04 червня 2020 року
Київ
справа №813/92/17
адміністративне провадження №К/9901/11997/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Львівської області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України, про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії,
29 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 травня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 необхідно було надіслати касаційну скаргу у новій редакції, у якій навести мотиви та обґрунтування, що свідчать про наявність, передбачених статтею 328 КАС України, виключних підстав касаційного оскарження судових рішень, за яких суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження у цій справі. До цієї скарги додати заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, у якій зазначити поважні причини, що перешкоджали йому подати касаційну скаргу у межах тридцятиденного строку та надати докази, які підтверджують ці причини.
На виконання ухвали суду заявник надіслав заяву, в якій, посилаючись на норми Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», просить поновити пропущений процесуальний строк.
Частиною третьою статті 329 КАС України встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши зазначені представником заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини третьої статті 329 КАС України.
Крім того, ОСОБА_1 надіслав нову редакцію касаційної скарги, у якій вказав, що оскаржує судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На підтвердження таких доводів заявник, зокрема, зазначив, що судами не взято до уваги норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів», якими передбачено виплату вихідної допомоги при звільненні. Посилається на те, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №6-р/(ІІ)/2020 (справа № 3-311/2018(4182/18,4632/19,5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-УІІ. Посилаючись на те, що наразі відсутній висновок щодо питання застосування статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону від 27 березня 2014 року у подібних правовідносинах, просив суд касаційної інстанції відкрити касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з тим, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону від 27 березня 2014 року, зокрема, у справах №826/5038/16, 815/1013/16, 826/7483/17, 802/862/18-а тощо. Водночас визнання неконституційними окремих положень закону після ухвалення судового рішення є підставою для перегляду такого рішення в порядку, передбаченому статтями 361 - 369 КАС України. Тому Верховний Суд відхиляє доводи заявника щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, з посиланням на рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 15 квітня 2020 року №6-р/(ІІ)/2020 (справа № 3-311/2018(4182/18,4632/19,5755/19), оскільки такі обставини не є виключними за правилами частини четвертої статті 328 КАС України.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Враховуючи те, що висновки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 329, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року.
2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Львівської області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи - Державної казначейської служби України, про визнання неправомірною відмови, зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська