Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №825/1827/18
адміністративне провадження №К/9901/65026/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14 березня 2018 року №75 о/с про звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити його на посаді поліцейського;
- стягнути на його користь з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що звільнення позивача зі служби в поліції Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області проведено із порушенням вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 посилався на те, що оскаржуваний наказ від 14 березня 2018 року №75 о/с є протиправним і таким, що порушує його права в частині можливості працювати в Національній поліції України.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за що передбачено притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, то оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14 березня 2018 року №75 о/с є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. У касаційній скарзі вказано про те, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення про відмову в задоволенні позову з порушенням приписів статей 14, 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Дисциплінарний статут) та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція №230), без з'ясування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та без надання відповіді на всі доводи позивача.
IV. Позиція інших учасників справи
8. Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року - без змін, оскільки вони, на думку відповідача, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Данилевич Н.А., Шарапи В.М. ухвалою від 30 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року №752/0/78-20 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А.
11. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 01 червня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 04 червня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. З 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в поліції, з 01 грудня 2016 року займав посаду слідчого Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області та мав спеціальне звання «лейтенант поліції».
13. 06 листопада 2017 року до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов лист старшого слідчого Прокуратури Чернігівської області Євсієнко В.В. від 31 жовтня 2017 року щодо проведення службового розслідування за фактом можливих порушень слідчим Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - лейтенантом поліції ОСОБА_1 норм чинного законодавства під час розслідування кримінального провадження №12017270210000380.
14. За даним фактом, на виконання наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13 листопада 2017 року №1895, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Чернігівській області проведено службове розслідування, під час якого вивчено матеріали кримінального провадження №12017270210000380 від 04 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та встановлено, що 29 липня 2017 року слідчим Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - лейтенантом поліції ОСОБА_1 винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, підставою для чого стала заява, написана від імені потерпілої ОСОБА_4 .
15. На підставі отриманих даних про те, що ОСОБА_4 заяви про закриття кримінального провадження не писала та не подавала, у зв'язку з відсутністю у матеріалах кримінального провадження №12017270210000380 достатніх даних для його закриття, процесуальним керівником у порядку частини сьомої статті 36, частини шостої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) винесено постанову про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження, як незаконної та необґрунтованої.
16. За результатами виявленого порушення Прилуцькою місцевою прокуратурою Чернігівської області внесено відомості до ЄРДР за №42017271210000101 по факту можливого вчинення слідчим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.
17. Службовим розслідуванням встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12017270210000380 слідчий ОСОБА_1 не провів жодної слідчої дії, жодного разу не спілкувався із заявницею, чим порушив вимоги статей 2, 28, частини четвертої статті 40 КПК України.
18. За результатами проведеного службового розслідування було складено відповідний висновок від 14 листопада 2017 року, яким вирішено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача необхідно вирішити після прийняття рішення по кримінальному провадженню №42017271210000101.
19. 30 січня 2018 року до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшла інформація про направлення Щорським відділом Менської місцевої прокуратури до суду матеріалів кримінального провадження №42017271210000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, з обвинувальним актом відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
20. На підставі цієї інформації наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 01 лютого 2018 року №219 було призначено службове розслідування, за результатами проведення якого складено висновок від 02 березня 2018 року.
21. Службовим розслідуванням встановлено, що:
- лейтенант поліції ОСОБА_1 , здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017270210000380 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 КК України, з метою ухилення від виконання своїх функціональних обов'язків, від імені потерпілої ОСОБА_4 власноручно написав заяву на ім'я начальника Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якій зазначив відомості про те, що ОСОБА_4 просить припинити розгляд її звернення стосовно викрадення телефону так як він знайшовся;
- у подальшому позивач виніс постанову про закриття вказаного кримінального провадження, зробивши про це відмітку у ЄРДР, та направив потерпілій ОСОБА_4 повідомлення про закриття кримінального провадження, чим видав завідомо неправдивий документ;
- вчинені лейтенантом поліції ОСОБА_1 протиправні дії спричинили негативні наслідки, які виразились у підриві довіри авторитету Національної поліції, порушенні права потерпілої ОСОБА_4 на повне, всебічне, об'єктивне розслідування вчиненого відносно неї злочину.
22. Опитаний у рамках службового розслідування слідчий Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - лейтенант поліції ОСОБА_1 у своєму поясненні підтвердив факт написання заяви від імені потерпілої ОСОБА_4 , у якій поставив підпис за неї та на підставі цієї заяви закрив кримінальне провадження.
23. З матеріалів службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності - наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15 листопада 2017 року №2091 йому було оголошено зауваження, а наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 05 січня 2018 року №22 - догану.
24. Наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14 березня 2018 року №485 слідчого Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту, невиконання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №580-VIII), Присяги працівника поліції в частині неналежного та необ'єктивного розслідування кримінальних проваджень притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
25. Цей наказ реалізовано шляхом видання Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області 14 березня 2018 року наказу №75 о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого Слідчого відділення Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, 14 березня 2018 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) Закону №580-VIII.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
26. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII, за приписами частини першої статті 6 якого поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
27. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону №580-VIII).
28. Відповідно до приписів статей 7, 8 Закону №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
29. Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
30. Зміст Присяги працівника поліції закріплений у статті 64 Закону №580-VIII, відповідно до частини першої якої особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
31. Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
32. Поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді (частина перша статті 18 Закону №580-VIII).
33. Пунктом 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за №1576/29706, передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини.
34. У пункті 6 частини першої статті 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.
35. За приписами розділу VI Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2017 року за №918/30786, розділу V Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2012 року №686, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 року за №1769/22081, яке діяло до 15 вересня 2017 року, та затверджених функціональних обов'язків слідчого Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області - лейтенанта поліції ОСОБА_1, останній є службовою особою органу Національної поліції України, уповноваженою в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування самостійно приймати процесуальні рішення, крім випадків, коли законом передбачено винесення рішення слідчого судді, суду або згода прокурора чи погодження керівника органу досудового розслідування або якщо рішення про його проведення приймає виключно прокурор, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень. При виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов'язаний: під час досудового розслідування дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України; забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК України строків; виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.
36. У частинах першій та другій статті 19 Закону №580-VIII закріплено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
37. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
38. Відповідно до приписів пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» від 23 грудня 2015 року №901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
39. Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
40. У статті 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
41. Службова дисципліна відповідно до частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.
42. У частині першій статті 5 Дисциплінарного статуту закріплено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
43. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
44. Порядок накладання дисциплінарних стягнень встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту, в якій зокрема визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
45. Порядок проведення службових розслідувань на момент виникнення спірних правовідносин урегулювався Інструкцією №230, згідно з пунктом 2.1 розділу II якої підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
46. Відповідно статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
47. За приписами частин першої та другої статті 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
48. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
49. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
50. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
51. З тексту Присяги працівника поліції, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
52. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга працівника поліції передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
53. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
54. Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у цій справі встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 , не провівши жодної слідчої дії у кримінальному провадженні, власноручно він імені потерпілої написав заяву про припинення кримінального провадження та розписався за неї і в подальшому на підставі цієї заяви виніс постанову про закриття вказаного кримінального провадження.
55. Як вбачається зі змісту наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14 березня 2018 року №485 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивача було звільнено не за вчинення кримінального правопорушення, а за порушення службової дисципліни, неналежне виконання функціональних обов'язків, порушення вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту, невиконання вимог статті 18 Закону №580-VIII і Присяги працівника поліції в частині неналежного та необ'єктивного розслідування кримінальних проваджень, за що може бути накладене дисциплінарне стягнення відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту.
56. Право вибору виду дисциплінарного стягнення відповідно до приписів статей 13, 14 Дисциплінарного статуту належить відповідній особі з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
57. Верховний Суд уважає, що суди попередніх інстанцій належним чином обґрунтували свій висновок про правомірність застосування відповідачем до позивача крайнього заходу дисциплінарного стягнення - звільнення. Стягнення було накладене з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, попередньої поведінки ОСОБА_1 (на момент накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у позивача були діючі дисциплінарні стягнення - зауваження, оголошене наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15 листопада 2017 року №2091, та догана, оголошена наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 05 січня 2018 року №22) та ставлення його до виконання службових обов'язків - неналежно виконував функціональні обов'язки.
58. Посилання позивача щодо відсутності у нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани спростовуються матеріалами справи.
59. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно відхилили доводи ОСОБА_1 про наявність двох службових розслідувань з одного й того самого порушення, оскільки службові розслідування були проведені з різних підстав, перелік яких визначений Інструкцією №230. З рапортом про ознайомлення з висновками службових розслідувань ОСОБА_1 до відповідача не звертався.
60. Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем строків, передбачених статтею 16 Дисциплінарного статуту, то суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що дисциплінарне стягнення було накладено в строки та в порядку, передбачені статтями 16, 18 Дисциплінарного статуту.
61. Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 14 березня 2018 року №75 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
62. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ними обставин справи.
63. Верховний Суд зауважує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. Щодо посилання позивача на ненадання судами попередніх інстанцій відповідей на всі його доводи, Верховний Суд зазначає, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною права на справедливий і публічний розгляд справи. Водночас вимога статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
65. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим підстави для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
66. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IХ. Судові витрати
67. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року в справі №825/1827/18 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С. А. Уханенко