Справа № 826/19192/16 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
03 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2016 року №0002981403, №0002991403.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2017 року у справі №826/19192/16 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0002981403 та №0002991403 від 30.09.2016 року.
Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року у справі № 826/19192/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Кернел-Трейд" з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій з юридичною особою - нерезидентом Inerco Trade S.A. (Швейцарська конфедерація) щодо експорту товарів «олія соняшникова нерафінована» (код УКТ ЗЕД 1512119100) та «шрот соняшниковий» (код УКТ ЗЕД 2306300000) відповідно до контрактів від 13.05.2013 року №1213-SFO-I, від 07.07.2013 року №1314-SM-I, від 15.07.2013 року №1314- SFO-I, від 15.10.2013 року №1314- SFO-I-1, від 24.01.2014 року №1314- SFO-I-2, від 29.01.2014 року №1314- SFO-I-3, від 17.02.2014 року №1314- SFO-I-4, від 02.07.2014 року №1314- SFO-I-5, від 26.08.2014 року №1415-SFO-I та №1415-SМ-І за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 135.1-135.2 та п.п. 135.5.11 п. 135.5 ст. 135, п. 153.2 ст. 153, п.п. 39.3.3.7 п. 39.3 ст. 39, абз. 2 ч. 1 п. 3 п. 21 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств у періоді, який перевірявся, на загальну суму 37 643 078,00 грн., у тому числі за 2013 рік - 8 828 093,00 грн., за 2014 рік - 28 814 985,00 грн.
Результати перевірки оформлені актом перевірки від 25.07.2016 року №1044/28-10-14-03/31454383.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2016 р.:
- №0002981403, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 156 288 125,00 грн.;
- №0002991403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 37 643 078,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 135.1-135.2 підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено склад доходів, які враховуються для визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємств, серед них, інші доходи, визначені відповідно до статті 153 Податкового кодексу України.
Згідно п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України оподаткування контрольованих операцій здійснюється у порядку, передбаченому статтею 39 цього Кодексу.
Так, якщо ціна в контрольованій операції є меншою, ніж мінімальне значення ринкового діапазону цін, визначеного відповідно до положень підпункту 39.3.3 цієї статті (аналогія продажу), для цілей оподаткування приймається ціна, яка відповідає мінімальному значенню ринкового діапазону цін (пп. 39.3.3.7 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України).
Пунктом 21 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до 1 січня 2018 року, для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту товарних позицій за кодами, серед іншого, діапазон 1501-1522 (до якого відноситься «олія соняшникова нерафінована») згідно з УКТ ЗЕД з особами, зазначеними у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, звичайна ціна на товари за рішенням платника податків може визначатися для кожної товарної позиції на рівні ціни, зменшеної не більше ніж на 5 відсотків - у разі реалізації товарів.
Кабінет Міністрів України визначає відсотковий діапазон ціни окремо для кожної товарної позиції (в установлених цим пунктом межах), перелік спеціалізованих комерційних видань, а також має право розширити перелік товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД, зазначених в абзаці першому цього пункту;
Якщо у контрольованій операції ціна товарних позицій менша, ніж звичайна ціна (у разі реалізації товарів), визначена відповідно до цього пункту, платник податків має право здійснити одну з таких альтернативних дій: або самостійно (не пізніше 1 травня року, наступного за звітним) визначити та сплатити податкове зобов'язання виходячи із звичайної ціни, що визначається згідно з умовами цього пункту, або застосувати положення статті 39 цього Кодексу з використанням будь-якого з передбачених нею методів для обґрунтування застосованої ціни та додатково подати копії контрактів (договорів) між таким контрагентом і подальшим отримувачем товарів (якщо такий отримувач не є пов'язаною особою контрагента контрольованої операції та/або платника податків).
На підставі поданих документів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить моніторинг у порядку, визначеному статтею 39 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків самостійно не визначив податкове зобов'язання, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, має право визначити його самостійно.
Судом встановлено, що ТОВ «Кернел-Трейд» реалізує на Inerco Trade S.A. соняшникову олію та шрот соняшниковий, вироблені із насіння соняшникового, придбаного у виробників.
Зокрема, у 2013-2014 роках ТОВ «Кернел-Трейд» здійснювало експорт товару «олія соняшникова нерафінована» за кодом УКТ ЗЕД 1512119100 з компанією Inerco Trade S.A. на загальну суму 9 806 899 509,40 грн., в тому числі на умовах поставки:
FОВ - на суму 9 723 402 865, 84 грн. (питома вага 99,1 % від загальної суми);
DAP/DAF - на суму 38 232 174, 59 грн. (0,4 % від загальної суми);
СРТ - на суму 45 264 468, 97 грн. (0,5 % від загальної суми).
Крім того, у 2013-2014 роках ТОВ «Кернел-Трейд» здійснювало експорт товару «шрот соняшниковий» за кодом УКТ ЗЕД 2306300000 з компанією Inerco Trade S.A. на загальну суму 2 413 365 455,62 грн., в тому числі на умовах поставки:
FОВ - на суму 2 060 320 673, 94 грн. (питома вага 85,4 % від загальної суми);
DAP/DAF - на суму 350 877 746, 57 грн. (14,5 % від загальної суми);
СРТ - на суму 2 167 035,10 грн. (0,1 % від загальної суми).
Торгівельна країна по всім експортним митним деклараціям ТОВ «Кернел-Трейд» з Inerco Trade S.A. - Швейцарська Конфедерація, проте фактично товар в Швейцарську Конфедерацію не поставляється, вантажоотримувачами є компанії з інших країн.
Позивач та юридична особа Inerco Trade S.A. під час здійснення контрольованих операцій у періодах з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, визнавались пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення відповідно до п. «в» п.п. 14.1.159 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Поставка соняшникової олії здійснювалась за форвардними контрактами.
У Акті перевірки контролюючий орган зазначив, що позивачем у поданих звітах за звітні 2013 та 2014 роки (від 30.04.2014 року №9091353917 та від 23.04.2015 року №9081837647) як найменування операцій зазначено операції з "купівлі-продажу" (код найменування операції " 009"), в той же час, для форвардного контракту Додатком 3 до Порядку складання Звіту про контрольовані операції від 11.11.2013 року №669 передбачено код найменування операції - " 013".
Колегія суддів зазначає, що форвардний контракт належить до деривативів. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством (п. 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пунктом 2 Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1999 р. №632 (далі - Положення №632) передбачено, що до деривативів належать лише ті контракти, форма яких відповідає вимогам, встановленим цим Положенням.
Недотримання вимог цього Положення щодо наявності обов'язкових реквізитів є підставою для визнання контракту таким, що не є деривативом ( п. 8 Положення №632)
Крім того, п.9 Положення №632 встановлено, що форвардний контракт - це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.
До обов'язкових реквізитів форвардного контракту відносяться: назва контракту; сторони контракту; базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного паперу, його номінальна вартість, термін обігу, інші відомості для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів); кількість базового активу; вартість контракту; ціна виконання; термін виконання; порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; відповідальність сторін у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення та виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) та паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.
Для цілей оподаткування під час визначення звичайної ціни у контрольованих операціях відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, форвардним контрактом може вважатись виключно цивільно-правовій договір, який відповідає вимогам п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 та Положення №632, тобто: є деривативом (фінансовим інструментом); відповідає стандартній (типовій) формі деривативу, визначеної Положенням №632, тобто має всі обов'язкові реквізити згідно п. 10 Положення №632; усі умови форварду (зокрема ціна продажу) у такому договорі мають бути зафіксовані під час його укладення.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, для обліку розрахунків за операціями з деривативами передбачений субрахунок 379 "Розрахунки за операціями з деривативами".
В даному випадку, судом першої інстанції встановлено, що у частині контрактів, а саме від 13 травня 2013 року №1213-SFO-I, від 07 липня 2013 року №1314-SM-I, від 15 липня 2013 року №1314-SFO-I, від 26 серпня 2014 року №1415-SFO-I та №1415-SM-I, не встановлено ціну продажу товару, розмір та загальну вартість окремих партій постачання, умови та строки поставки. Деталізація цих умов здійснювалася шляхом укладання додатків до контрактів.
У переліку ж бухгалтерських рахунків, що застосовуються позивачем відсутній субрахунок 379 "Розрахунки за операціями з деривативами".
Водночас, контрольовані операції з експорту товару "олія соняшникова нерафінована" відображаються на субрахунку бухгалтерського обліку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно визначено ціну товару на момент укладення форвардних контрактів на підставі підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, адже укладені контракти не є форвардними, що унеможливлює застосування цих положень.
Щодо встановлення контролюючим органом рівня завищення цін позивачем, а також щодо правильності обрання податковим органом методу визначення ціни у контрольованих операціях та проведення відповідних розрахунків, колегія суддів зазначає наступне.
Контрольованими операціями згідно з приписами пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) слід вважати такі, якщо одночасно виконуються такі дві умови:
1) операції з пов'язаними особами - нерезидентами;
операції з пов'язаними особами - резидентами, які: задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року;
операції нерезидентом, який зареєстрований у державі (на території) з Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
2) обсяг господарських операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний звітний календарний рік.
Таким чином контрольованими операціями згідно з пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України визнаються господарські операції, здійснені з нерезидентом в період, коли відповідна держава (територія) була включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, і за умови, що обсяг таких операцій перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість).
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.
Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Ціна в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне.
Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами встановленими Податковим кодексом України, зокрема за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).
Метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги) у зіставних операціях.
Операції визнаються зіставними, якщо вони здійснюються в однакових комерційних та/або фінансових умовах з контрольованою операцією і якщо відмінності між ними не мають істотного впливу на результати операції або можуть бути усунені шляхом коригування умов та/або результатів зіставних чи контрольованих операцій.
Для визначення ринкового діапазону цін товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами договори про продаж ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у зіставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому враховуються такі особливості: характеристика товарів (робіт, послуг); кількість (обсяг) товарів (робіт, послуг); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод, прав та обов'язків між сторонами операції; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів (робіт, послуг), на якому здійснено операцію; інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, зокрема розмір звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів та інше.
Тобто аналізу підлягає широкий спектр показників господарських операцій, а саме:
ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги) у зіставних операціях, і для для визначення ринкового діапазону цін товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені та реалізовані платником податків або іншими особами договори про продаж ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у зіставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому враховуються такі особливості: характеристика товарів (робіт, послуг); кількість (обсяг) товарів (робіт, послуг); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод, прав та обов'язків між сторонами операції; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів (робіт, послуг), на якому здійснено операцію; інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, зокрема розмір звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів та інше.
В акті перевірки зазначено, що для забезпечення відповідності критеріям зіставності комерційних та фінансових умов операцій при застосуванні спеціальних правил, встановлених 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, по контрактам від 13.05.2013 року № 1213-SFO-I, від 15.07.2013 року № 1314-SFO-I, від 26.08.2014 року №1415- SFO-I контролюючим органом використано довідкові ціни, опубліковані у офіційному джерелі інформація - спеціалізованому комерційному виданні "Товарний монітор. Україна", на дати (періоди), найближчі до дати здійснення КО (дати митних декларацій).
Зокрема, під час перевірки контрольованих операцій щодо експорту товару "олія соняшникова нерафінована" (код УКТ ЗЕД 1512119100) встановлено, що ціни операцій з експорту товарів товарної позиції за кодом 1512 згідно з УКТ ЗЕД, здійснених ТОВ "Кернел-Трейд" у 2013-2014 роках з компанією Inerco Trade S.A. за вказаними вище контрактами є меншими ніж звичайні ціні, визначені відповідно до п. 21 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень, тобто ціни реалізації товарів є меншими більш ніж на 5 відсотків за мінімальні значення інтервалів (діапазонів) цін, опублікованих у спеціалізованому комерційному виданні "Товарний монітор. Україна".
У зв'язку з наведеним контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме у 2013 році - на суму 24 044 509 грн.; у 2014 році - на суму 202 069 760 грн.
При цьому для розрахунку ринкового діапазону цін контролюючим органом використано довідкові ціни, опубліковані у офіційному джерелі інформація - спеціалізованому комерційному виданні "Товарний монітор. Україна", на дати (періоди), найближчі до дати здійснення КО за контрактами від 07.07.2013 року №1314-SM-I та від 26.08.2014 року № 1415-SM-I.
Крім того, під час перевірки контрольованих операцій щодо експорту товару "шрот соняшниковий" (код УКТ ЗЕД 2306300000) відповідачем встановлено, що ціни з продажу товарів, здійснених ТОВ "Кернел-Трейд" у 2013-2014 роках з компанією Inerco Trade S.A. за контрактами від 07.07.2013 року №1314-SM-I та від 26.08.2014 року № 1415-SM-I є меншими ніж мінімальні значення ринкових діапазонів цін, визначених згідно до п.п. 39.3.3.4 п. 39.3 ст. 39 Кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2015 року) та Порядку розрахунку та застосування ринкового діапазону цін і ринкового діапазону рентабельності для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою KM України від 17.10.2013 року №763.
У зв'язку з наведеним контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме у 2013 році - на суму 22 419 137 грн.; у 2014 році - на суму 114 301 617 грн.
Проте, як правильно зазначено судом першої інстанції, при проведенні перевірки відповідачем не було повністю застосовано норми пп. 39.3.3.2, пп. 39.2.2.4, пп. 39.2.2.5 статті 39 Податкового кодексу України. Так, контролюючим органом обрано для порівняння ціни за операціями, які здійснювались в тому ж місяці, в якому було фактично здійснено відвантаження, або в наступному місяці, де відстрочка поставки склала не більше одного місяця, що суперечить пп. 39.3.3.2 Податкового кодексу України, а саме не враховано строки виконання зобов'язань за контрактами ТОВ "Кернел-Трейд", поставка за якими здійснювалась з більшим терміном відстрочки.
Отже перевіряючими не було взято до уваги умову зіставності таку, як строки виконання господарських зобов'язань, що передбачено абз. 4 пп. 39.2.2.5 ст. 39 Податкового кодексу України.
Крім того, при проведенні перевірки, не взято до уваги дату підписання контрактів № 1213-SFO-I від 13.05.2013 року, № 1314-SFO-I від 15.07.2013 року, № 1415- SFO-I від 26.08.2014 року, № 1314-SM-I від 07.07.2013 року, № 1415-I-SM від 26.08.2014 року та Додаткових угод до них, що є невід'ємною частиною даних контрактів та якими було зафіксовано ціну реалізації соняшникової олії та шроту на Іпегсо Trade S.A. Оскільки ринкові ціни здатні змінюватись щоденно, дата укладання контракту або додаткової угоди, має істотний вплив на ціноутворення. Відповідно ця умова має братися до уваги під час визначення зіставності операцій та діапазону ринкових цін. Однак, перевіряючими ця умова не була проаналізована.
Вказані обставини свідчать про те, що контролюючий орган не аналізував та не співставляв такі умови договорів як момент (дата) підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту та є його обов'язковими умовами, як і не було також співставлено (враховано) і існуючі надбавки чи знижки до ціни, маркетингову політику, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, а також інші об'єктивні умови, що можуть впливати на ціну, аналіз рівня справедливих ринкових цін на ідентичні товари на ринку.
Судом враховано висновок експерта судово - економічної експертизи від 30.05.2019 року, в якому зазначено, що ціни в контрольованих операціях відповідають рівню звичайних цін за період з 01.09.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, згідно з податковим кодексом України, в чинній на час здійснення операцій редакції.
Доводи апелянта про те, що для цілей трансфертного ціноутворення датою здійснення контрольованої операції є саме дата переходу права власності на товар, не заслуговує на увагу, оскільки норми статті 39 Податкового кодексу України, не ототожнюють дату здійснення контрольованої операції з датою переходу власності, зокрема пп. 39.3.3.3.4 п. 39.3 ст. 39 передбачає, що ринковий діапазон цін визначається на підставі інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.
Враховуючи наведене у сукупності колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2016 року №0002981403, №0002991403
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 03.06.2020 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І.Мєзєнцев