04 червня 2020 рокуСправа № 500/73/20 пров. № А/857/4967/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Курильця А.Р., Старунського Д.М.
при секретарі судового засідання - Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року (суддя Осташ А.В., м.Тернопіль, повний текст складено 3 березня 2020 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Нітроджен Логістік» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Нітроджен Логістік» (далі - ТОВ) звернулося до суду позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС) в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Державної фіскальної служби України (далі - ДФС; Комісія відповідно) від 06.12.2019 №1346392/43000496 (далі - Рішення, також ЄРПН, Реєстр відповідно), якими відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.10.2019 №33 (далі - ПН); зобов'язати ДФС зареєструвати в ЄРПН ПН.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідно до вимог чинного законодавства Комісією правомірно було винесено оскаржуване Рішення, оскільки, позивачем не надано копій документів, необхідність подання яких передбачена «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), зокрема: підтверджуючих документів щодо зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні опис), у тому числі - рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час у зв'язку із карантинними обмеженнями, що введені на території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції вважає, що таке не підлягає задоволенню, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони позивача не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи.
Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений завчасно (19.05.2020), проте ним не було вжито будь-яких заходів для участі в розгляді справи, зокрема, не заявлено клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін (їх представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено.
В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов'язку по здійсненню розгляду справи.
Додатково суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.
Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи надавались разом із повідомленням, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови ТОВ у реєстрації ПН, що відповідно має наслідком зобов'язувати суб'єкта владних повноважень зареєструвати ПН в ЄРПН.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ зареєстроване як юридична особа з 15.05.2019 та з цієї дати перебуває у відповідача на обліку як платник податків. Основний вид діяльності за КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. З 01.07.2019 ТОВ зареєстроване платником податку на додану вартість (далі - ПДВ), що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ від 26.06.2019 №1919034500009 (а.с.8, 11).
В межах господарської діяльності ТОВ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Стрім» (Замовник) (далі - ТОВ-1) 25.07.2019 було укладено договір на виконання робіт №6/19 (далі - Договір), за яким Виконавець зобов'язувався власними силами, технічними засобами та механізмами, за завданням Замовника виконати земляні роботи на будівельному майданчику, а Замовник зобов'язується оплатити виконані роботи (а.с.17-18).
Згідно підпункту 1.1.1 вказаного Договору, роботи включають розробку траншей для прокладання кабелю.
За актом надання послуг від 11.10.2019 №30, замовник прийняв виконання робіт ТОВ - послуги екскаватора.
На виконання умов Договору, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ (Орендар) 25.07.2019 було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу №16/19, за яким Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування транспортний засіб, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування переданий Орендодавцем транспортний засіб, що визначений у пункті 1.2. цього договору та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Предметом договору оренди є належний Орендодавцеві міні-екскаватор марки YANMAR B25V, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007; реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.19-20).
Згідно з актом прийому-передачі транспортного засобу до договору найму (оренди) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування належний на праві власності міні-екскаватор марки YANMAR B25V, заводський номер НОМЕР_1 , рік випуску 2007; реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.21).
Факт сплати орендної плати за користування міні-екскаватором підтверджено платіжними дорученнями від 28.09.2019 №43 та від 01.10.2019 №79 (а.с.22).
Відповідно до договору поставки нафтопродуктів від 01.07.2019 №14/19-Т укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопіль-нафта» (Постачальник) (далі - ТОВ-2) та позивачем (Покупець), постачальник зобов'язується передати у власність покупцю нафтопродукти визначені цим Договором, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити на користь постачальника його вартість (а.с.23-25).
Оплату вартості поставленої ТОВ-2 товару - дизпалива ДТ-Л-К5 сорт С, ТОВ проведено на підставі рахунку на оплату від 19.09.2019 №178 платіжними дорученнями від 04.11.2019 №121 та від 13.11.2019 №128 (а.с.26).
За договором оренди приміщення від 01.06.2019 №21 укладеного між ТОВ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рембуддільниця» Орендодавець зобов'язується передати у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування приміщення та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса приміщення, що орендується: АДРЕСА_1 (а.с.28-29).
Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна в оренду від 01.06.2019 Орендодавець передав у строкове платне користування, а Орендар прийняти в строкове платне вказане приміщення (а.с.30).
Орендна плата за користування приміщенням проведена на підставі рахунку-фактури від 26.11.2019 №21 та платіжного доручення від 26.11.2019 №140 (а.с.28).
На виконання податкових зобов'язань ТОВ складена ПН в електронній формі та 11.10.2019 вказана ПН на загальну суму з урахуванням ПДВ 35750 грн, у тому числі ПДВ 5958,34 грн, подана на реєстрацію в ЄРПН засобами електронного зв'язку (а.с.12).
За результатами перевірки зазначеної ПН ДФС направила позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 14.11.2019 (далі - Квитанція), у якій зазначено, що реєстрація ПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), оскільки, ПН відповідає підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (далі - Критерії ризиковості). Водночас, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.13).
На виконання вказаних вимог, ТОВ по накладній, реєстрацію якої зупинено, 28.11.2019 подано до контролюючого органу повідомлення №9 в якому містилося пояснення та копії документів щодо проведення господарських операцій (а.с.15, 52).
Після розгляду поданих позивачем пояснень та документів Комісією прийнято Рішення про відмову в реєстрації ПН. Підставою відмови в Рішенні визначено: «ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (а.с.14).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10. статті 201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пунктом 201.16 статті 201 ПК).
Постановою КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок №117 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин); «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»; «Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації».
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За змістом пункту 2 Порядку №117 критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (пункт 18 Порядку №117).
На виконання вказаних норм ТОВ сформовано ПН, яка надіслана до ЄРПН.
Проте, реєстрація ПН зупинена, що підтверджується Квитанцією, з підстав того, що подана ПН відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості. Водночас, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На виконання вимог контролюючого органу, позивачем надано повідомлення з поясненнями. Зокрема, серед документів, доданих позивачем до повідомлень містяться документи, що підтверджують право платного строкового користування міні-екскаватором. Відсутність документів зберігання вказаного транспортного засобу не свідчить про невиконання умов Договору укладеного між позивачем та ТОВ- 1. При цьому, є необґрунтованими посилання відповідача, що відповідача звернув увагу суду на те, що в графі «опис (номенклатура) товарів / послуг продавця» ПН зазначено: послуги, суміжні з дорожнім перевезенням. Однак, як випливає зі змісту акта від 11.10.2019 №30 позивачем надані послуги екскаватора. В зв'язку із тим, у позивача виникли труднощі з кваліфікацією даної послуги.
Проте, судом встановлено, що з наданих ТОВ пояснень та документів чітко можна встановити вид наданої послуги, обсяг та вартість виконаних робіт. Також, в матеріалах є виписка з банку з 01.10.2019 по 01.11.2019, що свідчить про проведений розрахунок за вказані надані послуги, а саме: 11.10.2019 №411 на суму 35750 грн, призначення платежу: оплата за екскаватор.
Зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, на підтвердження здійснених господарських операцій, а також, враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію ПН не спростована відповідачем під час розгляду справи, суд дійшов вірного висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації ПН.
При цьому, згідно з пункту 10 Порядку №117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Міністерству фінансів України (далі - Мінфін) в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості визначаються ДФС та погоджуються Мінфіном.
ДФС листом від 07.08.2019 №962/99-99-29-01-01, введені в дію 08.08.2019 визначила Критерії ризиковості (чинні на час, зупинення реєстрації ПН) та Критерії ризиковості здійснення операцій, Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Підпунктом 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості не визначають самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дають підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що у Квитанції 2 не зазначено переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних та зазначено лише про можливість надання пояснень.
Разом з тим, нечітке формулювання органом ДФС у квитанціях підстави для зупинення реєстрації податкової накладної, а саме лише з вказівкою про те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими оформлено відповідну господарську операцію із здійсненням якої пов'язана подача ПН.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 2 квітня 2019 року, 20 листопада 2019 року в справах №№822/1878/18, 560/279/19 відповідно.
Приписами пунктів 19, 20 Порядку №117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому, за змістом пунктів 19, 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Комісією ДФС було прийнято Рішення якими відмовлено у реєстрації ПН.
Зі змісту оскаржуваного Рішення вбачається, що підставою для відмови у реєстрації є ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Враховуючи наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надано контролюючому органу повідомлення щодо подачі документів з поясненнями та копіями документів, яких було цілком достатньо для прийняття Комісією рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
Поряд з цим, суд зазначає, що в оскарженому позивачем Рішенні відсутні будь-які відомості щодо дослідження та оцінки поданих позивачем документів та/або обґрунтування щодо невідповідності цих документів вимогам законодавства чи їх недостатності для підтвердження господарських операцій, станом на час подання на реєстрацію ПН.
Таким чином, оскільки Рішення про відмову у реєстрації ПН підлягає скасуванню, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову і в частині зобов'язання ДПС, як правонаступника ДФС зареєструвати в ЄРПН ПН.
Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 2 березня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді А. Р. Курилець
Д. М. Старунський
Повне судове рішення складено 4 червня 2020 року.