712/13337/19
2/712/389/20
01 червня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Юр'євої К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить стягнути з відповідача на його користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Рябуха Ю.В. від 25 червня 2019 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Таким чином, відповідач є винним у ДТП, яка сталася 14 травня 2019 року о 15 годині на автомобільній дорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, за участю автомобіля «DAF CF 85410» l д.н.з. НОМЕР_1 (що належить ОСОБА_3 ) та «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_2 , який належав позивачу. Внаслідок вказаної ДТП автомобілю позивача спричинені механічні ушкодження. Розмір збитків, нанесених внаслідок зазначених механічних ушкоджень автомобіля, визначений ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», в розмірі 13 000 гривень, розмір франшизи за полісом № АМ-6286563 визначений в розмірі 2000 гривень. Збитки в розмірі 13 000 гривень ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» позивачу відшкодовані, розмір франшизи не відшкодований.
Позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку відшкодувати франшизу в розмірі 2000 гривень, проте відповіді від позивача не отримав.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2020 року відкрите спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, звернувся з заявою, в якій просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, звернувся з заявою, в якій просить розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Постановою від 14 червня 2019 року Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/6900/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Згідно вказаної постанови, водій ОСОБА_2 14 травня 2019 року о 15 годині, керуючи вантажним автомобілем DAF «CF 85410» д.н.з. НОМЕР_1 (що належить ОСОБА_3 ) з напівпричепом «Pacton TBD 232» д.н.з. НОМЕР_3 (що належить ОСОБА_3 ) на автошляху Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, 20 км+ 320 м., об'їжджаючи автомобіль «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_2 (що належить ОСОБА_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався зі швидкістю 30 км/год, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на автомобіль «ВАЗ 21093» д.н.з. НОМЕР_2 , чим порушив п. 13.1 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_2 в судовому засіданні вину визнав. (а.с. 5).
Згідно копії відповіді , наданої ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» від 16 серпня 2019 року за вих. № 160419/01 ОСОБА_1 , відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Арсенал страхування» прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування за вищевказаним випадком в сумі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень. Розмір франшизи за полісом № АМ-6286563 від 13.07.2018 винуватця становить 2000 гривень.(а.с. 6).
Відповідно до копії претензії від 15 серпня 2019 року, направленої відповідачу, позивач пропонував відповідачу добровільно протягом семи календарних днів відшкодувати йому суму матеріальної шкоди в розмірі 2000 гривень.(а.с.7).
Доказів направлення вказаної претензії відповідачу та отримання її відповідачем матеріали даної справи не містять та позивачем не надані.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2019 року у справі 332/2688/15-ц, провадження № 61-13968св18 зазначено наступне: «Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні страховик заподіювача шкоди виступає в межах суми страхового відшкодування.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Обов'язок такого відшкодування виникає у особи, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умови, що згідно з цим договором або Законом, у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.»
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
Згідно п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Під оціненою шкодою розуміється процес визначення вартості майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.
Розмір заподіяного збитку, який є підставою для виплати страхового відшкодування, підтверджується страховим актом, аварійним сертифікатом, рапортом або результатом оцінки, складеним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (п. 31.1, 34.2 Закону № 1961).
Страхове відшкодування виплачується на підставі заяви потерпілого (чи іншої особи, яка має право на його отримання) за зазначеними в ньому реквізитами на рахунок (п. 36.4 Закону № 1961): потерпілого (чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування); особи, яка ремонтує автомобіль; страховика, який виплатив відшкодування за договором майнового страхування (життя, здоров'я потерпілих).
Згідно п. 36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», винуватець ДТП повинен компенсувати постраждалому франшизу в повній сумі.
Відповідно до копії відповіді ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» від 16 серпня 2019 року вих. № 160419/01 ОСОБА_1 , розмір франшизи за полісом № АМ-6286563 від 13.07.2018 винуватця складає 2000 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 2000 гривень визнав в повному обсязі.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції №0.0.1488493981.1 від 10 жовтня 2019 року, позивачем при поданні позовної заяви до Соснівського районного суду м. Черкаси про стягнення матеріальної шкоди. Завданої внаслідок ДТП, сплачений судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок (а.с.1).
Враховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 420 гривень 40 копійок.
Крім того, приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 384 гривні 20 копійок. Така сума є різницею між розміром сплаченого позивачем судового збору та його частиною, яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 128, 131, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 1,2,3,4,5,15, 1116,1187,1194 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , відшкодування матеріальної шкоди, завданої у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 10 жовтня 2019 року за квитанцією №0.0.1488493981.1 в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок, тобто в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять ) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять ) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя О.М. Борєйко