Номер провадження 22-ц/821/1026/20Головуючий по 1 інстанції
Справа №697/159/20 Категорія: на ухвалу Льон О. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
03 червня 2020 року м. Черкаси:
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіСіренко Ю.В.,Бондаренко С.І.
учасники справи:
позивач (скаржник) - ОСОБА_1 ,
відповідач - АТ «Перший Український Міжнародний Банк»,
треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.,
приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Бовшика Миколи Юрійовича на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2020 про передачу справи на розгляд до іншого суду за встановленою підсудністю (повний текст складено 24.04.2020, суддя в суді першої інстанції Льон О.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
у січні 2020 року адвокат Бовшик М.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2020 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2020 вирішено передати дану справу на розгляд до Подільського районного суду міста Києва за встановленою підсудністю. Суд вказав, що предметом спору у справі є вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, які в силу положень ст.ст.27, 28 ЦПК України можуть розглядатися або за місцем знаходження боржника, або за місцем виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса. У даному випадку, як вважає суд, виконавче провадження здійснюється у м. Києві за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представника позивача адвокат Бовшик М.Ю. подав 28.04.2020 до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити на розгляд до Канівського міськрайонного суду Черкаської області, мотивуючи про те, що у даному випадку місце здійснення виконавчого провадження для виконання оспорюваного у справі виконавчого напису нотаріуса є м. Канів, де працює позивач та здійснюється стягнення з її заробітку. Судом порушено принцип належного урядування, який прослідковується у практиці ЄСПЛ. У матеріалах справи є ухвала суду від 03.02.2020 про забезпечення позову, однак суд, передавши справу на розгляд до іншого суду, нічого не вирішив з даного приводу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За загальним правилом територіальної підсудності, встановленим частиною 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Крім того, ч.12 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (як у даній справі), або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Частиною 3 цієї статті передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду.
У свою чергу частинами 1, 2 статті 24 ЗУ «Про виконавче провадження», яка регламентує місце виконання рішення, передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
З матеріалів цієї справи вбачається, що стягувач АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. з вимогою про відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. №2097 від 23.01.2019 про стягнення із боржника - ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27012,70 грн., що підтверджується постановою приватного виконавця про звернення стягнення від 31.10.2019 (а.с.9). У цій же постанові вказано, що стягнення звертається на доходи боржника, одержані в Комунальному закладі «Канівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради» (вул. 1 Травня, 83, м. Канів, Черкаська обл.).
З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що місцем виконання виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, який оспорює в цій справі позивач, є м. Київ, що вбачається з чинної постанови приватного виконавця від 31.10.2019.
Жоден із учасників виконавчого провадження рішення виконавця про здійснення виконавчих дій у м. Києві не оспорює та під сумнів не ставить.
Отже у суду відсутні підстави для висновків про те, що місцем здійснення виконавчого провадження є м. Канів, як стверджує скаржник, адже це суперечить наявним у справі доказам, зокрема, чинній постанові приватного виконавця від 31.10.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Той факт, що позивач отримує дохід від роботи у м. Канів, про що вказує скаржник, не може спростовувати висновки про те, що виконавче провадження на даний момент здійснюється саме у м. Києві, що вбачається з відповідних документів приватного виконавця.
Слід відхилити апеляційні доводи про те, що судом порушено принцип належного урядування, який прослідковується у практиці ЄСПЛ, адже питання про передачу справи на розгляд до іншого суду у даному випадку судом вирішено з урахуванням чинних вимог цивільного процесуального законодавства та відповідно до встановлених у справі обставин на підставі наданих сторонами доказів.
Посилання скаржника на те, що суд, передавши справу на розгляд до іншого суду, нічого не вирішив з приводу забезпечення позову, також слід відхилити, адже за вимогами ст.ст.152, 153 ЦПК України, яка регламентує вирішення питання про забезпечення позову, це питання вирішується судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа. Отже суд, який прийме справу до розгляду після її надходження за встановленою підсудністю, буде повноважним вирішувати усі процесуальні питання, які порушуватимуть учасники судового розгляду.
Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2020 про передачу справи на розгляд до іншого суду у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.04.2020 про передачу справи на розгляд до іншого суду за встановленою підсудністю у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством - п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.
Повну постанову складено 03.06.2020.
Суддя-доповідач
Судді