Постанова
Іменем України
20 травня 2020 року
м. Київ
справа № 205/5552/16-ц
провадження № 61-44400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідачі: Новокодацький відділ державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області, філія 04 приватного підприємства «Нива - В. Ш.», ОСОБА_3 ,
треті особи: ОСОБА_4 , публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Максюти Ж. І., Макарова М. О.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Новокодацького відділу державної виконавчої служби м. Дніпра головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Новокодацький ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області),
філія 04 приватного підприємства «Нива - В. Ш.» (далі - ПП «Нива - В. Ш.»),
ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»), про визнання прилюдних торгів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2010 року було відкрито виконавче провадження постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська від 08 лютого 2011 року на підставі виконавчого напису № 2-3393 від 21 січня 2011 року, в рамках якого 30 березня 2012 року були проведені публічні торги з реалізації належної їй земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Проведені публічні торги вважала незаконними в зв'язку з скасуванням заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 06 жовтня 2010 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2016 року, також у зв'язку з тим, що публічні торги з продажу арештованого нерухомого майна проведені без її належного повідомлення, реалізована земельна ділянка є невід'ємною частиною належного їй на праві приватної власності домоволодіння за указаною адресою вказаної земельної ділянки та на ній розташований незавершений будівництвом будинок, а також у зв'язку з проведенням публічних торгів з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року.
Просила поновити позовну давності, пропущену нею з поважних причин.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна від 30 березня 2012 року, з реалізації земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 , проведені філією 04 ПП « Нива - В. Ш .»; визнати недійсним свідоцтво № НОМЕР_1 від 18 квітня 2012 року про належність на праві приватної власності ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 , площею 0,0397 га, виданого на підставі
статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» вiд 21 квітня
1999 року № 606-XIV, та акта від 11 квітня 2012 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції «Про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зініковою М. С.; визнати недійсним державний акт серії ЯК № 003327 від 15 червня 2012 року на право власності на земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1 , площею 0,0397 га, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданого на ім'я ОСОБА_3 , кадастровий номер 1210100000:08:628:0088; скасувати протокол № 04120487 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна належного ОСОБА_1 , затвердженого 30 березня 2012 року директором філії
04 ПП « Нива - В. Ш.»., переможцем яких стала ОСОБА_3 ; скасувати акт
від 11 квітня 2012 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції «Про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна»; застосувати реституцію, як наслідок недійсності проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 30 березня 2012 року, з реалізації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області скасувати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:08:628:0088. та зареєструвати право власності за ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 12 травня 2017 року у складі судді Федченко В. М. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна від 30 березня 2012 року щодо реалізації земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведені
філією 04 ПП « Нива - В. Ш.».
Визнано недійсним свідоцтво від 18 квітня 2012 року № НОМЕР_1 про належність на праві приватної власності ОСОБА_3 земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0397 га, виданого на підставі статті 66 Закону України «Про виконавче провадження»
від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, та акта від 11 квітня 2012 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції «Про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна», посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зініковою М. С.
Визнано недійсним державний акт серії ЯК № 003327 від 15 червня
2012 року на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0397 га, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданого на ім'я ОСОБА_3 , кадастровий номер 12101000000:08:628:0088.
Скасовано протокол № 04120487 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, належного ОСОБА_1 та затвердженого 30 березня 2012 року директором філії 04 ПП « Нива - В. Ш.», переможцем яких стала ОСОБА_3 .
Скасовано акт від 11 квітня 2012 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції «Про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна».
Застосовано реституцію, як наслідок недійсності проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 30 березня
2012 року, щодо реалізації земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 .
Зобов'язано головне управління Держкомзему Дніпропетровській області скасувати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:08:628:0088 та зареєструвати право власності за ОСОБА_1 .
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прилюдні торги були проведені з порушенням встановлених законодавством правил проведення торгів, у зв'язку з реалізацією земельної ділянки на якій розташовані об'єкти незавершеного будівництва без оформлення відповідних документів у встановленому законом порядку.
У зв'язку з тим, що судове рішення, на виконання якого були проведені прилюдні торги, скасовано, то відсутні правові підстави для примусового стягнення з позивача боргових зобов'язань у порядку виконання судових рішень та проведені прилюдні торги відбувалися на підставі рішення суду, прийнятого з порушенням прав ОСОБА_1 .
Повідомлення про проведення прилюдних торгів боржнику не надсилалось, тому в порушення закону достовірно не встановлено місце знаходження боржника, у зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 не мала можливості приймати участь у прилюдних торгах та захищати свої права, що є порушенням статті 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого рухомого майна.
Щодо поновлення позовної давності вказано, що, оскільки від відповідачів не надійшло заяви про її застосування, то суд це питання не вирішував.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2017 року скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що, аналізуючи норму закону, на яку посилається позивач, у сукупності зі встановленими обставинами справи, зокрема знищення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними прилюдних торгів, оскільки факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів, та факт реалізації майна за ціною, визначеною висновком про оцінку майна, яку остання позбавлена була можливості оскаржити, не вплинули на результати торгів. При цьому, колегія суддів встановила, що права і законні інтереси особи, яка оспорює ці прилюдні торги та є боржником у зобов'язанні, внаслідок невиконання якого з неї судовим рішенням стягнуто заборгованість, порушені не були.
Разом з тим, установивши, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів 04 січня 2016 року було знищено, тобто до ухвалення Апеляційним судом Дніпропетровської області рішення
від 17 травня 2016 року, яким було скасовано рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2010 року, на підставі якого з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором, суд позбавлений можливості перевірити правильність проведення процедури прилюдних торгів у розумінні вимог статей 203, 215 ЦК України та встановити суттєві порушення, які вплинули на результати торгів.
Разом з тим, ОСОБА_3 придбала спірне майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тому є добросовісним набувачем та у розумінні положень частини другою статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване.
Проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважала, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують поважність причин пропуску позовної давності, отже позивач звернулася до суду поза межами позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що вона не є боржником у зобов'язанні та прилюдні торги були проведені на підставі заочного судового рішення, яке було скасовано апеляційним судом та призвело до позбавлення її права власності на земельну ділянку.
Наявність у матеріалах справи правовстановлюючих документів на нерухоме майно, реалізоване з прилюдних торгів, дає підстави встановити, що реалізація земельної ділянки окремо від домоволодіння (незавершене будівництво) є недодержанням вимог закону, та такі прилюдні торги є недійсними відповідно до вимог статті 215 ЦК України, так як реалізована земельна ділянка є частиною садиби відповідно до вимог
статті 381 ЦК України. На час проведення прилюдних торгів незавершене будівництво не було включено до складу майна боржника та реалізація земельної ділянки без урахування майна, розташованого на ній, значно зменшила вартість майна позивача.
Крім того, безпідставним вважала і застосування апеляційним судом до спірних правовідносин позовної давності, оскільки про порушення своїх прав вона дізналася у 2015 році.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ Дніпропетровської області, філії 04 ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 , ПАТ «УкрСиббанк», АТ «Дельта Банк», про визнання прилюдних торгів недійсними призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Новокодацького ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вона просила вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська
від 06 жовтня 2010 року задоволені позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 22-24).
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11198894000 від 15 серпня
2007 року в розмірі 81 628 грн 23 коп. та судові витрати у розмірі 816 грн
28 коп. державного мита, 120 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
17 травня 2016 року рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2010 року та в позовних вимогах ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено в повному обсязі (а. с. 25-27).
08 лютого 2011 року постановою Ленінського ВДВС було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 2-3393
від 21 січня 2011 року, виданого Ленінським районним судом
м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 81 628 грн 23 коп. (а. с. 28).
30 серпня 2011 року Ленінським ВДВС складений акт опису та арешту майна, де зазначена земельна ділянка площею 0,0397 га за адресою:
АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта серії ЯЖ №131587 від 20 листопада 2008 року, кадастровий номер 1210100000:08:628:0088 (а. с. 36).
Відповідно до висновків ООО НПП «Геопроект» від 30 листопада 2011 року, вартість земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 , складає 25 334 грн (а. с. 37).
20 лютого 2012 року Ленінським ВДВС складена довідка про ознайомлення сторін належним чином з висновками експерта щодо оцінки земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Станом
на 20 лютого 2012 року інформації про оскарження оцінки майна до Ленінського ВДВС не надходило (а. с. 38).
12 березня 2012 року між Ленінським ВДВС та філією 04 ПП «Нива - В.Ш.» укладений договір 0412048 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а. с. 39).
30 березня 2012 року проведені прилюдні торги відповідно до протоколу 04120487, переможцем яких стала ОСОБА_3 , яка запропонувала
25 400 грн за земельну ділянку, початкова ціна якої складала 25 334 грн
(а. с. 40).
11 квітня 2012 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ Журавльовим С. Г. складений акт про проведення прилюдних торгів (аукціон) по реалізації арештованого майна відповідно до якого на підставі договору № 0412048 від 12 березня 2012 року про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна філія 04 ПП « Нива - В. Ш.» були проведені прилюдні торги за адресою: АДРЕСА_2 , щодо реалізації нерухомого майна а саме земельної ділянки
площею 0,0379 га за адресою: АДРЕСА_1 належній ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ №131587
від 20 листопада 2008 року, кадастровий номер 1210100000:08:628:0088. У прилюдних торгах взяли участь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Переможцем торгів стала ОСОБА_3 Стартова ціна лота склала 25 334 грн, сума за яку була придбана земельна ділянка склала - 25 400 грн (а. с. 42).
Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зініковою М. С. видано свідоцтво № НОМЕР_1 від 18 квітня 2012 року про належність на праві приватної власності ОСОБА_3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0397 га, виданого на підставі статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» акта від 11 квітня 2012 року Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ «Про проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна».
На ім'я ОСОБА_3 був виданий державний акт серії ЯК № 003327
від 15 червня 2012 року на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0397 га, для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1210100000:08:628:0088.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У період 2012 року реалізація арештованого нерухомого майна проводилася згідно Закону України «Про виконавче провадження» № 606-14, Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5 (в редакції, чинній на момент проведення прилюдних торгів), Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Тимчасове положення).
Зокрема, тимчасове положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.
Згідно розділу І пунктів 1.2., 1.3. Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Реалізація нерухомого майна, на яке звернено стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна.
У разі реалізації майна за його місцезнаходженням і якщо таке майно перебуває за межами населеного пункту, його реалізація проводиться у найближчому населеному пункті або районному центрі.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої
статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця, учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного з частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до положень вказаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою (пункт 5.11 Інструкції про проведення виконавчих дій).
Згідно із пунктом 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладання договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.
За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Проте, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника стосовно проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі
№ 6-1884цс15.
Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Оскільки порушення, які на думку позивача були допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі визначення вартості чи оцінки майна, повідомлення про дату проведення торгів, тощо (статті 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом та Розділом VII ЦПК України.
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12.
Оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод
купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статті 203, 215 ЦК).
За загальним правилом статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та п'ятою-шостою статті 203 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що за змістом частини першої статті 215 ЦК підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня
1999 року № 68/5.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За правилами статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Згідно з приписами статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості у судовому порядку захистити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає у можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України). У разі пропущення позовної давності та наявності заяви сторони про її застосування суд може визнати причини пропущення поважними та прийняти рішення про задоволення позову (частина п'ята статті 267 ЦК України).
Встановивши, що позовну давність пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього (пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня
2009 року № 14).
Таким чином, підставами для відмови в позові у зв'язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності.
Європейський суд з прав людини зауважив, що відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції. Встановлена законом позовна давність була важливим аргументом, вказаним компанією-заявником в ході судового розгляду. Якби він був прийнятий, то це, можливо, могло призвести до відмови в позові. Проте, суд не навів ніяких обґрунтованих причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу (GRAFESCOLO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, № 36157/08, § 22, 23, від 22 липня
2014 року).
Отже, наслідки спливу позовної давності застосовується до обґрунтованого позову за наявності заяви відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов суперечливих висновків про відсутність правових підстав для визнання недійсними прилюдних торгів та про відмову у позові у зв'язку з пропуском позовної давності, наслідки спливу якої застосував до необґрунтованого позову. Крім того, суд не зазначив чи є у матеріалах справи заява відповідачів про застосування спливу позовної давності.
У зв'язку з наведеним оскаржувану постанову апеляційного суду не можна вважати законною й обґрунтованою.
Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з'ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.
Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалена з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня
2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович