22 травня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
потерпілого ОСОБА_1
захисника Нечая Р.В.
особи, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 , яка містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року, якою провадження у справі щодо
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює майстром у школі-дитячому садку «Пролісок», зареєстрований: АДРЕСА_1 , прожиє за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 164843 від 17 червня 2019 року, ОСОБА_2 17 червня 2019 року о 18.45 год., керуючи автомобілем «Мітсубіші» державний номерний знак НОМЕР_1 , належним ОСОБА_3 , по вул. Велика Васильківська у м. Києві, не вибрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з велосипедом, належним та під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки у діях велосипедиста ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 11.14 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів, та як наслідок склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що справу розглянуто випадково дізнався з офіційного сайту «Судова влада», і в той же день 8 січня 2020 року приїхав до Шевченківського районного суду м. Києва та отримав копію постанови від 14 листопада 2019 року, що також підтверджується матеріалами справи, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважаних причин і просить його поновити.
Щодо апеляційних вимог потерпілий зазначає про те, що суд першої інстанції не дослідив схему місця ДТП, також не було досліджено письмових пояснень ОСОБА_2. від 17 червня 2019 року, оскільки вони відрізняються від пояснень, що надавались останнім 14 листопада 2019 року, а також не зазначено у постанові від 14 листопада 2019 року інформації про заподіяну майнову шкоду. Апелянт наголошує на тому, що він, перед здійсненням об'їзду та перестроюванням у крайню ліву смугу, переконався, що за ним не їдуть транспортні засоби, яким він може створити перешкоду. Для цього він зупинився та подивився, хто їде за ним. На момент здійснення об'їзду тролейбусу не було жодного транспортного засобу, який би їхав у крайній лівій смузі. Тому, як зазначає апелянт, без будь-якого сумніву розпочав об'їзд тролейбуса, здійснивши відповідний знак лівою рукою, приблизно метрів за п'ять від тролейбусу, аби водію було видно, що у крайній лівій смузі їде транспортний засіб. Це був довгий тролейбус з причепом (гармошка) і, доїхавши до середини тролейбуса, він відчув удар ззаду та різке гальмування, від чого він впав з велосипеда на проїжджу частину крайньої лівої смуги. Коли він підвівся на ноги, то побачив, що спортивний велосипед «Scott Addict Team Issue HMX Di2», на якому він рухався, був майже наполовину підім'ятій під автомобіль «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_1 . Заднє колесо велосипеда було повністю під автомобілем. Потерпілий звертає увагу на тому, що результаті ДТП зазнав матеріальних збитків у вигляді пошкодження Велосипеда «Scott Addict Team Issue HMX Di2», що не знайшло своє відображення у постанові суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд доходить такого висновку.
Так згідно з ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Відповідно до матеріалів справи, на внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодження отримав велосипед під керуванням ОСОБА_1 , чим останньому заподіяно матеріальну шкоду.
Частиною 2 ст. 269 КУпАП передбачені права потерпілого, в т.ч. і під час розгляду справи, а саме заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката, оскаржувати постанову у справі про адміністративне правопорушення. Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 269 КУпАП, потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до ст. 272 КУпАП України.
Згідно з положеннями ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, серед інших, питання, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду.
Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що потерпілий ОСОБА_1 викликався судом, а, відтак, доводи клопотання про поновлення строку про те, що ОСОБА_1 , як потерпілий, не викликався до суду, матеріалами справи не спростовані.
Також матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 вручена копія постанови, хоча прийняте судом першої інстанції рішення стосується його інтересів, а відтак доводи апелянта про те, що йому випадково стало відомо про наявність постанови, на яку подана апеляційна скарга, матеріалами справи не спростовані.
Посилання ОСОБА_1 про те, що він цікавився справою через захисника, йому було відомо, що ОСОБА_2 просив направити справу до іншого суду, але про розгляд справи йому не було відомо; що тільки після того, коли він зателефонував в поліцію та дізнався вхідний номер справи, а після цього дізнався у суді, що справа розглянута за його відсутністю, звернувся до суду, матеріалами справи не спростовані.
Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 липня 2019 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2. за ст. 124 КУпАП направлено до Управління патрульної поліції в м. Києві для доопрацювання (ас. 7) .
8 жовтня 2019 року матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2. повернулися на адресу суду (ас. 11).
14 листопада 2019 року відбувся розгляд справи, за результатами якого винесена постанова, яка наразі оскаржується (ас. 15).
З матеріалами справи ОСОБА_1 ознайомився 8 січня 2020 року, і в цей же день ним отримана копія постанови, яка наразі оскаржується. про що свідчить відповідна розписка (довідковий лист справи).
Апеляційна скарга подана 17 січня 2020 року, тобто, поза межами строку, встановленого ст. 294 КУпАП (ас. 19).
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то вони є необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані.
Так з первинних пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 17 червня 2019 року о 18.45 год. він, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Велика Васильківська з боку вул. Хрещатик в бік площі Л.Толстого на швидкості близько 25 км/год., після чого з крайньої правої смуги без попереджувальних знаків в крайню ліву смугу змінив свій напрямок велосипедист (перестроювався) та різко загальмував. Внаслідок таких різких дій велосипедиста він ( ОСОБА_2 ) здійснив наїзд на заднє колесо велосипеда. Уникнути зіткнення не встиг, оскільки після зміни велосипедистом полоси інтервал між ними складав менше двох метрів. В правій полосі здійснював рух тролейбус, та причиною зміни велосипедистом своєї полоси руху стала невелика швидкість тролейбусу, якого він таким чином намагався обігнати (ас. 3).
У постанові суду, яка наразі оскаржується, викладені пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких він зазначив, що дії велосипедиста, які не відповідали ПДР, стали причиною зіткнення. Велосипедист рухався по крайній лівій смузі, в той час, як Правила дорожнього руху дозволяють рух лише по крайній правій смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд (ас. 15).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 вказав про обставини ДТП, викладені ним одразу після ДТП, зазначивши, що у постанові суду його пояснення викладені не точно. Більш того, вказав, що по крайньому правому ряду були припарковані автомобілі. Тролейбусбув з одного вагону, маневруючи, заїжджав на зупинку, у зв'язку з чим рухався з невеликою швидкістю. ОСОБА_1 , рухаючись на велосипеді, без будь-яких попереджувальних рухів, почав здійснювати об'їзд тролейбусу, створивши для нього ( ОСОБА_2 ) аварійну ситуацію, оскільки, різко перестроївшись в крайню ліву смугу, по якій він ( ОСОБА_2 ) рухався на автомобілі, виїхав майже до суцільної смуги, яка розділяє смуги із зустрічним потоком. У зв'язку з малою відстанню між автомобілем та велосипедом і сталася ДТП.
ОСОБА_1 в первинних поясненнях зазначив про те, що 17 червня 2019 року о 18.45 год., керуючи велосипедом, в м. Києві по вул. В.Васильківська зі сторони Хрещатика в бік пл. Льва Толстого, коли проїжджав по вул. В.Васильківська, 14, відчув удар в задню частину велосипеду та впав з нього. Коли підвівся, то побачив автомобіль «Mitsubishi Lancer» номерний знак НОМЕР_2 . Викликав поліцію (ас. 4).
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав про те, що він рухався на велосипеді по правій крайній смузі. Справа були припарковані автомобілі. Під час руху він побачив тролейбус, який стояв на дорозі та не рухався, перекриваючи частково крайню ліву смугу. З метою здійснення об'їзду тролейбусу, який став для нього перешкодою, він розпочав маневр у крайню ліву смугу, яка була вільною для об'їзду тролейбуса. Зупинившись та впевнившись у відсутності будь-яких транспортних засобів, яким він може створити перешкоду, показавши лівою рукою відповідний знак, він почав маневр об'їзду. Тролейбус в цей час стояв. Коли він доїхав майже до середини тролейбусу, то відчув удар ззаду та різке гальмування. Внаслідок таких обставин він впав з велосипеду. Коли підвівся, побачив автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який підім'яв під себе велосипед. Про тролейбус не писав у первинних поясненнях за порадою захисника, якому він тоді зателефонував.
Відповідно до схеми ДТП, на якій зафіксовані наслідки ДТП, проїзна частина дороги по вул. В.Васильківської біля будинку 14 являє собою дорогу з двостороннім рухом, по дві смуги руху у кожному напрямку.
Проїзна частина, на якій сталася ДТП, складається з двох смуг руху, ширина правої смуги - 4,5 м, ширина лівої смуги - 3,3 м. Місце зіткнення знаходиться на відстані 7,4 м від правого краю проїзної частини. Заднє праве колесо автомобіля знаходиться на відставні 6,9 м від краю проїзної частини, праве переднє колесо - 7 м. Автомобіль частково пересік подвійну суцільну смугу. переднє колесо велосипеда знаходиться на відстані 7,3 м від краю проїзної частини, заднє колесо велосипеда на відстані 7,4 м від краю проїзної частини (ас. 2).
Обставини, зафіксовані на схемі ДТП, також підтверджуються фотокартками, наданими учасниками ДТП (ас. 13, 26-31).
В автомобілі пошкоджено ЛФП та деформація переднього бамперу, деформація передньої правої фари. У велосипеді пошкоджено задню частину (колесо заднє, задній перемикач швидкості, задня частина рами, підсидільна труба, сидіння (ас.2).
Оцінюючи зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, з таких підстав.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відносно ОСОБА_2 складений протокол про те, що ДТП сталася внаслідок того, що він не вибрав безпечної дистанції, чим порушив п. 13.1 ПДР України, що призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Разом з тим, згідно з п. 1.10 ПДР України безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 не рухався на велосипеді попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , а виїхав на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , здійснюючи об'їзд тролейбусу, а відтак, в діях ОСОБА_2 не встановлено порушення п. 13.1 ПДР України, у зв'язку з чим відсутній і склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду в частині закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Разом з тим, апеляційний суд вважає висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 порушення п. 11.14 ПДР України безпідставним, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року щодо ОСОБА_2
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва