04 червня 2020 року м. Черкаси
Справа № 711/1997/20
Провадження № 22-ц/821/836/20
категорія на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.
суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л.В.
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2»;
боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;
розглянув в порядку письмового провадження у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2020 року у справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за оплату житлово-комунальних послуг.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
17 березня 2020 року заявник ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за оплату житлово - комунальних послуг.
В обґрунтування заяви ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» зазначило, що 20 травня 2019 року ТОВ «Сантехбудконструкція» та від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , виконавчим комітетом Черкаської міської ради в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бордунос Л.І. було укладено договір № 37 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. З метою оптимізації виробничих процесів, у відповідності до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» шляхом виділу з ТОВ «Сантехбудконструкція» було створено ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2», яке є його правонаступником в частині надання послуг з управління багатоквартирними будинками, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник вказує, що відносини, які виникають в процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , що вказано в ч.1 ст. 2 Закону.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком належить до житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 1 Договору № 37, управитель зобов'язується надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно вимог законодавства та умов цього Договору.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 та співвласниками зазначеного багатоквартирного будинку.
Боржники, як співвласники багатоквартирного будинку, є стороною договору «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», умови договору поширюються на боржника як співвласника багатоквартирного будинку.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання боржниками своїх обов'язків по сплаті комунальної послуги з управління багатоквартирного будинку в період з 21 травня 2019 року по 31 січня 2020 року, станом на 01 лютого 2020 року по особовому рахунку боржників утворилася заборгованість в сумі 1 938 грн. 29 коп.
На переконання заявника, вищевикладене свідчить про неналежне виконання боржником договірних зобов'язань, а тому порушує право заявника на одержання плати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком в установлений законом строк.
Частиною 3 пункту 6 договору передбачений обов'язок співвласника оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Заявник посилається, що згідно ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Тому, заявник ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» просило видати судовий наказ про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» в розмірі 1 938 грн. 29 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2».
Роз'яснено заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником до заяви про винесення судового наказу не додано копію договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який укладено між ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу, ТОВ « Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» оскаржило її до суду апеляційної інстанції.
ТОВ « Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» просило скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали заяви про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, неправильно встановив обставини правовідносин між заявником та боржником, внаслідок чого постановив помилкову ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відмову у видачі судового наказу суд аргументував тим, що заява подана з порушенням ст. 163 ЦПК України, а саме, що заявником не додано копію договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який укладено між ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ..
У скарзі заявник вказує, що відносини між управителем багатоквартирного будинку, яким є заявник по справі, та співвласником багатоквартирного будинку, яким є боржник, регулюються Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
На думку скаржника, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
На підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 550 від 15 травня 2019 року «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» ТОВ «Сантехбудконструкція» було визначено переможцем конкурсу з призначення управителем багатоквартирних будинків міста Черкаси згідно переліку, затвердженому рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23 квітня 2019 року № 474 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 12 лютого 2019 року № 158 «Про затвердження документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків міста Черкаси». Заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бордунос Л.І. уповноважено укласти договори про надання послуги з кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу, від імені співвласників.
20 травня 2019 року між ТОВ «Сантехбудконструкція» та від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виконавчим комітетом Черкаської міської ради, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бордунос Л.І., було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Шляхом виділу з ТОВ «Сантехбудконструкція» було створено ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2», яке є його правонаступником в частині надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 .
На переконання скаржника, боржник, як співвласник багатоквартирного будинку, є стороною договору «Про надання послуг з управління багатоквартирним будинком», умови договору поширюються на боржника як співвласника багатоквартирного будинку.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» вказує, що укладання індивідуального окремого договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території між управителем, призначеним за результатами конкурсу, та співвласником багатоквартирного будинку, на відсутність якого в оскаржуваній ухвалі посилається суд першої інстанції, не передбачено положеннями діючого законодавства України, оскільки багатосторонній договір вже укладено та його умови є обов'язковими до виконання сторонами.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» звернулося до суду з заявою про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за оплату житлово-комунальних послуг, оскільки останні отримуючи такі послуги неналежним чином здійснювали сплату, допустивши заборгованість.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи заявнику ТОВ « Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за оплату житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не дотримано вимог закону, а саме ч. 3 ст. 163 ЦПК України, в якій зазначено перелік документів, що мають бути подані разом із заявою про видачу судового наказу. Суд послався, що вказані вимоги заявником не дотримано, оскільки не додано копію договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, який укладено між заявником ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» та боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
У відповідності до вимог ст. 165 ЦПК України суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2020 року ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 2-4).
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 своєчасно не вносили плату за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 1 938 грн. 29 коп. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
П. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України передбачає, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ч. 1 та ч. 2 ст. 163 ЦПК України.
Ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачено перелік документів, що обов'язково додаються до заяви про видачу судового наказу, зазначені у пунктах 1-4.
Також, в п. 3 передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги щодо стягнення грошової заборгованості.
Процесуальні наслідки недотримання вимог ст. 163 ЦПК України визначені ст. 165 ЦПК України.
П.1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для справи.
Ст. 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тому, вирішуючи питання відносно видачі судового наказу, суд першої інстанції, керуючись вимогами процесуального закону дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для видачі такого судового наказу, керуючись нормами, закріпленими у Розділі ІІ Наказне провадження ЦПК України.
Судом першої інстанції було дотримано вимоги процесуального закону, тоді як заявник такі вимоги закону при подачі заяви про видачу судового наказу, які є обов'язковими не виконав, допустивши порушення та невиконання вимог ч. 3 ст. 163 ЦПК України. Заявник не підтвердив свої вимоги належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України. Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, суд першої інстанції був позбавлений можливостей та не мав законних підстав для задоволення заяви про видачу судового наказу за тих обставин, що були встановлені судом.
Суд першої інстанції правильно встановивши, що саме заявником в порушення вимог ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу не було додано копії укладеного в письмовій формі договору між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2», як надавачем послуг з утриманнябудинку, при будинкової території, зокрема в частині надання послуг з багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , а тому саме заявник не дотримався вимог закону.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з наданих ТОВ «Нова якість» Дільниця № 2» документів не вбачається, що вони в повному обсязі є правонаступником ТОВ «Сантехбудконструкція», а додані додаткові угоди про внесення змін до договору між міською радою та ТОВ «Сантехбудконструкція» тільки підтверджено дані обставини.
Тому, враховуючи вище встановлені обставини, колегія суддів вважає, що доводи та посилання скаржника щодо помилковості висновку суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню апеляційним судом, так як районний суд дійшов правильного висновку, який не спростований доводами апеляційної скарги.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції вірно послався у своєму висновку на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Права заявника, в даному випадку жодним чином не порушено і даний спір повинен бути розглянутий лише за правилами загального позовного провадження.
Вірним є також роз'яснення районного суду про те, що заявник не позбавлений права звернутися з відповідними позовними вимогами про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг у порядку позовного провадження у випадку спору між сторонами, а не безспірності заявлених вимог, коли може бути видано судовий наказ, оскільки відсутність документів, які заявник має надати при поданні заяви про видачу судового наказу, позбавляє можливості суд вирішити питання про стягнення боргу на підставі виданого судового наказу.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування оскаржуваної ухвали за поданих доводів апеляційної скарги відсутні, тому вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Постановлена ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, судом не допущено порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 березня 2020 року у справі за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 2» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за оплату житлово-комунальних послуг залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 04 червня 2020 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.В. Нерушак