номер провадження справи 33/16/20
02.06.2020 Справа № 908/561/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/561/20
за позовом: Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 13/7)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Тінистий, буд. 12)
про стягнення суми
За участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
02.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 31/25-юр від 27.02.2020) Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" до Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" про стягнення 93813,52 грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/561/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду суддею Мірошниченко М.В. та відкрито провадження у справі № 908/561/20, присвоєно справі номер провадження 33/16/20, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 31.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.03.2020 розгляд справи відкладений на 05.05.2020.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня до 22 червня 2020 на усій території України установлено карантин. Заборонено, зокрема, регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні.
Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Конвенція, на відміну від національного законодавства України, не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Постановою Верховної Ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п. 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436) розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Враховуючи наведене вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 продовжений строк розгляду справи № 908/561/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Судове засідання відкладено у зв'язку запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" на 02.06.2020.
У судове засідання 02.06.2020 представники сторін не з'явилися, про час та місце слухання справи сторони повідомлені відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Згідно заяви ДП "Бердянський морський торговельний порт" від 30.03.2020 позивач просив розгляд справи провести без участі представника.
Причини неявки у судові засідання відповідача суду невідомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У судовому засіданні 02.06.2020 справу розглянуто, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений сторонами у справі договір № 09/18 від 16.01.2018, на виконання умов якого відповідач здійснював надання послуг позивачу у листопаді 2018 - квітні 2019 на загальну суму 562881,07 грн., у т.ч. ПДВ на суму 93813,52 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Позивач послуги сплатив на загальну суму 562881,07 грн., у т.ч. ПДВ на суму 93813,52 грн. Однак відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 93813,52 грн. Позивачем до податкової декларації за серпень 2019 було подано додаток № 8 - Заява про допущення продавцем граничного терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних за листопад 2018 - квітень 2019. Разом з тим, факт подання вказаної заяви не дає права позивачу на включення відповідних сум до складу податкового кредиту. Вимоги позивача здійснити реєстрацію податкових накладних залишені відповідачем без виконання. Таким чином, позивач поніс збитки у сумі 93813,52 грн., які просить стягнути з відповідача на підставі п. 9.1.3 договору. Позов обґрунтований ст. 22 ЦК України, ст.ст. 202, 231, 224 ГК України, ст.ст. 198, 201 ПК України, умовами договору від 16.01.2018 № 09/18 про надання послуг з відпуску теплової енергії у вигляді гарячої води.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався, відзив на позов не подав.
Ухвала суду від 10.03.2020 про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання, яка направлялася на адресу відповідача, зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Тінистий, буд. 12, отримана представником відповідача за довіреністю 17.03.2020. Ухвала суду від 31.03.2020 про відкладення судового засідання, направлена відповідачу, повернута до суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Відтак, відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду є врученими відповідачу.
Згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалами суду у дійсній справі також в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, враховуючи, що пріоритетом для спрощеного позовного провадження є швидке вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
16.01.2018 між Приватним акціонерним товариством "Приазовкурорт" (постачальник за договором, відповідач) і Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" (споживач, позивач) укладений договір № 09/18, за умовами якого постачальник в особі філії Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" Комбінат комунальних господарств «Курорт», у подальшому Філія постачальника, зобов'язався надавати послуги за кодом ДК 021:2015 09320000-8 пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії для опалення) на будівлю управління ДП «БМТП» і поліклініки ДП «БМТП», а саме виробляти і постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення адміністративної будівлі, розташованої за адресою: 71112, м. Бердянськ, вул. Горького, 137, а споживач в свою чергу зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами і в строк, передбачений договором.
Згідно п. 8.2 розрахунки за теплову енергію здійснюються споживачем у такому порядку: до 25 числа поточного місяця проводиться попередня оплата в розмірі 75% планових обсягів споживання теплової енергії місяця, у якому буде здійснюватися теплопостачання. Остаточний розрахунок за фактичне споживання теплової енергії здійснюється не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим згідно наданого виконавцем рахунку та акту приймання-передачі послуг.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 8.3).
Відповідно до п. 3.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє в частині надання послуг з 01.01.2018 до 31.12.2018 включно.
Додатковою угодою № 1 від 24.12.2018 сторони продовжили дію договору на послуги з відпуску теплової енергії у вигляді гарячої води на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2019 року.
Між сторонами у справі підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000750 від 30.11.2018 на суму 85934,81 грн., № ОУ-0000775 від 31.12.2018 на суму 151716,46 грн., № 0000000014 від 31.01.2019 на суму 143488,56 грн., № 0000000061 від 28.02.2019 на суму 128712,35 грн., № 0000000105 від 28.03.2019 на суму 97646,58 грн., усього на загальну суму 607498,76 грн.
Як зазначив позивач, за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000750 від 30.11.2018 на суму 85934,81 грн. відповідач частково зареєстрував податкову накладну на суму 7436,28 грн. ПДВ; на суму 41317,12 грн. з ПДВ 6886,19 грн. податкова накладна відповідачем не зареєстрована.
Позивач на підставі виставлених відповідних рахунків сплатив відповідачу загальну суму 562881,07 грн. передплати за опалення та опалення, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4179 від 23.11.2018 на суму 92575,70 грн., у тому числі ПДВ 15429,28 грн., № 4296 від 06.12.2018 на суму 85018,50 грн., у тому числі ПДВ 14169,75 грн., № 4611 від 28.12.2018 на суму 113546,93 грн., у тому числі ПДВ 18924,49 грн., № 17 від 03.01.2019 на суму 66697,96 грн., у тому числі ПДВ 11116,33 грн., № 267 від 23.01.2019 на суму 114000,00 грн., у тому числі ПДВ 19000,00 грн., № 268 від 24.01.2019 на суму 37144,01 грн., у тому числі ПДВ 6190,67 грн., № 980 від 03.04.2019 на суму 53897,97 грн., у тому числі ПДВ 8983,00 грн.
Як вказав позивач, відповідач не зареєстрував податкові накладні на загальну суму 93813,52 грн.
Позивач подав Офісу великих платників ДПС заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019) в якій вказав про порушення відповідачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 93813,52 грн.
Позивач звернувся до відповідача з листами від 13.03.2019 № 4/43 (отриманий відповідачем 19.03.2019), від 20.06.2019 № 4/95 (отриманий відповідачем 05.07.2019), згідно яких вимагав прийняти заходи щодо складання та реєстрації податкових накладних в ЄДРПН на надані за договором № 09/18 від 16.01.2018 послуги. Повідомляв, що при порушенні права ДП «БМТП» на податковий кредит, втрачена сума податкового кредиту буде пред'явлена до сплати згідно умов вказаного договору.
Оскільки відповідач податкові накладні на суму 93813,52 грн. не зареєстрував, позивач звернувся до суду з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.
Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.
Як визначено абзацом першим пункту 9.1.3 укладеного між сторонами договору від 16.01.2018 № 09/18 при порушенні однією з сторін порядку реєстрації податкової накладної в ЄДРПН, сума збитку, понесеного в результаті втрати податкового кредиту, компенсується стороні, яка втратила податковий кредит, шляхом перерахування коштів на його рахунок в 15-денний термін з дати порушення, яка привела до втрати податкового кредиту. Компенсації підлягає повна сума ПДВ в складі податкової накладної, яка не була зареєстрована в ЄДРПН.
Згідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як встановлено судом, позивач у відповідності до даної норми подав до Офісу великих платників ДПС як додаток до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) в якій вказав про порушення відповідачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 93813,52 грн.
Водночас звернення позивача як покупця послуг зі скаргою на продавця (відповідача), який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України не надає позивачу права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Враховуючи викладене вище, відповідач з порушенням вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 93813,52 грн.
Суд зазначає, що у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем, та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позовних вимог не спростував, доказів реєстрації податкових накладних на суму 93813,52 грн. не подав, своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позов не скористався.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2102,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Приазовкурорт" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, бул. Тінистий, буд. 12, код ЄДРПОУ 02647763) на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 13/7, код ЄДРПОУ 01125761) 93813 (дев'яносто три тисячі вісімсот тринадцять) грн. 52 коп. збитків та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 05 червня 2020.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко