Справа № 186/257/20
Провадження номер № 2/0186/196/20
02 червня 2020 року суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - Демиденко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Першотравенськ Дніпропетровської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство про визначення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку зі спали за комунальні послуги,
ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство /далі ПМЖКП/ про визначення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку зі спали за комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.01.2001 року ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_3 , їхні сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , здійснили приватизацію квартири АДРЕСА_1 в рівних частках кожний, а саме по 1/4 частині.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частини вказаної вище квартири. Спадкоємцями після його смерті була ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_3 .
Оскільки на момент смерті сина вони з чоловіком були зареєстровані із спадкодавцем за вказаною адресою, вони прийняли спадщину у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України в рівних частках, а саме по 1/8 частині вказаної вище квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частини вказаної вище квартири.
Спадкоємцями після його смерті була ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , в рівних частках по 1/8 частині вказаної квартири.
06.11.2019 року, приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Баден А.Є. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 1163 після смерті чоловіка ОСОБА_3 на 1/2 частку 3/8 часток (3/16 частки) квартири АДРЕСА_1 .
06.11.2019 року, приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу Баден А.Є. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 1162 після смерті сина ОСОБА_4 на 1/8 частку квартири АДРЕСА_1 .
Тобто частка ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 на сьогоднішній день становить 9/16 часток (56,25 %), з яких: 1/4 частка (25 %) належить на праві власності шляхом приватизації, 1/8 частка (12,5 %) після смерті сина ОСОБА_4 та 3/16 (18,75) після смерті чоловіка ОСОБА_3 .
Відповідач в свою чергу спадщину після смерті його батька ОСОБА_3 прийняв, але ще не отримав свідоцтво про право на спадщину. Вказівка про вказаний факт міститься в свідоцтві про право на спадщину № 1163 від 06.11.2019 року.
Тобто фактично відповідачу на сьогоднішній день у спірній квартирі належить 7/16 частки (43,75 %), а саме: 1/4 частка (25 %) належить йому на праві власності шляхом приватизації та 3/16 частки (18,75 %) після смерті батька ОСОБА_3 .
Квартира АДРЕСА_1 складається з трьох кімнат: кімната № 6 площею 16,9 м?, кімната № 9 площею 11,5 м?, кімната № 10 площею 12,4 м?. Загальна площа квартири складає 71,6 м?, житлова площа спірної квартири складає 40,8 м?. З урахуванням часток співвласників, ОСОБА_1 припадає 22,95 м? житлової площі квартири, а відповідачу в свою чергу 17,85 м?.
У зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 з сином прогрішилися стосунки, сумісне користування квартирою стало неможливим, між ними постійно виникають сварки та спори щодо сплати комунальних витрат. Відповідач мешкає окремо, але це не позбавляє його обов'язку утримувати частину квартири, яка належить йому на праві приватної власності.
Оскільки співвласник квартири відмовляється добровільно визначити порядок користування квартирою, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Просить суд встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , яка є об'єктом спільної часткової власності, виділивши у користування: ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 11,5 м? та житлову кімнату площею 12,4 м?; ОСОБА_2 - житлову кімнату площею 16,9 м?. Передпокій площею 10,9 м?, кладову площею 0,3 м?, кладову площею 0,6 м?, площею 0,4 м?, кухню площею 8,5 м?, туалет площею 1,2 м?, ванну площею 2,6 м?, лоджію площею 5,4 м?, залишити у спільному користуванні співвласників квартири: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Розділити фінансово-особовий рахунок із сплати за комунальні послуги: за вивезення твердих побутових відходів, теплопостачання та плату за утримання будинку та прибудинкової території між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частках, відповідно займаній ними площі за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідач та третя особа відзивів на позов не подали, доказів не подали, повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 7287 від 23 січня 2001 року ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_3 , їх сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , здійснили приватизацію квартири АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/4 частині кожний.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 17 березня 2007 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 24 роки, про що Книзі реєстрації смертей зроблено запис №81.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 26 березня 2019 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 67 роки, про що складено відповідний актовий запис №104.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №187710162 від 06.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1163 після смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №187709617 від 06.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/8 частка квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1162 після смерті ОСОБА_4 .
Згідно Технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 виготовленого 26.07.2019 року, вона складається з трьох житлових кімнат: приміщення №6 площею 16,9 м?, приміщення №9 площею 11,5 м?, приміщення №10 площею 12,4 м?, а також з передпокою приміщення №1 площею 10,9 м?, кладової приміщення №2 площею 0,3 м?, кладової приміщення №3 площею 0,6 м?, кладової приміщення № 4 площею 0,4 м?, кухні приміщення № 5 площею 8,5 м?, туалету приміщення № 7 площею 1,2 м?, ванної приміщення №8 площею 2,6 м?, кладової приміщення № 11 площею 0,3 м?, кладової приміщення № 12 площею 0,3 м?, кладової приміщення № 13 площею 0,3 м?, лоджії приміщення № 14 площею 5,4 м?. Загальна площа квартири складає 71,6 м, житлова площа квартири складає 40,8 м?.
Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.
Положеннями статті 358 ЦК України регламентовано правила здійснення правомочностей співвласниками об'єкта права спільної часткової власності. Зокрема, передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Зі змісту наведеної норми закону можна зробити висновок, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Вказана норма матеріального права свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна має враховуватись правова природа такої власності, адже співвласникам належать ідеальні частки у праві власності на спільне майно, які є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частку майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Оскільки спірні правовідносини у цій справі не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності і такий правовий режим зберігається, суд відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України виділяє у користування сторонам спору в натурі частки, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. При цьому допускається можливість відійти в незначних обсягах від відповідності реальних часток ідеальним у зв'язку з неможливістю забезпечити їх точну відповідність. Таке рішення не змінює розміру часток співвласників у праві власності на спільне майно, не порушує їх прав як власників.
З огляду на викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов до висновку про те, що права позивача та відповідача щодо користування квартирою є рівними, при цьому добровільної згоди щодо порядку такого користування ними не досягнуто, встановлення цього порядку за рішенням суду не свідчить жодним чином про порушення прав відповідача, як співвласника спірної квартири, а можливі обмеження, які виникнуть у зв'язку з визначенням судом порядку користування житлом, є виправданою необхідністю забезпечення однакової реалізації своїх прав всіма співвласниками.
Встановлені обставини справи у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про те, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні його власністю з урахуванням всіх прав власника, наданих йому законом, а згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Зазначений правовий висновок висловлений Верховним Судом у справі 755/11415/17-ц /Постанова ВС від 04 травня 2020 року/ та у справі №202/6355/17 /Постанова ВС від 13 лютого 2020 року/.
Враховуючи вищенаведене суд, приходить до висновку, про задоволення позовних вимог в частині встановлення порядку користування співвласниками квартирою, шляхом виділення кожному із співвласників по ізольованій кімнаті житловою площею, що максимально відповідає розміру їхньої частки у праві власності, із залишенням інших приміщень у спільному користуванні, що не порушує інтересів сторін.
Щодо заявлених позивачем вимог про розподіл особових рахунків по оплаті комунальних платежів, суд вважає дані вимоги заявленими передчасно, оскільки позивач не надав доказів звернення до Першотравенського міського житлово-комунального підприємство з приводу укладення з нею, як співвласником квартири, договорів та не залучив ПМЖКП та ПП «Комунальщик» /яке надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території/ в якості відповідачів.
Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів і обґрунтованості позову - обов'язок суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц провадження № 14-61цс18).
Позивач заявивши вимоги про поділ особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг, клопотань про залучення до участі у справі МЖКП та ПП «Комунальщик» як організацій, що надають житлово-комунальні послуги та, відповідно, відкривають та ведуть особові рахунки для оплати житлово-комунальних послуг не заявляла.
Суд не може вирішити питання про права та обов'язки осіб, яких не було залучено до участі у справи, що є підставою для відмови у позові, оскільки висновки по суті позовних вимог мають бути зроблені за належного суб'єктного складу учасників справи.
Враховуючи вищезазначене в частині позовних вимог про розділ фінансово-особових рахунків із сплати за комунальні послуги слід відмовити.
Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 373 ЦПК України, 358 ЦК України, - суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство про визначення порядку користування квартирою та розподіл особового рахунку зі спали за комунальні послуги - задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , яка є об'єктом спільної часткової власності, виділивши у користування:
- ОСОБА_1 - житлову кімнату площею 11,5 м? (приміщення №9) та житлову кімнату площею 12,4 м? (приміщення № 10 );
- ОСОБА_2 - житлову кімнату площею 16,9 м? (приміщення №6);
- передпокій площею 10,9 м?, кладову площею 0,3 м?, кладову площею 0,6 м?, кладову площею 0,4 м?, кухню площею 8,5 м?, туалет площею 1,2 м?, ванну площею 2,6 м?, кладову площею 0,3 м?, кладову площею 0,3 м?, кладову площею 0,3 м?, лоджію площею 5,4 м? - залишити у спільному користуванні співвласників квартири: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Першотравенська, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_14 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Прокоп'ївськ, Кемеровської області, РФ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_15 , судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя С.М. Демиденко