Справа № 826/8012/18 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.
03 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Суркової Д.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Гіндрюк Т.С.,
від відповідача - Дубіна Х.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року, -
У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернулась у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року, яке набрало законної сили 02 вересня 2019 року, позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати пенсію ОСОБА_1 , включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене частиною 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію.
29 січня 2020 року позивач звернулась із заявою про роз'яснення судового рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою заяву задовольнити. Зазначає, що в рішенні суду не зазначено розмір підвищення пенсії, який зобов'язано відповідача включити до пенсії.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд справи відбувається не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в межах позовних вимог. У даному випадку, у позовних вимогах ОСОБА_1 не просила визначити розмір підвищення, який підлягає включенню до пенсії, а тому вирішення даного питання шляхом роз'яснення судового рішення змінить зміст такого, що є неприпустимим.
З таким висновком суду колегія суддів не погодитися не може.
Згідно зі статтею 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частина 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Як на підставу роз'яснення судового рішення позивач посилається на те, що за результатом перерахунку відповідачем пенсії до її розміра включено підвищення за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 7,5%. Проте, розмір зазначеного підвищення має становити 25%, про що вона стверджувала в обґрунтуванні позовної заяви. Відсутність у рішенні суду конкретного розміру підвищення призвело до незрозумілості рішення та неправильного тлумачення його відповідачем, що не призводить до відновлення порушених прав з метою захисту яких було подано позов.
Як убачається із матеріалів справи, постановляючи рішення про задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на підвищення розміру пенсії. Проте, в якому розмірі таке підвищення має бути включено до пенсії позивача, в рішенні суду висновок відсутній.
Колегія суддів уважає, що роз'яснення рішення суду шляхом зазначення розміру підвищення пенсії, яке має бути включене до неї відповідно до положень частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», змінить зміст такого рішення, адже відповідне питання судом не досліджувалось.
Відповідно до положень частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Як зазначено у прохальній частини позову, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати відповідача саме включити до пенсії підвищення, передбачене частиною 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки таке взагалі не було включено до складу її пенсії.
З огляду на викладене, предметом судового розгляду виступало питання наявності у позивача права на таке підвищення, а не його розмір.
Правильність визначеного органом пенсійного фонду розміру підвищення до пенсії, відповідно до положень частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є новим спором.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 34, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька
(Повний текст постанови складений 03 червня 2020 року.)