20 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_3,
суддів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
секретаря - ОСОБА_6,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7,
суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_1 - ОСОБА_8, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019101060000284 від 16.09.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.1 ст.263КК України,-
Слідчим відділом Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019101060000284 від 16.09.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.1 ст.263 КК України.
27 листопада 2019 року в рамках кримінального провадження №42019101060000284 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.
28 листопада 2019 року старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №6 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, рамках кримінального провадження №42019101060000284 від 16.09.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.1 ст.263КК України, а саме: на майно, вилучене в ході проведення 26.11.2019 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_1
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року клопотання задоволено. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що накладення арешту необхідно з метою збереження майна як речового доказу.
На ухвалу слідчого судді захисник підозрюваної ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її необґрунтованою, оскільки при розгляді клопотання слідчий суддя не дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, Конституції України та положень Європейського суду з прав людини. Зазначає, що судом залишено поза увагою доводи сторони захисту про належність вилучених грошових коштів ОСОБА_2, який є чоловіком ОСОБА_1, та їх законне походження. При цьому клопотання не містило жодних доказів того, що грошові кошти здобуті в ході можливого правопорушення, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України, у зв'язку з чим вони є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення. Окремо звертає увагу, що під час обшуку посадовими особами Печерського ВП ГУ НП у м. Києві неправомірно вилучено грошові кошти, які жодним чином не мають відношення до кримінального правопорушення, оскільки ухвалою слідчого судді про обшук не надавався дозвіл на їх вилучення. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та зазначила, що 18.05.2020 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні направлено до суду;
- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, під час досудового розслідування встановлено, що група осіб, серед яких ОСОБА_1 діючи спільно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переслідуючи ціль, спрямовану на втягнення осіб на зайняття проституцією та надання послуг сексуального характеру, з метою наживи вступили у злочинну змову, розподіливши між собою функції, до яких входять: пошук клієнтів, втягнення осіб до зайняття проституцією та рекламування послуг. Таким чином, у створених місцях розпусти постійно знаходилися дівчата, які під приводом надання масажних послуг, надавали послуги сексуального характеру за грошову винагороду та працювали позмінно, яким, в свою чергу, виплачувалася заробітна плата особою, яка підпорядковувалася ОСОБА_1 На підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук постійного місця проживання ОСОБА_1, де виявлено та вилучено грошові кошти, які відповідно до постанови слідчого від 27.11.2019 року, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість вказаних грошових коштів, як таких, що набуті злочинним шляхом та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваної ОСОБА_1 - ОСОБА_8 щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави вважати вилучені грошові кошти такими, що набуті злочинним шляхом, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки прокурором доведено, що грошові кошти які було вилучено за місцем проживання ОСОБА_1 набуті злочинним шляхом, відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою їх арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на грошові кошти, які було вилучено за місцем проживання ОСОБА_1, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді та ухвалення апеляційним судом нової ухвали, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт, колегія суддів не вбачає, а тому, з урахуванням того, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився, а у його продовженні відмовлено, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - ОСОБА_8, залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 грудня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №42019101060000284 від 16.09.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.303, ч.1 ст.263КК України, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5