справа №176/550/20
провадження №1-кс/176/231/20
Іменем України
05 червня 2020 р. м. Жовті Води
Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Павловська І.А., розглянувши клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ковалькової Т.С., погоджене із прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Чаусовим Д.Ю., про арешт майна у кримінальному провадженні №12020040220000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,-
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ковалькової Т.С., погоджене із прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Чаусовим Д.Ю., про арешт майна у кримінальному провадженні №12020040220000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 24 березня 2020 року до чергової частини Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від начальника СРПП №1 Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській областімайора поліції Гладія О.С. про те, що 24 березня 2020 року при перевірці документів на автомобіль марки Volkswagen модель Passat В5, д/н НОМЕР_1 , та при перевірці по базі ІПНП був виявлений автомобіль «двійник».
25 березня 2019 під час перевірки автомобілю марки Volkswagen модель Passat В5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , начальник СРПП №1 Жовтоводського ВП майору поліції Гладію ОСОБА_1 , водієм вищевказаного автомобіля ОСОБА_2 було пред'явлено посвідчення водія та повідомлено, що свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу знаходиться у власника автомобіля, при цьому хто саме власник автомобіля він не пояснював, при цьому вказав що вищевказаний автомобіль він взяв у користуванні у свого знайомого ОСОБА_3 . При перевірці достовірності інформації майором поліції ОСОБА_4 , було перевірено даний автомобіль за допомогою інформаційної бази «ІПНП», відповідно до якої номер кузову (Vin-код), який вказаний самому автомобілі не співпадає з номером кузову (Vin-кодом), який вписаний в картці вищевказаної бази, а саме номер кузову (Vin-код) НОМЕР_2 (згідно протоколу огляду від 25.03.2020 р.), а в інформаційній картці бази «НАІС» автомобілю марки «Volkswagen модель Passat В5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідає номер кузову ( НОМЕР_3 -код) НОМЕР_4 , який зареєстрований Подільським МРЕО Одеської області за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході огляду 25 березня 2020 року, автомобіль марки Volkswagen модель Passat В5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 було вилучено та поміщено на території штраф майданчика Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Одночасно слідчий зазначив, що інформація на яку вказував у своїх поясненнях ОСОБА_6 відносно особи, яка надала йому у користування транспортний засіб, відповідає особі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановити місце перебування якого не вдалося.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Проте вказаним вимогам закону клопотання слідчого не відповідає.
Так, із клопотання не вбачається, що вжиті слідчим заходи для встановлення особи, яка є власником транспортного засобу, є достатніми.
Зокрема, слідчим не наведено відомості чи допитувавсь безпосередньо водій ОСОБА_6 з даного приводу, як і не вказано причини неможливості з'ясування даної інформації безпосередньо у особи, яка здійснювала користування вилученим майном.
Слід звернути увагу, що ОСОБА_6 раніше у своїх поясненнях вказував, що транспортний засіб йому у користування надав ОСОБА_8 , який є його знайомим, а тому не можна виключати, що даній особі може бути відома інформація щодо особи, яка є можливим власником вилученого транспортного засобу.
Крім того, слідчий зазначав, що за встановленим місцем проживання ОСОБА_7 здійснювався виїз та проводився допит сусідів, при цьому у клопотанні не вказано конкретну адресу куди саме здійснювався виїзд.
Наведене свідчить, що слідчим у тексті клопотання не викладено повних відомостей стосовно проведених слідчих дій у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слід звернути увагу, що в силу вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом за участю, в тому числі, іншого власника майна.
Відповідно до пунктів 25, 26 статті 3 КПК України, одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Таким чином, власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою, прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення. Не залучення власників тимчасово вилученого майна до розгляду клопотання про арешт такого майна порушує їх право на подачу своїх аргументів і заперечень проти накладення арешту.
Крім того, у випадку не повідомлення власника тимчасово вилученого майна про розгляд клопотань про арешт порушується: право на захист власності в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; право на захист; принципи законності і диспозитивності.
Із вище наведеного слідує, що виклик судом власника майна для розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна є обов'язковим. Згідно з частинами 1 і 2 статті 172 КПК України, якщо це необхідно з метою забезпечення арешту майна, клопотання про арешт може розглядатися без виклику власника майна. Але це правило не поширюється на випадки розгляду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.
Одночасно необхідно зауважити, що статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нехтування вказаними засадами означає, що судове рішення постановлено без дотримання приписів статті 370 КПК щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для його скасування.
В частині 3 статті 172 КПК України вказано, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна, подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Оскільки клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про арешт майна уповноваженому прокурорудля усунення недоліків відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України.
Керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ковалькової Т.С., погоджене із прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Чаусовим Д.Ю., про арешт майна у кримінальному провадженні №12020040220000259, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, повернути уповноваженому прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області І.А. Павловська