28 травня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2020 року, у кримінальному провадженні № 12019110100001098 від 26.06.2020 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 27 червня 2020 року включно, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105 100 гривень, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно ухвали, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді особистого зобов'язання.
Свої доводи апелянт мотивує тим, що зазначені слідчим ризики не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. Вважає, що розшук, у якому нібито перебував ОСОБА_6 є формальним, оскільки його підзахисний перебував за місцем проживання, а саме у Хмельницькій області та поставлений на облік як особа яка раніше засуджувалась, наміру у нього знищити речові докази не було, так як з часу вчинення кримінального правопорушення пройшов тривалий час, наміру впливати будь-яким чином на свідків у нього немає, тому, що ОСОБА_6 їх особисто не знає, вчинення нових злочинів є лише припущенням органу досудового розслідування.
У апеляції захисник також наголошує на тому, що до підозрюваного цілком можливо було б застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт чи особисте зобов'язання, не порушуючи норм КПК України. Застосування слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом та розходиться із практикою ЄСПЛ, а також порушує вимоги статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини. Вказує, що збитки, які завдані неправомірними діями становлять 1533 (тисячу п'ятсот тридцять три) гривні 33 копійки та злочин у якому підозрюється ОСОБА_6 не направлений проти життя та здоров'я осіб. Додає, що його підзахисний неодноразово був засуджений, тому розуміє відповідальність за порушення покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Як вбачається з матеріалів, в провадженні слідчого відділу Бориспільського відділу поліції головного управління Національної поліції у Київській області перебуває кримінальне провадження № 12019110100001098 від 26.06.2020 року,щодо ОСОБА_6 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
ОСОБА_6 було затримано 29 квітня 2020 року на підставі ухвали Бориспільського міськрайоннного суду Київської області від 22.01.2020 року та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування звернувся до районного суду з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя міськрайонного суду задовольнив дане клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105 100 гривень, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, зокрема на причетність останнього до інкримінованого кримінального правопорушення вказують протокол огляду місця події від 23.06.2019 року, протокол огляду документів на майно від 09.08.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_10 , протокол огляду вилученого мобільного телефону від 10.09.2019 року, показання потерпілого ОСОБА_10 від 28.11.2019 року, показання свідків ОСОБА_11 ,, ОСОБА_12 , протокол пред'явлення для впізнання особи за участю свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протокол пред'явлення для впізнання речей за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інших матеріалах кримінального провадження. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею перевірені доводи клопотання органу досудового розслідування щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та встановлено, що заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та існують на даний час. Наявні в матеріалах кримінального провадження докази, як зазначив слідчий суддя та на які посилався орган досудового розслідування у клопотанні, вказують на те, що перебуваючи на волі та розуміючи, що за вчинення даного кримінального правопорушення законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки має непогашену судимість.
Наведені обставини, які, на його думку, були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні клопотання слідчий суддя також врахував тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наслідки кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворі запобіжні заходи здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. З чим погоджується колегія суддів.
Також на переконання колегії суддів, слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, та прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 слід визначити заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 100 гривень, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_6 не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду через побоювання втратити заставу.
Додані захисником у суді апеляційної інстанції документи, які характеризують особу підозрюваного не можуть бути визнані достатніми для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним. Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задовольнити клопотання, оскільки орган досудового розслідування в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 на свободу, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну захисника ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_9 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 27 червня 2020 року включно, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, з визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105 100 гривень, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2671/2020 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_14
Доповідач: ОСОБА_1