Справа № 243/29/20
Провадження № 2/243/768/2020
(заочне)
27 травня 2020 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автомобіліст» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
До суду надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автомобіліст» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яка обґрунтована тим, що на балансі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автомобіліст» м. Миколаївка Донецької області знаходиться квартира АДРЕСА_1 . Згідно довідки Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Слов'янська Донецької області, право власності на вищевказану квартиру у єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано, які-небудь відомості про наявність ордера на вселення у вищезазначене житлове приміщення або договору житлового найма даного житлового приміщення у архіві Миколаївської міської ради Донецької області, а також у архіві Слов'янської міської ради Донецької області відсутні. Копія ордера на дане житлове приміщення та копія договору житлового найма даного житлового приміщення зберігались в Державному підприємстві «Спецавтобаза» м. Миколаївка Донецької області, на балансі якого раніше знаходився багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 . Але, на теперішній час дане державне підприємство ліквідовано і не існує, а його архіви відсутні та ОСББ «Автомобіліст» не передавались.
У вищевказаній квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживала до жовтня 2001 року відповідач ОСОБА_1 . Але, у жовтні 2001 року ОСОБА_1 вибула з даного житлового приміщення. Вибуваючи із даної квартири, відповідачка пояснила сусідам, що переїжджає на інше постійне місце проживання - у м. Горлівка Донецької області та передала ключі від вхідної двері тим же сусідам. Виїжджаючи із даного житлового приміщення, відповідач забрала із собою усе своє особисте майно, яке на теперішній час у даній у квартирі відсутнє.
Позивач в особі голови ОСББ «Автомобіліст» ОСОБА_2 зазначає, що з жовтня 2001 року ОСОБА_1 не проживає у даній квартирі та з даного часу ніколи не з'являлась за місцем своєї реєстрації за вищевказаною адресою. Відповідач не сплачує платежі за комунальні послуги за адресою даної квартири, не утримує дану квартиру у належному санітарно-технічному стані, не проводить ремонту квартири. Згідно довідки Миколаївської міської ради Донецької області будинок АДРЕСА_2 , в тому числі вищезазначена квартира, не є комунальною власністю. Визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування вищевказаним житловим приміщенням, необхідно для зняття її з реєстраційного обліку за місцем її реєстрації. На підставі викладеного позивач просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач в особі голови ОСББ «Автомобіліст» Александрова Т.О. до судового засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити та справу розглянути без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с.131).
Представник позивача ОСОБА_3 В ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити та справу розглянути без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.130). У судовому засіданні, в якому представник приймав участь пояснив, що державне підприємство «Спецавтобаза» у 1987 році вселяло своїх робітників до будинку АДРЕСА_2 , який знаходився на балансі даного підприємства. Відповідач ОСОБА_1 мешкала у кв. АДРЕСА_3 , що розташована у даному будинку та є зареєстрованою по теперішній час. З 2001 року відповідач не мешкає у даній квартирі. Одного разу у 2001 році вона з'явилася за даною адресою для того, щоб забрати свої речі, пояснила сусідам, що виїжджає до м. Горлівка на постійне місце проживання, залишила ключі від квартири у ліфтовій та виїхала. Голова ОСББ із мешканцями будинку щорічно заходять до квартири для того, щоб перевірити інженерні комунікації. Близько 20-ти років у квартирі ніхто не мешкає, не сплачує комунальні платежі, у зв'язку із чим мешканці будинку просять голову ОСББ вирішити питання щодо даної квартири, оскільки мешканці несуть відповідальність за дану квартиру. Траплявся випадок, коли у квартирі АДРЕСА_3 прорвало трубу опалення, але вчасно вдалося запобігти наслідкам. Право власності на дану квартиру не зареєстровано.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що у будинку АДРЕСА_2 мешкає з 1988 року та є сусідкою квартири АДРЕСА_4 мешкала ОСОБА_1 разом із батьками. У 1990-х роках батьки відповідача виїхали із даної квартири, а згодом виїхала і відповідач, проте залишилася зареєстрованою у даній квартирі. У 2001 році відповідач приїжджала до квартири, забрала свої речі та зі слів сусідів виїхала до м. Горлівка, ключі від квартири залишила у ліфтовій. Після 2001 року вона відповідача за цією адресою не бачила, в даній квартирі ніхто не мешкає. Із головою ОСББ вони періодично заходять до даної квартири, перед опалювальним сезоном перевіряють труби опалення. Речі у даній квартирі відсутні, є заборгованість з оплати комунальних послуг. Відомості про місцезнаходження ОСОБА_1 невідомі.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою квартири АДРЕСА_1 . Дану квартиру відповідач та її батьки отримали у 1988 році та мешкали у ній. На початку 1990-х років батьки відповідача поїхали на заробітки, у 2001 році ОСОБА_1 приїжджала до квартири, забрала свої речі та виїхала, більше її не бачила. Періодично мешканці будинку перевіряють у даній квартирі труби, опалення, газопостачання та інше.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Втім, відповідач не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані
повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на викладене, оскільки відповідач, будучи повідомленою належним чином про дату, час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Слов'янського міськрайонного суду Донецької області повторно не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин неявки, не подала відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вислухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Згідно Протоколу № 1 від 25.07.1997 року установчих зборів власників квартир та нежилих приміщень будинків, що розташовані за адресами: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , щодо вирішення питання про створення Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, його назву, статуту та ін. постановили створити Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та ухвалити назву Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків - «Автомобіліст» (а.с.39-40).
Відповідно до розпорядження Слов'янської міської ради № 1205-Р від 21.08.1997 року зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Автомобіліст» (а.с.31).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Автомобіліст» зареєстровано 21.08.1997 року (а.с.51-53).
Як слідує з Акту прийому-передачі відомчого жилого фонду АСОТ Слов'янськ «Автосервіс» 0514 Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Автомобіліст» - АСОТ Слов'янськ «Автосервіс» 0514 передало, а Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків «Автомобіліст» прийняло наступну документацію: технічний паспорт на будинок; плани поверхів; схеми зовнішніх прибудинкових мереж та внутрішніх технічних засобів; будинкових книг та ін. (а.с.32-34).
Згідно п. 1.7 Статуту ОСББ «Автомобіліст», затвердженого розпорядженням Голови Слов'янської міської Ради № 1205-Р від 21.08.1997 року до складу Об'єднання входить будинок АДРЕСА_2 (а.с.9-18).
Як слідує з Протоколу загальних зборів членів ОСББ «Автомобіліст» від 19.05.2012 року загальними зборами було вирішено обрати на посаду голови правління ОСББ «Автомобіліст» - ОСОБА_2 (а.с.44).
Згідно Протоколу засідання правління ОСББ «Автомобіліст» від 11.06.2012 року обрано на посаду голови правління ОСОБА_2 з 12.06.2012 року (а.с.45).
Наказом по ОСББ «Автомобіліст» № 17 від 12.06.2012 року ОСОБА_2 прийнято на посаду голови правління з 12.06.2012 року (а.с.54).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Автомобіліст» (в новій редакції), затвердженого загальними зборами ОСББ (протокол № 5 від 23.12.2016 року), метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав власників, отримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом (а.с.19-30).
Згідно довідки виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області від 30.10.2017 року до складу ОСББ «Автомобіліст» входить будинок АДРЕСА_2 (а.с.41).
Згідно довідки виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області від 07.03.2018 року до складу, а також на балансі ОСББ «Автомобіліст» знаходиться будинок АДРЕСА_2 у кількості 72 квартир (а.с.50).
Згідно картки прописки громадян Форми А за адресою:
АДРЕСА_10 зареєстрована ОСОБА_1 з 29.09.1995 року (а.с.36).
Як слідує з довідки виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області від 22.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_10 зареєстрована ОСОБА_1 (а.с.42).
Згідно довідки виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області від 03.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_10 зареєстрована ОСОБА_1 з 29.09.1995 року по теперішній час (а.с.126).
Відповідно до Протоколу загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_11 від 25.08.2019 року вирішено дати дозвіл голові ОСОБА_2 на підготовку та подачу позову до суду про позбавлення права користування житловим приміщенням ОСОБА_1 , а саме кв. АДРЕСА_1 (а.с.43).
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Частиною 4 статті 4 Закону передбачено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до довідки КП «Бюро технічної інвентаризації» від 17.12.2018 року даних щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_10 в бюро немає (а.с.8).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області від 25.11.2019 року, будинок АДРЕСА_2 не є комунальною власністю Миколаївської міської ради; рішення виконавчого комітету, на підставі якого надавалася квартира АДРЕСА_3 в даному будинку передано на державне зберігання до архівного відділу Слов'янської міської ради; корінці ордерів та відомості щодо осіб, яким надавалася зазначена квартира у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради Слов'янського району Донецької області відсутні (а.с.46).
Як вбачається з Акту про не проживання від 30.11.2019 року, складеного комісією у складі Лагунової В.П., Чижикової М.Є., Пелих Н.С., які є мешканцями АДРЕСА_12 . АДРЕСА_11 , за даною адресою зареєстрована ОСОБА_1 , але з жовтня 2001 року остання за вказаною адресою фактично не мешкає, особисті речі відсутні, спальних місць та інших ознак проживання даної особи за вказаною адресою немає (а.с.38).
Як вбачається з довідки СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської ТЕС від 14.11.2019 року, станом на 01.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_10 обліковується заборгованість зі сплати послуг за централізоване опалення у розмірі 9732,30 гривень та за централізоване постачання гарячої води у розмірі 90,16 гривень (а.с.35).
Згідно довідки КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» від 20.11.2019 року, станом на 01.11.2019 року сума заборгованості за комунальні послуги перед КП «Сервіскомуненерго» за адресою: АДРЕСА_10 становить 5635,95 гривень (а.с.37).
Відповідно до довідки ОСББ «Автомобіліст» за адресою: АДРЕСА_10 заборгованість з утримання домогосподарства та прибудинкової території станом на 01.11.2019 року становить 6714,24 гривень (а.с.47).
Як вбачається з Акту про не проживання від 04.05.2020 року, складеного комісією у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є мешканцями АДРЕСА_13 АДРЕСА_11 , за даною адресою зареєстрована ОСОБА_1 , але з жовтня 2001 року остання за вказаною адресою фактично не мешкає, особисті речі відсутні, спальних місць та інших ознак проживання даної особи за вказаною адресою немає (а.с.119).
Згідно довідки ОСББ «Автомобіліст» за адресою: АДРЕСА_10 за період з 2001 року по теперішній час обліковується заборгованість по утриманню будинків та прибудинкових територій (а.с.126).
Відповідно до довідки ОСББ «Автомобіліст» від 04.05.2020 року будинок АДРЕСА_11 перебуває на балансі ОСББ «Автомобіліст» (а.с.127).
Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, право власності на кв. АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.132).
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України та частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів.
Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.
При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, в осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність заборгованості у відповідача ОСОБА_1 за комунальні послуги не є підставою згідно зі статями 71, 72 ЖК Української РСР для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, тому що не свідчать про втрату інтересу відповідача до спірного житла.
Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року, пункт 50; у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України»
від 02 грудня 2010 року («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 30856/03) зазначив, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла.
Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «Необхідне в демократичному суспільстві» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Акт про не проживання від 04.05.2020 року, наданий позивачем на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, підтверджує лише факт відсутності ОСОБА_1 у спірному жилому приміщенні з 2001 року, проте причини відсутності відповідача у даному акті не зазначені.
Отже, позивачем на порушення статей 12, 81 ЦПК України не було доведено факту відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у житловому приміщенні без поважних причин.
Нормами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Вказане вище узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСББ «Автомобіліст» про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.
Таким чином, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 9, 71, 72 ЖК Української РСР, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автомобіліст» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і
резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст заочного рішення виготовлено 02 червня 2020 року.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду В.І. Старовецький