Справа №242/6923/19
Провадження №2/242/233/20
04 червня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа: Перша донецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
Позивач 02.12.2019 р. звернувся до суду з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у виді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв.м.. Зазначена квартира належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду 19.04.1994 року та на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом №9-1128, виданого Першою Донецькою державною нотаріальною конторою 01.09.1998 року. Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , яка відмовилася від прийняття спадщини на користь позивача. Позивач своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 05.04.2018 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини. Проте, свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно він не отримав у зв'язку з тим, що спадкова справа №228/2014 знаходиться на тимчасово окупованій території. Просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., що залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив задовольнити позов та розглянути справу без його участі.
Представник відповідача Донецької міської ради належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Ухвалою суду від 21.12.2019 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 31.01.2020 року зобов'язано державного нотаріуса Першої донецької державної нотаріальної контори надати інформацію чи заводилася спадкова справа, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; якщо заводилася спадкова справа, то хто звертався із заявою про прийняття спадщини, та чи видавалися свідоцтва про право на спадщину за законом, або за заповітом, а також надати суду завірені належним чином копії матеріалів спадкової справи.
Ухвалою суду від 13.05.2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 28.02.2014 року Донецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Донецькій області.
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв.м., на підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду 19.04.1994 року та на підставі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом №9-1128, виданого Першою Донецькою державною нотаріальною конторою 01.09.1998 року.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1235 ЦК України передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, в якому заповідала все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчено 02.03.2010 року державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори.
Спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 і
ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .
Тобто, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який своєчасно звернувся до Першої донецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину.
Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Першої донецької державної нотаріальної контори із заявою про намір прийняти спадщину, яке залишилося після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , до складу якої входить нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 .
05.04.2018 року державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори, винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкова справа №228/2014 знаходиться на тимчасово окупованій території.
Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Згідно із ст. 49. Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: зокрема, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Також, п.2.4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено, що у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.
Державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори надано інформацію з якої вбачається, що документи по спадкової справи №228/2014 передано до архіву м.Донецьк, який віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, а тому у неї відсутня можливість видати свідоцтво про право на спадщину.
Судом встановлено, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадкове майно, оскільки всі архівні спадкові справи та документи, що були напрацьовані Державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори, до якого своєчасно звернувся позивач, залишились на території м.Донецька, який віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Право власності відповідно до ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру перейшло в порядку спадкування за заповітом спадкоємцю - ОСОБА_1 , який у встановленому порядку заявив про намір прийняти спадкове майно, однак у встановленому порядку не отримав свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки всі архівні спадкові справи та документи, що були напрацьовані Державним нотаріусом Першої донецької державної нотаріальної контори, до якого своєчасно звернувся позивач, залишились на території м.Донецька, який віднесено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р. У той же час обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув або володів нерухомим майном, що входить до спадкової маси, неправомірно, або на вказане майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи судом не встановлено.
Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.
Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.
Відповідно до частини третьої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 цього ж Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 76,77,78,258,259,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 та Донецької міської ради, третя особа: Перша донецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м., в порядку спадкування за заповітом, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І.Капітонов