3 червня 2020 року місто Київ
справа № 761/21893/18
провадження №22-ц/824/6497/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 січня 2019 року, ухвалене у складі судді Мальцева Д.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Одарченко Наталія Іванівна про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору довічного утримання,-
У червні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального Одарченко Н.І. про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору довічного утримання.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками сторін у справі. За час перебування в шлюбі батьки придбали в ЖБК «Політехнік» двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Ордер оформлений на ім'я ОСОБА_4
27 червня 2009 року ОСОБА_3 складено заповіт, згідно якого останній заповів все своє майно в рівних частинах дітям.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву про відмову від отримання обов'язкової частки у спадщині та заяву, в якій зазначила, що не претендує на отримання права власності на майно, придбане нею разом ОСОБА_3 подано заяву про відмову від спадщини на користь позивача.
ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька, в тому числі і те майно, що було спільною сумісною власністю батька та матері. Вона отримала свідоцтво про право на спадщину на все майно, крім спірної квартири, оскільки в ній проживав її брат з матір'ю, через що вона не квапилась оформлювати право власності на зазначене майно.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Після подання заяви їй стало відомо про існування договору довічного утримання від 23 вересня 2014 року, відповідно до якого матір передала у власність ОСОБА_2 спірну квартиру Свідоцтво про право власності на спірну квартиру ОСОБА_4 отримала на підставі ордеру.
Позивач вважає, що оскільки її матір відмовилась від права на спадщину після померлого ОСОБА_3 , то, відповідно, вона втратила право на отримання свідоцтва про право власності на дану квартиру. Крім того, договір довічного утримання було укладено в той час, коли спірна квартира входила до спадкової маси після смерті батька за заповітом та з моменту подачі позивачем заяви про прийняття спадщини, була прийнята позивачем разом з іншим спадковим майном.
З урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати договір довічного утримання від 23 вересня 2014 року № 1078, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 недійсним, визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 11 вересня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м.Києві, індексний номер: 26691467, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 серпня 2014 року, номер запису про право власності: 6967535, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 451473480000 на ім'я ОСОБА_4 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 кв.м., визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом ОСОБА_3 від 23 червня 2009 року, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 16 січня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Одарченко Н.І. про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору довічного утримання.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 16 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , тртя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Одарченко Н.І. про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору довічного утримання скасовано, та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнано договір довічного утримання від 23 вересня 2014 року № 1078, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 недійсним. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 11 вересня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м.Києві, індексний номер: 26691467, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 серпня 2014 року, номер запису про право власності: 6967535, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 451473480000 на ім'я ОСОБА_4 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,8 кв.м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом ОСОБА_3 від 23 червня 2009 року, а саме двокімнатну квартиру, загальною площею 44,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Апеляційним судом розгляд справи був призначений в судове засідання на 13 травня 2020 року. 13 травня 2020 року справа була знята з розгляду і призначена в судове засідання на 3 червня 2020 року.
В судове засідання, призначене на 3 червня 2020 року, з'явилась представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бевз В.В., позивачка ОСОБА_1 та третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Одарченко Н.І. не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені, від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням каратинних заходів.
Зважаючи на визначений у параграфі 2 глави 6 ЦПК України порядок розгляду справи, колегія суддів вважала за можливе до вирішення питання про можливість розгляду справи у відсутність осіб, які не з'явились, розглянути питання витребування доказів на підтвердження того - хто, коли та в якому розмірі сплатив пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Скасовуючи судове рішення апеляційного суду, Верховний Суд, посилаючись на положення ст.367 ЦПК України, зазначив, що суд апеляційної інстанції не встановив конкретні обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, характер правовідносин, які випливають із встановлених обставин та які виникли між сторонами, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та дійшов передчасного висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову в повному обсязі.
Отже, зважаючи на те, що обставини сплати пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 мають виключне значення для правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати у ЖБК «Політехнік» інформацію про те, коли, ким та в якому розмірі сплачені пайові внески за спірну квартиру, а також у реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Києві витребувати копію довідки ЖБК «Політехнік», на підставі якої ОСОБА_4 11 вересня 2014 року було видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру.
Наявність в матеріалах справи рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 травня 2018 року, яке набрало законної сили, яким встановлено, що на час прийняття позивачем спадщини по заповіту, що складений її батьком, спірна квартира спадкодавцю ОСОБА_3 не належала, а тому до спадкової маси вона не входила на час відкриття спадщини, не виключає необхідності витребування довідки про обставини сплати пайових внесків за спірну квартиру.
Керуючись ст.ст. 76, 81, 84, 259, 268, 383 ЦПК України, суд,-
Витребувати у ЖБК «Політехнік» інформацію про те, коли та в якому розмірі, а також ким сплачені пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 .
Витребувати у Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Києві належним чином завірену копію довідки ЖБК «Політехнік», на підставі якої ОСОБА_4 11 вересня 2014 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ( індексний номер 26691467, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 серпня 2014 року, номер запису про право власності: 6967535, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 451473480000).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус