05 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1029/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 22.04.2020р. позовна заява залишена без руху.
Позивач недоліки позову усунув у зв'язку з чим ухвалою від 24.04.2020 р. відкрито провадженя у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 28.05.2020 р. зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати до суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2018 року ГУПФ України в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії, в результаті чого розмір сплачуваної пенсії став складати після перерахунку 70 % від суми грошового забезпечення, замість раніше призначених 90 % суми грошового забезпечення. Відповідач у відповіді на звернення зазначив, що розмір пенсії визначається відповідно до норм Закону, що діють на дату, з якої переглядається її розмір. Відповідно до ст.13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії на момент перерахунку, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними, оскільки процедура призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення, а тому внесені зміни до ст.13 Закону №2262 можуть застосовуватися лише у разі реалізації права на призначення пенсії, а не при перерахунку вже призначених. У зв'язку із зазначеним просить позов задовольнити повному обсязі.
12.05.2020 р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне. Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було встановлено порядок та механізм масового перерахунку пенсій відповідної категорії осіб. Зокрема, військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок здійснюється із урахуванням трьох складових грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Зазначає, що відповідно до ст.13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали учать у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесенні в установленому законом порядку до категорії 1 - 100%, до категорії 2 - 95%. Отже, оскільки розмір пенсії визначається Законом, що діє на дату, з якої переглядається її розмір, то максимальний розмір пенсій за вислугою років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а не 90 %, як того вимагає позивач. Окрім того, відповідно до постанови КМУ від 24.12.2019 р. №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262 здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. Відповідач наголошує, що повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються ст.23 Бюджетного кодексу України , а саме: будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Враховуючи наведене, відсутні законні підстави для перерахунку пенсії позивача. Просить повністю відмовити в задоволенні позову.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.
Таким чином, суд розглядає адміністративну справу у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років з 25.10.1998 року у розмірі 85% сум грошового забезпечення, з 01.01.2003 року - розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
24 березня 2018 р. ГУ ПФУ в Херсонській області проведено перерахунок пенсії позивача на підставі приписів Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. № 103, Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. № 704 з 01.01.2018 року та на підставі довідки Херсонського обласного військового комісаріату від 12.03.2018 р. №ТХ23943 у розмірі 70% грошового забезпечення замість раніше призначених 90%.
Не погоджуючись з таким перерахунком, позивач 23.03.2020 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 90% сум грошового забезпечення.
Листом від 07.04.2020 р. №1138-1120/В-03/8-2100/20 відповідачем надано відповідь, згідно якої розмір пенсії визначається відповідно норм Закону, що діє на дату, з якої переглядається її розмір. Відповідно з 01.01.2018 пенсію перераховано в розмірі 70% підвищеного грошового забезпечення, оскільки на момент перерахунку максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення згідно із редакцією ч.2 ст.13 Закону №2262, чинною з 01.05.2014.
Не погоджуючись із перерахунком та виплатою пенсії, виходячи із 70 % розміру грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно ст. 1 Закону №2262 (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 2 вказаного закону передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до положень ст. 10 Закону №2262 (в редакції актуальній станом на момент перерахунку позивачу пенсії), призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Пунктом "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Згідно із п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 року № 51-IV у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ цифри "85", "95" і "90" замінити відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінити словами і цифрою "до категорії 2".
Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 звільнений в запас відповідно пункту 46 підпункту «б» - за віком Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами, у званні "старшого прапорщика" за вислугою 25 років 4 місяці в календарному обчисленні та 36 роки 04 місяців в пільговому обчисленні, відповідно розрахунків та відповіді пенсійного органу, позивачу призначена пенсія: з 25.10.1998 р. - у розмірі 85% грошового забезпечення, з 01.01.2003 р. - у розмірі 90% грошового забезпечення.
Разом із тим, згідно протоколу перерахунку пенсії від 24.03.2018 р. ГУ ПФУ в Херсонській області перерахувало ОСОБА_1 пенсію, основний розмір якої станом на 01.01.2018 р. складав 70% грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності з 01.10.2011 року, та п. 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.05.2014 року до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70", відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд вважає, що зміна розміру пенсії з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами № 3668-VІ та № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії.
Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення ще у 2003 році, то відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку і виплати з 01.01.2018 року позивачу пенсії в розмірі 70 % суми грошового забезпечення.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду , викладеним у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.
У вказаній зразковій справі № 240/5401/18 Верховний Суд визначив наступні ознаки типовості: позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-ХІІ; відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі; спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку зі зменшенням територіальним органом Пенсійного фонду України основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст. 13 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі зазначила, що при перерахунку пенсії пенсіонеру-військовослужбовцю з 01.01.2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Під час розгляду справи суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 та від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
У рішенні від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 Конституційний Суд України зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У рішенні від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 наведено тлумачення поняття" звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третьої статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
Суд зазначає, що позивач у позовній заяві та позовних вимогах посилається на постанову КМУ від 21.02.2018 р. № 103 та просить суд зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії позивача відповідно до ст.63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у порядку і у розмірах визначених постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 103 " Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
У зв'язку із цим необхідно зазначити, що п. 1,2,3 постанови КМУ від 21.02.2018 р. № 103 " Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших категоріям осіб" визнані протиправними та нечинними рішеннями Окружного адміністративного суду м. Києва у справах № 826/3858/18 (рішення суду набрало законної сили 05.03.2019р.) та № 826/12704/18 (рішення суду набрало законної сили 14.06.2019 р.).
У зв'язку із наведеним, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70 % суми грошового забезпечення за період з 01.01.2018 р. та зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії в розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 р.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) щодо зменшення ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) основного розміру пенсії з 90% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в розмірі 90% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 р., з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122,162, 163,164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Г.М. Морська
кат. 112010201