Справа № 204/3276/20
Провадження № 1-в/204/644/20
05 червня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» про зміну застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , адвоката - ОСОБА_5 , представника установи - ОСОБА_6 ,
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 12 вересня 2014 року, відносно ОСОБА_7 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів № 498 від 21 травня 2020 року, зазначено про те, що внаслідок медикаментозної терапії в поєднанні з реабілітаційними заходами у психічному стані хворого з грудня 2018 року відмітилося покращення: маячні ідеї буденних відносин, переслідування, впливу, чаклунства на адресу конкретних осіб набули тенденції до дезактуалізації, маячна фабула не розширювалась. Емоційні розлади у вигляді напруженості, емоційної неадекватності, дратівливості зменшилися за силою та частотою проявів, настрій вирівнявся. З лютого 2019 року маячні ідеї буденних відносин, переслідування, впливу, чаклунства дезактуалізувалися, зникли дисимілятивні тенденції, підтверджував хворобливу симптоматику минулого, описану в медичній документації, емоційні розлади нівелювалися. Почав висловлювати формальний жаль з приводу скоєного. З червня 2019 року психічний стан залишається стабільним: поведінка носить спокійний, упорядкований характер без проявів агресії та аутоагресії, продуктивна психосимптоматика не загострювалась. Погоджується з наявністю у себе хронічного психічного захворювання. Сформовані стійкі лікувальні настанови на майбутнє, соціально прийнятні неагресивні моделі реагування. За своїм психічним станом на теперішній час пацієнт особливої небезпеки для оточуючих не становить, подальшого застосування примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги з суворим наглядом не потребує.
Від особи, відносно якої застосовані примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_7 до суду надійшла заява, в якій він відмовився приймати участь у судовому засіданні, просив розглянути заяву без його участі.
В судовому засіданні представник Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України» ОСОБА_6 заяву просила задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення розглядуваної заяви.
Обговоривши подання, заслухавши учасників процесу і перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного: з висновку комісії лікарів-психіатрів вбачається, що з грудня 2018 року відмітилося покращення: маячні ідеї буденних відносин, переслідування, впливу, чаклунства на адресу конкретних осіб набули тенденції до дезактуалізації, маячна фабула не розширювалась. Емоційні розлади у вигляді напруженості, емоційної неадекватності, дратівливості зменшилися за силою та частотою проявів, настрій вирівнявся. З лютого 2019 року маячні ідеї буденних відносин, переслідування, впливу, чаклунства дезактуалізувалися, зникли дисимілятивні тенденції, підтверджував хворобливу симптоматику минулого, описану в медичній документації, емоційні розлади нівелювалися. Почав висловлювати формальний жаль з приводу скоєного. В результаті комплексу проведених медикаментозних і психокорекцій них заходів з червня 2019 року психічний стан залишався стабільним: поведінка носила спокійний, упорядкований характер без проявів агресії та ауто агресії, продуктивна психосимптоматика не загострювалась, почав погоджуватися з наявністю у себе хронічного психічного захворювання. Зьявилась формальна критика до скоєного: «не треба було так робити, так все сталося через мою психічну хворобу… шкодую, що погано вчиняв із братом, конфліктував, через хворобу здавалося, що він до мене чіпляється». Сформувалися настанови на лікування у лікаря - психіатра в майбутньому. Будував реальні плани на майбутнє: «буду жити і вести домашнє господарство». Сформувалися соціально прийнятні неагресивні моделі реагування.
Обговоривши подання, заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, оскільки у хворого достатньо тривалий час зберігається стабільний психічний стан і на теперішній час він не становить особливої небезпеки для оточуючих, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 94 КК України.
Керуючись ст. 94, ст. 95 КК України, ст. 514 КПК України, ст. 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, суд, -
Змінити примусові заходи медичного характеру, призначені ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 12 вересня 2014 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і перевести його для подальшого примусового лікування до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1