03 червня 2020 р.Справа № В/851/65/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року по справі № 554/10887/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення № 4194 від 31.10.2016 року Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників згідно з ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” (№1789-ХII) та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум без обмежень максимального розміру суми пенсії.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 16.01.2017 року позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 16.01.2017р. по справі № 554/10887/16-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що починаючи з 01 січня 2015 року, у зв'язку із змінами, які були внесені до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (Закон №1789-XII) Законом №76-VIII від 28.12.2014 року, змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх працівників прокуратури. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників відсутня в новій редакції частини 18 статті 50-1 Закону України Про прокуратуру, а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Аналогічних змін зазнала і ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015року, в якій зазначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для перерахунку позивачу пенсії з 01.01.2016р. у відповідності до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
28.12.2020 р. ОСОБА_1 . подано заяву про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами, вказуючи на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 по справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
В ході розгляду заяви суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі з огляду на таке
У провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі №808/1628/18 (провадження №К/9901/29652/19) за позовом фізичної особи до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Предметом касаційного перегляду у вказаній справі є рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено позивачу у перегляді рішення за виключними обставинами у зв'язку із визнанням неконституційними окремих законодавчих положень, що були застосовані при вирішенні справи по суті.
Із заявою, що розглядається судом апеляційної інстанції у даній справі, позивач також звернувся про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 по справі № 554/8736/17, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 по справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За правилами п.1 ч.5 ст.361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
З метою розв'язання виключної правової проблеми щодо застосування наведеної норми, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20 лютого 2020 року у справі № 808/1628/18 вирішив передати її на розгляд Великої Палати Верховного Суду, згідно частини п'ятої статті 346 КАС України.
Суд касаційної інстанції у цьому рішенні вказав, що вважає необхідним відступити від правових висновків, сформованих рішеннями судів, що входять до різних судових палат і касаційних судів Верховного Суду, які не визнають права на перегляд за виключними обставинами судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС.
Окрім незгоди з рішеннями судів та наміром відступити від їх висновків, Верховний Суд вважає, що порушені питання мають ознаки виключної правової проблеми.
Застосування неконституційності закону в якості виключної обставини є дискусійним правовим питанням, що не було предметом спеціальних наукових досліджень.
Положеннями ч. 5 ст. 346 КАС України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Враховуючи викладені обставини, оскільки касаційний суд вирішив відступити від своїх висновків, викладених у раніше прийнятих судових рішеннях, та з метою розв'язання виключної правової проблеми щодо застосування норм, на підставі яких позивач звернувся до суду із заявою, передав відповідну справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 808/1628/18.
Керуючись ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 808/1628/18.
Зобов'язати учасників судового процесу повідомити суду про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.