Справа № 333/2032/20
Провадження № 3/333/888/20
Іменем України
04 червня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
18 квітня 2020 року, о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 у м. Запоріжжі по вул. Культурна, керував транспортним засобом «ВАЗ - 21150», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення також зазначені анкетні дані свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Права, передбачені ст. ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_4 роз'яснені, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
У судові засідання на 14 травня 2002 року та на 04 червня 2020 року ОСОБА_1 , повідомлений своєчасно та належним чином, не з'явився, причини його неявки суду не відомі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року) вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п. 27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями ст. ст. 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується трьома місяцями з дня вчинення правопорушення.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та встановивши її обставини, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З положень ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану - ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до п. 4, 6 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З наявного у матеріалах справи направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння вбачається, що у результаті огляду останнього поліцейським виявлені такі ознаки сп'яніння як: порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 показали, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я, від якого ОСОБА_1 відмовився.
Клопотання про виклик зазначених свідків для допиту у судовому засіданні не надходило.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з відеозапису оглянутого суддею, під час оформлення адміністративного матеріалу відеокамера була розміщена на форменому одязі поліцейського, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, відеофіксація правопорушення з нагрудної відеокамери працівником поліції або відеореєстратора встановленого у службовому авто є належним доказом.
На оглянутому у судовому засідання відеозаписі з нагрудних камер поліцейського (файл №20200418203717000787.mov, час запису - 19 година 24 хвилин 01 секунди) суддею встановлено, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив,що усі, хто володіють чи керують автомобілем, знають, що таким чином вони піддають себе режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, але тому що володіння та керування авто (як,наприклад, зброєю...) визнаються такими, що можуть потенційно завдати серйозної шкоди”. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки як частину режиму регулювання, що застосовується до автомобільного транспорту O'Halloran and Francis v. the United Kingdom, рішення від 29.06.2017, заяви М » 15809/02 та 25624/02, п. 57).
За приписом ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; до того ж водій зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського (ст. 16 вказаного Закону).
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, встановивши її обставини, суддя приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за умови визнання особи винною у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП двічі протягом року.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ч. 3 ст. 130, 251, 266, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років
Платіжні реквізити для сплати адміністративних штрафів:
Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 420, 40 грн.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
Роз'яснити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що згідно із ст.ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходженням майна. У порядку примусового виконання з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва