Справа № 333/6677/19
Провадження № 2/333/638/20
рішення
Іменем України
29 травня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
20 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила наступне.
З 11 березня 2017 року позивач перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Згідно з рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2015 року ОСОБА_1 оголошено усиновлювачем дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони по справі разом на теперішній час не проживають та всі відносини між ними припинилися. Дитина проживає та зареєстрована разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. На даний час позивач самостійно та повністю забезпечує, задовольняє потреби дитини одягом, продуктами харчування, засобами гігієни, сплачує у разі потреби її лікування, відвідування необхідних гуртків. Відповідач працює за кордоном у Польщі, має стабільний заробіток. У зв'язку з тим, що відповідач надає матеріальну допомогу на утримання доньки не в повній мірі, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 28 листопада 2019 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
22 січня 2020 року відповідач ОСОБА_3 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить в позові ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що 21 березня 2007 року між сторонами по справі був зареєстрований шлюб, який був розірваний 23 жовтня 2012 року. У період їхнього розлучення позивач звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про усиновлення малолітньої дитини та 10 вересня 2015 року рішенням суду вищевказана заява була задоволена. На підставі даного рішення суду до актового запису про народження були внесені зміни, в тому числі виключені відомості про батьків дитини, матір'ю дитини записана ОСОБА_1 . Зазначив, що у той час відповідач з позивачем у шлюбі не був, своєї згоди на усиновлення дитини не надавав, спільних заяв з позивачем при отриманні нового свідоцтва про народження дитини не писав. Відомості про батька дитини до актового запису були внесені зі слів позивача.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, при цьому надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Під час розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача по справі - адвокат Литвиненко Т.М. пояснила, що з позовними вимогами не згодні, просила у задоволені позову відмовити, врахувавши обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Заяв, клопотань про відкладення слухання справи суду не надано.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, взявши до уваги наданий відповідачем відзив на позовну заяву, приходить до наступних висновків.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони по справі з 11 березня 2017 року перебувають у зареєстрованому Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, шлюбі, про що складено відповідний актовий запис № 74 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Як вбачається з матеріалів справи, сторони з 21 березня 2007 року також перебували у зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, шлюбі, про що було зроблений відповідний актовий запис за № 39 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Даний шлюб було розірвано 23 жовтня 2012 року, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , та в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 104 (а.с. 8).
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2015 року по справі № 335/8158/15-ц заяву ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої дитини задоволено, оголошено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлювачем дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьків якої було позбавлено батьківських прав. Як вбачається з резолютивної частини даного рішення, судом вирішено питання про внесення змін до актового запису про народження дитини, та зазначено, що матір'ю дитини необхідно записати ОСОБА_1 , а батька на підставі ч. 1 ст. 135 СК України. Рішення набуло законної сили 22.09.2015 року (а.с. 7-9).
Як вбачається зі Свідоцтва про народження, виданого повторно Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції серії НОМЕР_4 , актовий запис № 469 від 05.11.2013 року, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с. 3).
Дитина проживає з матір'ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками Департаменту реєстраційних послуг ЗМР про реєстрацію місця проживання особи за № 04-27/6-12622 та № 04-27/6-12621 від 21.10.2019 року, ксерокопією паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 (а.с. 4, 10) та знаходиться на її утриманні. Даний факт сторонами по справі не заперечується.
Відповідач по справі ОСОБА_3 зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 26.11.2019 року (а.с. 12).
22.04.2020 року Хортицький районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав суду заяву від 08.11.2019 року про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, у якій зазначено, що заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільних дітей не мають. Також, на даній заяві стоїть відмітка ОСОБА_1 про те, що вона шлюб розривати передумала, свідоцтво про шлюб отримала (а.с. 42).
12.05.2020 року Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав суду копію актового запису про державну реєстрацію народження № 469, складеного 05 листопада 2013 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Як вбачається з наданого документу, зміни до актового запису про народження були внесені на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 вересня 2015 року № 333/8158/15-ц та змінено прізвище дитини « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », ім'я « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_4 », по-батькові, дату і місце народження залишено без змін, відомості про батьків дитини - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - виключені, записано ОСОБА_1 матір'ю ОСОБА_4 ОСОБА_3 записано батьком дитини на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 52).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі не є біологічним батьком дитини, згоди на усиновлення не давав, під час усиновлення позивачем дитини, сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі. Дитина перебуває на утриманні позивача.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 121 СК права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
З іншої сторони відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином обов'язок по утриманню дитини, як обов'язок матері (батька) виникає у випадку походження дитини від них, яке засвідчене у встановленому законом порядку.
Так, стаття 122 СК України врегульовує порядок визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, а стаття 125 СК України порядок визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
В спірних правовідносинах дитина, на утримання якої позивач просить стягнути аліменти, була усиновлена за заявою позивача в період коли позивач не перебувала з відповідачем у шлюбі та який згоди на усиновлення не давав, у зв'язку із чим походження дитини визначається на підставі ч. 2 ст. 125 СК, за змістом якої, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Проте в ситуації, що розглядається судом, запис про батька дитини було здійснено в порядку, якщо батьківство не встановлене на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, що виключає визначення походження дитини на утримання якої позивач просить стягнути аліменти саме від відповідача і як наслідок не свідчить про виникнення у останнього прав та обов'язків батька.
З огляду на зазначене, враховуючи, що заява про державну реєстрацію народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, приймаючи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_3 свого батьківства шляхом подачі заяви до органів ДРАЦС не визнавав, згоди на усиновлення дитини не надавав, під час усиновлення у зареєстрованому шлюбі з позивачем не перебував, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення аліментів на користь позивача на утримання малолітньої дитини, а відтак проаналізувавши досконало законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 червня 2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик