05 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/615/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань,
встановив:
I. Зміст позовних вимог
10 березня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), у якому просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань;
- стягнути з ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на користь заступника начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові, які полягають у тому, що з 2004 року він проходить службу у податковій міліції, з 11.05.2018 р. займає посаду заступника начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі. При цьому, позивач стверджує, що 09.12.2019 р. ним разом з іншими співробітниками складено рапорт про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, проте, станом на 15.01.2020 р. йому не було нараховано та сплачено відповідну допомогу, що стало передумовою для звернення позивача до суду.
31.03.2020 року представником відповідача надано до суду в електронній формі відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в його задоволенні, оскільки згідно наказу Міністерства фінансів України від 17.07.2018 р. № 616 надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом керівника, яке реалізується ним на підставі відповідної заяви (рапорту) працівника. Проте, відповідач вказує, що у грудні 2019 року рапорт про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від позивача не надходив.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 13.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 01 квітня 2020 року.
Ухвалою суду від 01.04.2020 року вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 08.05.2020 року зобов'язано Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надати суду належним чином засвідчені копії :
- витягу з журналу реєстрації рапортів за спірний період або іншого документу, у якому здійснюється реєстрація рапортів співробітників про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань;
- листів - звернень ОСОБА_1 або його адвоката з питань надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також відповідей на них з доказами їх вручення або відправлення.
Цією ухвалою суду зобов'язано ОСОБА_1 надати суду належним чином засвідчені копії листів - звернень до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо розгляду його рапорту від 09.12.2019 р. про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з доказами їх вручення або відправлення.
При цьому суд бере до уваги положення постанови КМ України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020 р. № 239, від 22.04.2020 р. № 291 та від 04.05.2020 р. № 343, якими запроваджено до 22 травня 2020 року на усій території України карантин, а також положення постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", якою установлено з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ VI " Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі, щодо надання доказів, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження тощо продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом та визнається сторонами, ОСОБА_1 перебуває на службі у податковій міліції, займає посаду заступника начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.
За позицією позивача, 09.12.2019 р. він відповідно до вимог діючого законодавства разом з іншими співробітниками ОУ ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі звернувся до керівництва з мотивованим рапортом про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
04.02.2020 р. Головне управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі листом №14/ФОП/21-22-21-02-04 повідомило адвоката позивача, зокрема, про те, що у 2019 році заява на матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань заступником начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Мацицьким О. для розгляду та візування не надавалася.
Вважаючи дії ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань на підставі написаного ним рапорту протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Згідно з частиною другою статті 55 Основного Закону України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав справи щодо конституційного права особи на судовий захист.
Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зокрема, зазначив: "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист".
При цьому Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
Цим самим Конституційний Суд України визначив залежність виникнення права особи на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, виключно із існуванням порушення, створенням перешкод для реалізації конкретних прав і свобод такої особи.
Наведене підтверджується також положеннями частин третьої-п'ятої статті 55 Конституції України, у яких чітко вказано про захист "своїх" прав і свобод.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі - Постанова № 704), наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2018 № 616 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції" (далі - Порядок № 616).
Відповідно до п. 353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. (п. 357.1. ст. 357 ПК України)
Постановою КМУ № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. (пп. 3 п. 5 цієї постанови)
Механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції визначений Порядком № 616.
Відповідно до п. 3 цього Порядку грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається, зокрема, з одноразових додаткових видів грошового забезпечення, до якого віднесено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Розділом V Порядку № 616 передбачено, що керівник ДФС та керівники її територіальних органів у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідного органу, мають право надавати один раз на календарний рік особам начальницького складу податкової міліції матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається відповідно до наказу територіального органу ДФС - для керівників, заступників керівників та інших осіб начальницького складу податкової міліції структурних підрозділів цього територіального органу ДФС, а також для перших заступників, заступників керівників територіальних органів ДФС нижчого рівня.
Проект наказу готує бухгалтерська служба відповідного органу ДФС на підставі поданих у формі протоколу засідання пропозицій комісії для розгляду заяв про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань працівників відповідного органу ДФС (у разі її створення).
VI. Оцінка суду
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається особам начальницького складу податкової міліції за їх заявою на підставі наказу територіального органу ДФС один раз на рік, у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. При цьому, надання такої допомоги є правом керівника територіального органу ДФС, яке може бути реалізовано ним у межах асигнувань, що виділяються на утримання відповідного органу, та виключно у разі надходження відповідної заяви від особи начальницького складу податкової міліції.
Як встановлено судом, позивач у змісті позовної заяви стверджує, що 09.12.2019 р. ним здійснено письмове звернення до керівництва ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі мотивованим рапортом про надання йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Крім того, позивач зазначає, що в подальшому звертався до керівництва з "численними запитаннями" щодо розгляду вказаного рапорту.
При цьому, на підтвердження вказаних обставин, позивачем не надано до суду ні зміст зазначеного вище рапорту, ні докази його вручення відповідачу або його посадовій особі.
Разом з тим, відповідач заперечує щодо надходження рапорту ОСОБА_1 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань.
29.05.2020 року на виконання ухвали суду відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначає, що реєстрація вхідної кореспонденції, що надходить на адресу відповідача визначається Регламентом, затвердженим наказом ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 15.03.2019 р. № 375 (далі - Регламент), приписами пп. 3.7.1.1. якого визначено, що кореспонденція, що надходить на адресу ГУ ДФС (крім кореспонденції, яка містить інформацію, що становить державну таємницю, запитів на отримання публічної інформації, звернень громадян) в обов'язковому порядку реєструються у СЄД підрозділом організації роботи, який несе відповідальність за правильність реєстрації та дотримання порядку проходження кореспонденції. Крім того, відповідно до п. 156 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, реєстрація документів всіх категорій полягає у створенні запису облікових даних про документ та оформлення реєстраційно - моніторингової картки в електронній формі у системі електронного діловодства із зазначенням обов'язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим внесенням до реєстраційно - моніторингової картки необхідних відомостей.
До вказаних пояснень відповідачем додано копію листа в.о. начальника сектору діловодства та захисту інформації оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 25.05.2020 р. №388/7/21-22-21-02-03, у якому повідомлено, що у 2019 році рапорт про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань від заступника начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі ОСОБА_1 на розгляд керівництва ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не надходив, відповідно рішення за рапортом не приймалося. Також зазначено, що інформація про надходження вказаного рапорту протягом 2019 року у секторі діловодства та захисту інформації оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі відсутня, відповідно його надання є неможливим.
При цьому, іншого листування між сторонами з приводу спірного питання, крім адвокатського запиту від 29.01.2020 р. № 29/01/20-а.з.-2/1 та відповіді на нього від 04.02.2020 р. № 14/ФОП/21-22-21-02-04, відповідачем не надано.
При вирішенні спірних правовідносин суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень. Проте, у разі надання суб'єктом владних повноважень доказів, які свідчать, що ним не допущено порушення вимог законодавства, то особа має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 цього Кодексу, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому, суд вказує, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( частини 1 та 2 ст. 72 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження написання ОСОБА_1 рапорту про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з подальшим його передачею керівництву ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі позивачем надано письмові пояснення працівників ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, відібрані адвокатом Захарченко В.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на те, що вказані пояснення працівників ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, які прийняв адвокат Захарченко В.В. на підставі Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність " не є джерелом доказів відповідно до ст. 72 КАС України, а тому не є допустимими доказами у розумінні вказаних приписів КАС України.
VII. Висновок суду
Відповідно до частин 1 - 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту написання ним рапорту на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, а відповідачем спростовано вказане твердження позивача, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій посадових осіб ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та, як наслідок, стягнення такої допомоги з відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
У контексті наведених законодавчих положень суд вважає, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
З огляду на те, що в ході розгляду справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність публічно-правового спору з відповідачем, тому відсутній предмет захисту у суді, що є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, тому відсутні підстави для розподілу понесених ним судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, але не пізніше 30-денного строку з дня закінчення карантину. При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 106020000