Справа № 645/968/20 Головуючий І інстанції - Мартинова О.М.
Провадження № 33/818/668/20 Доповідач - Кружиліна О.А.
Категорія: ч.2 ст.123 КУпАП
27 травня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді
судової палати з розгляду кримінальних справ- Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Шалімової Ю.О.
захисника- Волкова І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 123 КУпАП,-
14 лютого 2020 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 333240 стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 123 КУпАП.
Згідно з вказаним протоколом 14 лютого 2020 року о 14 годині 41 хвилина в м.Дубно по вул.Криницька водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила проїзду залізничних переїздів, виїхав на залізничний переїзд на увімкненому забороненому сигналі світлофору та звуковому сигналі.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 20.3, 20.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 123 КУпАП.
Постановою судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 123 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420,40 гривень.
Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на грубе порушення норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин справи, порушення статті 62 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вважає, що суд безпідставно проігнорував пояснення свідка ОСОБА_2 , долучені до матеріалів справи фотодокази. Так, свідок детально пояснив обставини перетину ним залізничного переїзду та підтвердив, що червоний сигнал світлофора загорівся вже коли автомобіль під його керуванням був на переїзді. Крім того, свідок зазначив, що через наявність вантажного автомобіля (фури) огляд поліцейських був обмежений і вони не могли бачити момент, коли ОСОБА_1 перетинав переїзд.
Вважає, що порушення ним ПДР ґрунтується виключно на припущеннях поліцейських, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом його провини.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Волкова І.М., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя виходив з тих обставин, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 123 КУпАП, оскільки він порушив вимоги пунктів 20.3, 20.5 ПДР України, його провина у скоєнні правопорушення доведена в повному обсязі.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 20.3 ПДР України для пропуску поїзда, що наближається, і в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні - не ближче 10 м до найближчої рейки.
Згідно з пунктом 20.5 ПДР України рух через переїзд забороняється, якщо:
а) черговий по переїзду подає сигнал заборони руху - стоїть до водія грудьми або спиною з піднятим над головою жезлом (червоним ліхтарем чи прапорцем) або з витягнутими в сторони руками;
б) шлагбаум опущений або почав опускатися;
в) увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума;
г) за переїздом утворився затор, який змусить водія зупинитися на переїзді;
ґ) до переїзду в межах видимості наближається поїзд (локомотив, дрезина).
За порушення вказаних пунктів ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за частиною 2 статті 123 КУпАП.
Судовим розглядом встановлено, що 14 лютого 2020 року о 14 годині 41 хвилина в м.Дубно по вул.Криницька водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила проїзду залізничних переїздів, виїхав на залізничний переїзд на увімкненому забороненому сигналі світлофору та звуковому сигналі.
З фотокарток, доданих до матеріалів справи ОСОБА_1 вбачається, що автомобіль поліцейських, дійсно, як і зазначає ОСОБА_1 , знаходиться за фурою, однак, огляд поліцейським фура не обмежує і вони мали змогу бачити світлофор та шлагбаум, встановлені на переїзді для автомобілів, які рухаються у зустрічному напрямку щодо автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , які працюють синхронно зі світлофором та шлагбаумом на полосі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 (а.с. 14-16).
З огляду на викладене, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на ту обставину, що червоний сигнал світлофору загорівся вже при перетині ним переїзду, спростовується наявними в матеріалах справи доказами.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 333240 від 14 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Доказів щодо спростування висновків судді про порушення ОСОБА_1 пунктів 20.3, 20.5 ПДР України матеріали справи не містять, не надано таких доказів і апеляційному суду.
При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування суддею норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З врахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 123 КУпАП, внаслідок порушення ним пунктів 20.3, 20.5 ПДР України, не спростовують, підстав для скасування постанови судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2020 року та закриття провадження у справі не вбачає.
Керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 256, 278, 280, 284, 294, 295 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Фрунзенського районного суду міста Харкова від 21 квітня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна