Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
25 травня 2020 р. № 520/11928/19
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,
за участю представників: позивача - Онопрієнко Л.М., відповідача - Лук'янцева С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування вимоги та рішень, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:
- скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.08.2019 №0007511305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 92770,06 грн (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 50677,6 грн, за штрафними санкціями - 36658,43 грн, пеня -5434,03 грн);
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019 №0007531305 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб у вигляді заробітної плати на суму 510,0 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.08.2019 №0007521305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на суму 9920,93 грн (в т.ч. за податковим зобов'язанням-5385,09 грн, за штрафними санкціями - 3926,32 грн, пеня - 609,52 грн);
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2019 №Ф-0000091305 у розмірі 39600,0 грн.;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007501307 від 28.08.2019 у розмірі 17600,0 грн.;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 28.08.2019 №0007491305 за травень 2019 р. у розмірі 170,0 грн.;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 28.08.2019 №0007481305 за червень 2019 р. у розмірі 170,0 грн.
Ухвалою суду від 27.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у цій справі.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковий орган прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій з єдиного внеску та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках, викладених у акті перевірки №2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019. Вважає, що інформація про працевлаштування ОСОБА_2 не була підтверджена в ході проведення перевірки, а висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися виключно на заяві вказаної особи.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що оскаржувані позивачем рішення контролюючого органу було прийнято останнім у зв'язку із встановленням перевіркою обставин порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 норм чинного законодавства при виплаті заробітної плати ОСОБА_2 , які належним чином зафіксовано у акті перевірки. Отже, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача, фізичної особи, підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області Лук'янцев С.О. - у судовому засіданні проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва платника єдиного податку № НОМЕР_2 є платником єдиного податку 2 групи та проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
У позовній заяві позивачем вказано, що також за зазначеною адресою здійснює господарську діяльність і його дружина, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку № НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що у зв'язку з отриманням інформації про ухилення податковим агентом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у томі числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником трудових договорів з найманими особами на підставі п.п. 20.1.2, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, ст.42, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п.62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі статті 13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 4746 від 08.07.2019 у період з 22.07.2019 по 26.07.2019 посадовими особами Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по дату завершення перевірки (включно) з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, утримання та сплати до бюджету військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки №2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019.
Зі змісту акту перевірки №2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019 вбачається, що перевірку було проведено посадовими особами контролюючого органу за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновків акту №2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019 перевіркою встановлено низку порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, подав до відповідача письмові заперечення з копіями документів, проте висновки акту перевірки було залишено без змін, про що позивача було повідомлено листом від 22.08.2019 №20910/ФОП/20-40-13-05-16.
Після розгляду заперечень на акт перевірки листом № 21254/ФОП/20-40-13-05-16 від 28.08.2019 відповідач зазначив про допущені друкарські помилки в акті перевірки № 2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019, у зв'язку з чим повідомив позивача, що висновок акту перевірки № 2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019 слід читати таким чином: «Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення:
1. ст. 24 Кодексу законів про працю України, а саме допущено до роботи ОСОБА_2 без укладення трудового договору (наказу про прийняття працівника на роботу, угоди про виконання разової роботи),
2. Постановою КМУ від 17.06.2015 № 413, яка набрала чинності 27.06.2015, затверджено форму Повідомлення про прийняття працівника на роботу,
3. пп. 168.1.1 та 168.1.2, та 168.1.4 ст. 168 Податкового кодексу України не нараховано, не утримано та не сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 50677,90 грн., у тому числі за 2018 рік 26421,43 грн., за січень-липень 2019 року 24256,47 грн податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, та сум утриманого з них податку за формою 1ДФ не відображені суми виплачених доходів неоформленим працівникам.
4. абз «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування, а саме не подання у строк звіту (Форма І-ДФ) за ІІ-й квартал 2019 року,
5. п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, п. 1.1 частини 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - не нараховано та не сплачено військовий збір в сумі 5385,09 грн., у тому числі за 2018 рік 3359,62, за січень-червень 2019 року 2025,47 грн.
6. п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України - неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, а саме, не відображення сум нарахованих(сплачених) на користь гр. ОСОБА_2 ,
7. п. 1, п. 2 ст.6 розділу II, ст. 7 п.1, п.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-/VI - не нараховано, не обчислено і не сплачено єдиний внесок в сумі 39600,00 грн. (22%), в тому числі: за 2018 рік - в сумі 26400,00 грн. (22%), за січень-червень 2019 в сумі 13200,00 грн. (22%),
8. ч. 4 п. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - не подано звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за травень 2019 року, червень 2019 року.
9. ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України в частині недотримання законодавчо встановленої тривалості робочого часу працівника ОСОБА_5 »
Вказані зміни стосувалися коригування частини розмірів допущених позивачем порушень.
На підставі висновків акту №2588/20-40-13-05-08/ НОМЕР_1 від 29.07.2019, з урахуванням внесених до нього змін листом № 21254/ФОП/20-40-13-05-16 від 28.08.2019, контролюючим органом були винесені:
- податкове повідомлення - рішення від 28.08.2019 №0007511305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 92770,06 грн (в т.ч. за податковим зобов'язанням - 50677,6 грн, за штрафними санкціями - 36658,43 грн, пені -5434,03 грн);
- податкове повідомлення-рішення від 28.08.2019 №0007531305 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб у вигляді заробітної плати на суму 510,0 грн.;
- податкове повідомлення - рішення від 28.08.2019 №0007521305 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору, пені на суму 9920,93 грн (в т.ч. за податковим зобов'язанням-5385,09 грн, за штрафними санкціями - 3926,32 грн, пені - 609,52 грн);
- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2019 №Ф-0000091305 у розмірі 39600,0 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007501307 від 28.08.2019 у розмірі 17600,0 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 28.08.2019 №0007491305 за травень 2019 р. у розмірі 170,0 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 28.08.2019 №0007481305 за червень 2019 р. у розмірі 170,0 грн.
Позивач, не погодившись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
Рішенням ДПС України від 28.10.2019 № 7353/6/99-00-08-06-01 скарга позивача в частині оскарження донарахувань з ЄСВ залишена без задоволення, а винесена вимога та прийняті рішення - залишені без змін.
Рішенням ДПС України від 12.11.2019 № 9135/6/99-00-08-05-04 скарга позивача в частині донарахувань з податків залишена без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення - залишені без змін.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно положень пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Під час судового розгляду справи встановлено, що контролюючим органом було отримано звернення ОСОБА_6 від 22.05.2019, яке було зареєстровано у контролюючому органі за №В/418, з приводу офіційного працевлаштування у швейній майстерні за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаному зверненні було порушено питання перевірки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо сплати податків та податку за найманих працівників, здійснення їх офіційного оформлення. Також зазначено, що при прийомі на роботу на її прохання офіційно оформити було відмовлено.
Крім того, матеріали справи свідчать, що контролюючим органом 19.06.2019 було отримано заяву ОСОБА_6 , якою у додаток до попереднього звернення було повідомлено про отримання зарплатні за період з 13.05.2019 по 31.05.2019 та про працю за аналогічних умовах у вказаних попередньо осіб ще восьми швачок. При цьому, було заявлено прохання провести документальну перевірку з питань виплати заробітної плати в конвертах без утримання податків.
Відповідно до пп. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Судовим розглядом справи встановлено, що як зазначено в акті перевірки, під час виходу 22.07.2019 за адресою провадження господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , фахівцями Головного управління ДФС в Харківській області встановлено особу, громадянина ОСОБА_2 та громадянку ОСОБА_7 , які на момент перевірки виконували роботу з прибирання приміщень, але по ним відсутня інформація щодо отриманого доходу (заробітної плати) та відсутні укладені договори/угоди про виконання разової роботи на дату, яку зазначили наймані працівники у своїх письмових поясненнях від 22.07.2019.
Як зазначив у своїх письмових поясненнях гр. ОСОБА_2 , він працює на ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 на посаді помічника виробництва. З січня 2008 року його заробітна плата складала 15000 грн, графік роботи з 09:00 до 18:00, вихідні дні суд отта та неділя. Повна зайнятість. Періодичність виплати заробітної плати не вказав, зазначивши заборгованість з заробітної плати у розмірі 30000 грн. заробітну плату отримував готівковими коштами. Додатково зазначив, що у його обов'язки входив контроль виробництва, заробітну плату виплачували ФОП ОСОБА_1 у розмрі 10000 грн та ФОП ОСОБА_4 у розмірі 5000 грн.
Водночас, зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем не було надано перевіряючим наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 , що послугувало підставою для встановлення порушень позивачем норм податкового законодавства та законодавства з ЄСВ.
Як встановлено судом з наданих на вимогу суду відповідачем та долучених до матеріалів справи розрахунків спірних сум (а.с. 115, 116), всі донарахування зроблені відповідачем, виходячи з розміру заробітної плати в 10000 грн., яку як зазначив гр. ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях, він отримував від позивача кожного місяця, працюючи з січня 2008 року.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 413 від 17.06.2015 "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Відповідачем було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 вказане повідомлення щодо ОСОБА_2 не подавалося.
На думку контролюючого органу, позивачем фактично було допущено працівника ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), який надав письмові пояснення та пояснив обставини трудової діяльності.
Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Згідно з пп.168.1.5 П.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Пунктом 171.1 статті 171 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доході на користь платника податку.
Відповідно до п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України податкові агенти зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
За несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходу фізичних осіб нараховується пеня у відповідності до облікової ставки Національного Банку України в розмірі 120% річних, згідно п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного Податковим кодексом України (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з п.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи визначені у статті 171 Податкового кодексу України - податковий агент.
Під час розгляду справи встановлено, що контролюючий орган дійшов висновку про встановлення перевіркою порушення позивачем приписів Податкового Кодексу України в частині неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору із суми виплаченої заробітної плати.
Також, контролюючий орган дійшов висновку про встановлення перевіркою порушення позивачем абз. “б” п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме щодо неподання у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Під час проведення перевірки контролюючим органом також було встановлено порушення приписів Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” - ненарахування, необчислення і несплату єдиного внеску за 2018 рік, за січень-червень 2019, а також неподання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за травень 2019 року, червень 2019 року.
Так, судом встановлено, що єдиною підставою для винесення усіх спірних рішень, вимоги та податкових повідомлень-рішень щодо нарахування податку на доходу фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосування відповідних штрафних санкцій є пояснення громадянина ОСОБА_2 , надані ним у письмових формі в день проведення перевірки 22.07.2019 та в яких зазначено розмір його заробітної плати та місяць роботи у позивача.
Як вбачається з акту перевірки, обставин роботи цеху з пошиву верхнього одягу в день проведення перевірки не працював, тобто, безпосередньо перевіркою не було встановлено обставини виконання громадянином ОСОБА_2 будь-яких робіт з контролю за виробництвом для позивача, про які ОСОБА_2 зазначає у своїх поясненнях.
Обставини припинення функціонування цеху за адресою проведення перевірки підтверджуються також актом приймання-передачі приміщення від 15.07.2019 до договору користування майном від 14.07.2018 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , який фіксує повернення приміщення АДРЕСА_2 , станом на 15.07.2019 (а.с. 58-61).
Судом встановлено, що позивач з самого початку проведення перевірки заперечував наявність трудових відносин між ним та ОСОБА_2 , вказавши про це в запереченнях на акт перевірки, скарзі на рішення та вимогу відповідача.
Крім того, позивач та його дружина зверталися до правоохоронних органів з заявами про вчинення злочину щодо них ОСОБА_2 , що підтверджується талонами-повідомленнями єдиного обліку про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію.(а.с.66-69).
Отже, судом встановлено, у визначений законом спосіб позивач вчиняв дії щодо спростування інформації стосовно найму на роботу ОСОБА_9 та виплати йому заробітної плати за період з 01.01.2018 по червень 2019.
При цьому суд зазначає, що з письмових пояснень, наданих ОСОБА_2 , вбачається, що він працював у позивача та його дружини з 2008 року та отримував щомісячну заробітну плату у розмірі 15000 грн, в тому числі від позивача по 10000 грн на місяць.(а.с. 82), однак контролюючим органом проведено нарахування сум податкових зобов'язань та єдиного податку, в тому числі з нарахуванням штрафів та пені, за період з 01.01.2018 без обґрунтування обраного часового проміжку.
Також позивачем під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що громадянин ОСОБА_2 є чоловіком зведеної сестри дружини позивача, який із позивачем та його дружиною у трудових відносинах не перебував. В той же час, позивачем у позовній заяві вказано, що із зазначеною особою в них виникла особиста конфліктна ситуація з приводу позичених грошових коштів, що підтверджується заявою про розірвання договору та дострокове повернення позики від 15.08.2019, копію якої долучено до матеріалів справи. Позивач зазначає, що саме вказана особа, перебуваючи у зговорі із громадянкою ОСОБА_5 , було надано перевіряючим неправдиві свідчення про перебування у трудових відносинах із позивачем та отримання заробітної плати від нього.
Крім того, позивачем було повідомлено суду, що громадянка ОСОБА_7 , яка 22.07.2019 була присутня під час проведення перевірки, особисто надала письмові пояснення на ім'я перевіряючих інспекторів, копія яких була надана до заперечень від 13.08.2019 на акт перевірки. Так, зазначеною особою було повідомлено, що вона ніколи не працювала у позивача або його дружини, а 22.07.2019 знаходилась в приміщенні за проханням дружини позивача, допомагала з переїздом. Вказаною особою також було вказано, що громадянин ОСОБА_2 самостійно виявив бажання надати пояснення, при цьому спочатку він стверджував, що працює тільки у ФОП ОСОБА_4 , а потім написав пояснення, що працює у позивача.
Таким чином, суд, надаючи оцінку зазначеним обставинам, вважає за необхідне вказати, що контролюючий орган під час проведення перевірки дійшов висновку про допущення позивачем працівника до роботи без здійснення належного оформлення таких трудових відносин та виплати заробітної плати без сплати податків та зборів, однак таких висновків посадові особи відповідача дійшли виключно на підставі пояснень, відібраних від ОСОБА_2 , який назвались працівниками, які перебувають у трудових відносинах із позивачем.
При цьому, пояснення, надані зазначеною особою, не підтверджені іншими доказами, в тому числі письмовими.
Отже, контролюючим органом не надано до суду жодних інших доказів перебування позивача із зазначеною особою у трудових відносинах та виплати йому заробітної плати в розмірі 10000 грн на місяць.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 02.04.2019 по справі № 808/434/16 зазначив наступне: «Як встановлено судами попередніх інстанції всі рішення та вимоги відповідача прийнято на підставі того, що позивачем виплачено дохід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин. Висновки податкового органу щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на письмових поясненнях зазначених осіб, однак суми, вказані в акті не підтверджені, фактично ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність нарахування податковим органом зобов'язань позивачу по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та сум єдиного внеску. Суди зазначили, що пояснення зазначених осіб фактично містять інформацію про вчинення позивачем певних дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як грубе порушення законодавства України про працю. Проте допустимих доказів вчинення роботодавцем відносно працівників порушення законодавства про працю податковим органом суду не надано. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправними та скасування спірних рішень податкового органу, оскільки податковим органом не доведено склад податкового правопорушення.»
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не має нести негативні наслідки у вигляді нарахованих відповідачем податкових зобов'язань, сум єдиного соціального внеску, штрафів та пені, які розраховані виходячи з заробітної плати ОСОБА_2 в розмірі 10000 грн., обставини виплати якої не підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на вищевикладене, саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності своїх рішень.
Проте, як встановлено судом, відповідачем не надано до суду доказів обґрунтованості прийнятих рішень та вимоги, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування, як таких, що не відповідають приписам ч.2.ст.2 КАС України.
З урахуванням вказаних висновків, позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення:
- від 28.08.2019 №0007511305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 92770,06 грн;
- від 28.08.2019 №0007531305 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб на суму 510,0 грн;
- від 28.08.2019 №0007521305 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на суму 9920,93 грн.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.08.2019 №Ф-0000091305 у розмірі 39600,0 грн.
Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску: №0007501307 від 28.08.2019 у розмірі 17600,0 грн.
Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”:
- від 28.08.2019 №0007491305 за травень 2019 р. у розмірі 170,0 грн.
- від 28.08.2019 №0007481305 за червень 2019 р. у розмірі 170,0 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 1607,41 грн (одна тисяча шістсот сім гривень 41 копійка).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 05 червня 2020 року.
Суддя Білова О.В.