 24.05.2019 року №81о/с звільнено з військової служби у запас відповідно до статті 26, частини 5, пункту 2 підпункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту). (а.с.16)
3. У березні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату відповідної грошової компенсації.
4. 01.04.2020 року відповідачем листом рекомендовано позивачеві звернутись до суду.
ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Спірні правовідносини врегульовано Законом України “Про відпустки” від 05.11.1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України “Про відпустки”), Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
Статтею 4 Закону України “Про відпустки” встановлені види щорічних відпусток, а саме основна та додаткова, а також інші додаткові відпустки.
Статтею 16-2 зазначеного Закону встановлена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, зокрема, учасникам бойових дій додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік”.
Статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, учасникам бойових дій надається така пільга, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п.12).
Згідно статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Статтею 10 Закону України “Про відпустки” розділу ІІ “Щорічні відпустки” регламентований порядок надання щорічних відпусток.
Згідно з пункту 8 частини 13 статті 10 Закону України “Про відпустки” щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказані норми аналогічні нормам п.12 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Системний аналіз наведеного вище, дає підстави вважати, що позивачеві, який не використав щорічну додаткову відпустку, при його звільненні відповідачем повинна нараховуватись та виплачуватись компенсація за невикористану відпустку.
Слід зазначити, що Верховний Суд у рішенні від 16.06.2019 року по справі №620/4218/18 вказав, що відповідно до ч. 14 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Рішенням Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року, залишено без змін рішення Верховного Суду від 16.06.2019 року у зразковій справі №620/4218/18, в якій також зазначено, що грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п.12 ч.1 ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2016 рік, що на думку суду є протиправною бездіяльністю відповідача.
2. З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що судом встановлено протиправну бездіяльність, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача нарахувати та виплати грошову компенсацію на невикористані календарні дні додаткової відпустки позивачу, як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07 червня 2019 року.
3. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене вище, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю підтверджує його позицію, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Враховуючи те, що позивач в даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Навчального центру Національної гвардії України військова частина НОМЕР_1 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Навчального центру Національної гвардії України військова частина НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 , як учасника бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07 червня 2019 року.
3. Зобов'язати Навчальний центр Національної гвардії України військова частина НОМЕР_1 нарахувати та виплати грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 07 червня 2019 року.
4. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_4 ;
Відповідач - Навчальний центр Національної гвардії України військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 .
Суддя О.В. Боднарюк