Код суду 233 Справа № 233/2155/20
Вирок
Іменем України
04 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020050380000398 від 10 квітня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя, ромської національності, громадянина України, без освіти, не одруженого, працездатного, який не працює та не навчається, без місця реєстрації, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10 червня 2013 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік;
- 25 березня 2014 року Барвінківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць з конфіскацією майна. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харків від 10 лютого 2016 року, згідно ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 10 лютого 2014 року по 25 квітня 2014 року із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі, звільнився 24 грудня 2019 року,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
05 квітня 2020 року приблизно о 12 годині 00 хвилин більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 проходив по АДРЕСА_2 , де побачив, що домоволодіння АДРЕСА_3 пустує. ОСОБА_5 підійшов до паркану та почав через нього роздивлятись двір, де побачив металевий люк. В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел на крадіжку чужого майна, а саме металевого люку, який знаходився у дворі вищевказаного домоволодіння.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 підійшов до хвіртки домоволодіння АДРЕСА_2 , де переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, правою рукою відкрив засов, на який зачинялась хвіртка та проник до двору вищевказаного домоволодіння, де взяв каналізаційний люк «К» ГОСТ 3634x79 1990, який належить ОСОБА_6 , який за допомогою удару об землю зламав навпіл та поклав до мішку, який був при ньому і з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 500 гривень.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти відмовляється, просить призначити покарання на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження, прийшов до висновку про розгляд кримінального провадження за його відсутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, та він визнає себе винним і бажає давати показання.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, щодо обставин вчиненням ним крадіжки 05 квітня 2020 року: так, в денний час він проходив по вулиці, яку знає візуально, там побачив покинутий будинок, через паркан побачив у дворі люк та вирішив його викрасти. Відкривши засув хвіртки, він пройшов до подвір'я, де взяв люк, зламав його навпіл, поклав до мішку та з викраденим пішов, люк продав невідомому за 100 грн. У вчиненому щиро кається.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_5 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:
- протокол огляду місця події з фототаблицею від 10 квітня 2020 року, в ході якого за участю ОСОБА_7 було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_2 та зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину: територія домоволодіння огороджена парканом, на подвір'ї виявлено технічний колодязь, з якого зі слів ОСОБА_6 , викрадено люк;
- протокол огляду місця події від 10 квітня 2020 року з фототаблицею, в ході якого біля буд. АДРЕСА_4 оглянуто та вилучено до Костянтинівського ВП наданий ОСОБА_8 каналізаційний люк, який, як пояснив останній, він придбав 05 квітня 2020 року у невідомого чоловіка ромської національності;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 14 квітня 2020 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав особу (якою виявився ОСОБА_9 ), яка йому продала розбитий металевий люк;
- висновок судової товарознавчої експертизи № 3108 від 17 квітня 2020 року, відповідно до якого ринкова вартість наданого на дослідження каналізаційного люка на якому мається маркування у вигляді букво-цифрового напису «К» ГОСТ 3634?79 1990, станом на 05 квітня 2020 року складає 500 грн.;
- протокол проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 24 квітня 2020 року, в ході якого ОСОБА_5 в присутності двох понятих, захисника розказав та показав обставини вчинення крадіжки 05 квітня 2020 року: вказав на будинок АДРЕСА_3 , пояснивши, що з вказаного будинку він вчинив крадіжку, продемонстрував яким чином проник до подвір'я (відкрив засув хвіртки та пройшов до двору), пояснив, що там взяв каналізаційний люк, який розбив, після поклав до мішку та покинув двір.
Суд, вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Вислухавши пояснення обвинуваченого, оцінивши вищезазначені дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення за цим вироком мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду і кваліфікує його дії у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
Під сховищем, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», розуміється будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонніх осіб.
Так, в судовому засіданні, під час безпосереднього дослідження доказів, встановлено, що ОСОБА_5 вчинив крадіжку з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , яка огороджена парканом і представляє собою будинок і подвір'я (домоволодіння складається з єдиного комплексу нерухомості). В нього входять: земельні ділянки з визначеними межами; розташовані на ділянці будівлі або комплекси споруд; розташовані на ділянці зелені насадження, водойми тощо.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 3 ст. 185 Особливої частини КК України суд згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину (згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином), обставини його вчинення, поведінку обвинуваченого під час судового засідання, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, раніше судимий, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, а також враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
Тож, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України. Враховуючи тяжкість злочину, обставину, що пом'якшує та обтяжує покарання, з урахуванням даних щодо особи обвинуваченого, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, наслідків вчиненого, щирого каяття та критичного ставлення до скоєного, наміру стати на шлях виправлення, а також відсутність на час постановлення вироку жодних вимог матеріального і морального характеру до обвинуваченого - суд приходить до переконання, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, а тому в силу ст. ст. 75, 76 КК України суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати (на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3108 від 17 квітня 2020 року) у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп., відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 75-79 КК України, ст.ст. 366-368, 370, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обов'язок нагляду за ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази: каналізаційний люк «К» ГОСТ 3634?79 1990 - вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів (на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3108 від 17 квітня 2020 року) у розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляція на вирок суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1