Справа № 551/464/20
03 червня 2020 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Сиволапа Д.С.,
секретаря Кулинченко О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
відповідача Першина В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Шишаки Шишацького району Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора СРПП № 4 Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Першина В.М., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
12 травня 2020 року позивач звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до інспектора СРПП № 4 Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Першина В.М. про визнання незаконною та скасування постанови вищевказаного працівника поліції серії БАА № 684064 від 23.01.2020 року про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також про визнання незаконними дій інспектора поліції в частині винесення даної постанови та пред'явлення її до виконання.
Ухвалою суду від 13 травня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду та надано позивачу десятиденний строк для усунення наявних недоліків.
22 травня 2020 року позивач виправив недоліки, шляхом подання зміненої позовної заяви та сплати судового збору. У зміненій позовній заяві в якості співвідповідача по справі ним вказано Головне управляння Національної поліції в Полтавській області. Крім того зі складу позовних вимог виключено вимогу про визнання незаконними дій інспектора поліції по складанню оскаржуваної постанови та направленню її до виконання для стягнення штрафу в подвійному розмірі.
Тобто остаточно позивач просив визнати вищевказану постанову ОСОБА_2 про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП незаконною, скасувати її, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 16 квітня 2020 року від органів виконавчої служби дізнався про відкрите виконавче провадження з виконання постанови Шишацького ВП серії БАА № 684064 від 23.01.2020 про стягнення подвійної суми штрафу в розмірі 850 грн.
За змістом вказаної постановити 23.01.2020 о 06-35 год. по вул. Кирила Осьмака в смт. Шишаки ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи полісу обов'язкового страхування на даний транспортний засіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. В зв'язку з цим на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вищевказану постанову та дії відповідача позивач вважає незаконними оскільки вони суперечать вимогам п.21.2, п.21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове старування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якими передбачено, що відповідний страховий поліс пред'являється водієм працівникам поліції лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
При цьому на водія ОСОБА_1 протокол не складався, участі в ДТП він не брав, а отже вважає, що у працівників поліції були відсутні правові підстави вимагати пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Крім того наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не підтверджується належними доказами, як не підтверджується факт його відмови від отримання оскаржуваної постанови.
Також вважає, що на нього повинен був бути складений адміністративний протокол відповідно до ст. 256 КУпАП, враховуючи те, що він був незгодний з порушенням, в зв'язку з чим працівниками поліції порушено вимоги. ч.2 ст. 254 та ст. 256 КУпАП.
Ухвалою суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У встановлений судом строк відзивів на позовну заяву не надходило.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні. Відповідаючи на запитання головуючого пояснив, що дійсно керував зранку 23.01.2020 року автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції неподалік магазину «Рушничок» в смт. Шишаки. Причиною зупинки працівники поліції вказали те, що в нього не горить задній габаритний ліхтар. На вимогу працівників поліції він пред'явив їм посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При цьому на момент зупинки автомобіля він не мав чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки попередній поліс був прострочений. Вказаного полісу він не має і на момент розгляду справи у суду через відсутність коштів для його оформлення.
Вважає, що у працівників поліції було відсутнє право вимагати від нього пред'явлення даного полісу, оскільки водій жодних порушень не допускав, а отже складена відносно нього постанова є незаконної.
Працівники поліції повідомили, що на нього буде складена відповідна постанова за відсутність полісу, але від її підписання він відмовився оскільки поспішав на роботу. В подальшому про винесену щодо нього постанову дізнався лише із факту відкриття виконавчого провадження щодо неї.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позову з огляду на його безпідставність. Пояснив, що на початку року ним спільно з іншим працівником поліції було зупинено автомобіль позивача через те, що на ньому не працювала підсвітка заднього номерного знаку. При перевірці документів виявилось, що водій не має полісу обов'язкового страхування в зв'язку з чим на нього було складено відповідну постанову, як за найбільш серйозне правопорушення. Від підпису вказаної постанови та отримання її копії позивач відмовився на нагрудну камеру, про що у постанові було здійснено відповідну помітку. На даний час запис з відеокамери не зберігся, оскільки зберігання архівних записів здійснюється лише два місяці.
Яким чином здійснювалось надсилання копії постанови правопорушнику йому не відомо, оскільки цим займається інший - спеціально уповноважений працівник поліції.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази та оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні факти та правовідносини, що їх супроводжують.
Так сторонами не заперечується, що 23 січня 2020 року о 06-35 год. на вулиці Кирила Осьмака в смт. Шишаки Полтавської області працівниками поліції був зупинений автомобіль ВАЗ «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При цьому сам позивач підтверджує, що на момент зупинки транспортного засобу він не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на вказаний автомобіль, а отже й змоги пред'явити його працівникам поліції. Жодних доказів того, що позивач звільняється від обов'язку страхування ним також не надано.
23 січня 2020 року інспектором СРПП № 4 Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Першиним В.М. винесено постанову серії БАА № 684064 якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с. 10).
З тексту вказаної постанови встановлено, що 23.01.2020 о 06-35 год. по вул. Кирила Осьмака в смт. Шишаки ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи полісу обов'язкового страхування на даний транспортний засіб.
В постанові мається запис посадової особи яка її склала про те, що від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився на нагрудну камеру № 0103.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Згідно з ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху в тому числі (за частинами 1, 2 і 4 статті 126 КУпАП).
Частиною 5 ст.258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому правила ч.5 ст. 258 КУпАП щодо обов'язкового складання протоколу на нього не розповсюджуються.
Таким чином доводи позивача про те, що відносно нього безпідставно не склали протокол про адміністративне правопорушення є безпідставними.
В той же час винесення відповідачем ОСОБА_2 оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення ґрунтується на нормах ч.4 ст. 258 КУпАП.
Так само на висновки суду не вливають доводи позивача про те, що факт його відмови від підписання та отримання постанови не підтверджується жодними доказами, оскільки вимогами КУпАП не передбачено доказування вказаного факту, натомість статтею 285 КУпАП передбачений альтернативний порядок вручення постанови особі відносно якої її винесено, а саме особисте вручення під розписку чи висилання поштою.
В той же час доводи позивача про те, що постанова не була йому вчасно вислана є слушними, оскільки в матеріалах справи, зокрема і у тексті оскаржуваної постанови відсутні реквізити рекомендованого листа яким надіслано постанову правопорушнику. Проте вказаний факт не законність чи незаконність оскаржуваної постанови не впливає, оскільки мав місці вже після її винесення.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно підпунктом "ґ" п. 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно із пунктом 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.
Крім Правил дорожнього руху право працівників поліції вимагати у водія пред'явлення полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідний обов'язок надання вказаного документа передбачений вимогами ряду Законів України. Так, відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі статтею 53 Закону України «Про Національну поліцію» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що доводи позивача про відсутність правових підстав у працівників поліції на момент виникнення спірних правовідносин вимагати у нього пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є помилковими та входять у суперечність з вищенаведеними правовими нормами.
Аналогічного висновку при схожих правовідносинах дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 21.11.2018 № 456/6677/16-а, а відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи те, що матеріалами справи, зокрема поясненнями сторін, підтверджується той факт, що після зупинки працівниками поліції 23 січня 2020 року ОСОБА_1 не пред'явив на вимогу працівників поліції поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів через його відсутність, суд вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, а отже і позовні вимоги про ї скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, інспектора СРПП № 4 Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Першина В.М., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду (м. Харків) через Шишацький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Вказаний строк оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап