03 червня 2020 року справа №200/12861/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів Т.Г. Арабей, І.В. Геращенка, секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., представника позивача Олійникова С.І., представника відповідача Груєнка С.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 р. (повний текст рішення складено 20 березня 2020 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/12861/19-а (головуючий І інстанції суддя Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" (далі - позивач) 04.11.2019 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача про прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 09.10.2019 року № 128/05-99-04-01 за формою № 6-РПДВ юридичної особи ТОВ «АСАНД 2018» та скасувати зазначене рішення; зобов'язати відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 8726 502,00 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018"; зобов'язати відповідача надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" Державній казначейській службі України для відновлення рахунку товариства зі збереженням показників (?Накл) в розмірі 8726502,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином товариство; зобов'язати Державну казначейську службу України відновити рахунок товариства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 8 726 502, 00 грн. та повідомити належним чином у строк, визначений законодавством; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-6).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі № 200/12861/19-а у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 153-156).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач у серпні 2018 року не мав можливості здійснювати належним чином фінансово-господарську діяльність, у зв'язку з чим був позбавлений можливості подати податкову декларацію з податку на додану вартість із показниками щодо постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Апелянт зазначає, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідач, скориставшись своїм правом по прийняттю самостійного рішення про анулювання реєстрації позивача, об'єднав періоди як по першій так і по другій з можливих умов, які слугували для прийняття рішення. Тобто, ознаки безперервності (протягом 12 послідовних податкових місяців), яку визначено Податковим кодексом як одну із підстав для можливості контролюючому органу прийняти самостійне рішення для анулювання платнику свідоцтва ПДВ, у випадку з позивачем не було. Також, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Вважає, що оскільки питання про анулювання реєстрації платника ПДВ вирішувалось відповідачем у жовтні 2019 року, то податковий місяць вересень 2019 року, у якому позивачем здійснювались операції з об'єктом оподаткування податком на додану вартість, мав бути врахований.
Крім того, для прийняття рішення про анулювання реєстрації відповідач повинен був скласти довідку про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях протягом 12 послідовних податкових місяців.
Посилається на постанову Верховного Суду від 16 листопада 2018 року у справі № 808/291/16.
Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Асанд 2018» (ідентифікаційний код 42363964) є юридичною особою, місцезнаходження - 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Кальміуська, будинок 143, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.09.2018.
09 жовтня 2019 року контролюючим органом складено реєстр № 37/05-99-04-01 податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців, в якому зафіксовано про неподання декларацій за період вересень 2018 року - липень 2019 року та подання 20.09.2019 декларації за серпень 2019 року із показниками, які свідчать про відсутність обсягів поставок/придбання товарів/послуг здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
09 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 128/05-99-04-01 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Асанд 2018». Датою анулювання реєстрації є 09.10.2019. Рішення надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням 11 жовтня 2019 року та отримано ним 23 жовтня 2019 року, про що свідчить копія конверту (трек-номер листа Укрпошти 87501 00403860).
Правовою підставою для прийняття вказаного рішення слугували положення підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, а саме подання та/ або не подання податкових декларацій з податку на додану вартість протягом періоду 01.09.2018 - 31.08.2019 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 грн. (а.с. 7-9).
21 жовтня 2019 року за результатом розгляду скарги позивача щодо неправомірного анулювання реєстрації платника податку на додану вартість листом № 14779/10/05-99-04-01 повідомлено про можливість оскарження рішення до контролюючого органу вищого рівня або до суду (а.с. 13-18).
Проблемою цього спору є питання правомірності прийняття податковим органом рішення від 9.10.2019 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018".
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).
Питання податку на додану вартість врегульовано розд. V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211 Кодексу).
Підпунктом 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Питання анулювання реєстрації платника податку врегульовано ст.184 Податкового кодексу України.
За змістом пп. “г” п. 184.1 ст.184 вказаного Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Аналогічні положення містяться в пп. “г” п. 5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130.
За змістом пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
Приписами п. 5.5 розд. V Положення № 1130 окреслено, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
П п. 5.6 розд. V Положення № 1130 унормовано, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Системний аналіз вищевикладених положень свідчить про те, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе, зокрема, у випадку неподання контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подання такої декларації, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, протягом 12 послідовних податкових місяців.
Вказані обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України).
В матеріалами справи наявні відомості про те, що позивач не подавав до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за податковий період вересень 2018 року - липень 2019 року, а подана 20 вересня 2019 року ТОВ «Асанд 2018» декларація за серпень 2019 року свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірне у даній справі рішення відповідачем прийнято у зв'язку із наявністю одночасно двох умов, за яких законодавством надано контролюючому органу повноваження прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Такими були: не подання податкових декларацій з податку на додану вартість протягом періоду 01.09.2018 - 31.07.2019 та подання за серпень 2019 року з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (а.с. 49 - 51, 56).
Таким чином, відповідач, скориставшись своїм правом по прийняттю самостійного рішення про анулювання реєстрації позивача, по суті об'єднав періоди як по першій так і по другій з можливих умов, які слугували для прийняття спірного у даній справі рішення.
При цьому суд вважає, що як і в першому так і в другому випадку виявлені періоди не відповідають дійсним обставинам, адже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було подано податкові декларації з 01.09.2018 по 31.07.2019. Тобто, ознаки безперервності (протягом 12 послідовних податкових місяців), яку визначено Податковим кодексом як одну із підстав для можливості Інспекції прийняти самостійне рішення для анулювання платнику свідоцтва ПДВ, у випадку з позивачем не було, з огляду на дату прийняття рішення 09.10.2019.
Крім того, також варто зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування обставин, з якими відповідач пов'язує факт подання та не подання податкових декларації з ПДВ, з якими норма підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України пов'язує можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а саме: складеної відповідачем довідки про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців.
Таким чином, у податкового органу були відсутні підстави для застосування п. п. "г" п.184.1ст.184 Податкового кодексу України, для анулювання реєстрації платника ПДВ.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом під час розгляду подібної справи, постанова від 05 листопада 2018 року (справа № 820/2294/16) та у постановах Верховного Суду від 16 листопада 2018 року у справі № 808/291/16, від 22 листопада 2018 року у справі 805/1148/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі 826/876/17.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головне управління ДПС у Донецькій області при прийнятті оскаржуваного рішення діяло в межах повноважень, в порядку і в спосіб, визначений законодавством.
Спірне рішення "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість" від 09.10.2019 № 128/05-99-04-01 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 8726 502,00 грн. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" та зобов'язання відповідача надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" Державній казначейській службі України для відновлення рахунку товариства зі збереженням показників (?Накл) в розмірі 8726502,00 грн. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином товариство; зобов'язання Державну казначейську службу України відновити рахунок товариства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 8 726 502, 00 грн. та повідомити належним чином у строк, визначений законодавством, суд зважує на наступне.
За положеннями пункту 200-1.1статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).
П.13 Порядку № 569 електронного адміністрування податку на додану вартість, податковий орган автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Отже, внаслідок протиправності дій відповідача позивач позбавлений права використати право на реєстрацію податкових накладних на суму податку станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.
Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади/рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.
Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.
Така позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.
Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.
Вказана правова позиція також підтверджується практикою Верховного Суду з подібних правовідносин, викладеною у постанові від 24 січня 2019 року (справа № 805/2554/16-а (адміністративне провадження № К/9901/31281/18).
За змістом пункту 5.10 Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене до суду.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням.
Таким чином, поновлення реєстрації платника податку на додану вартість здійснюється податковим органом із урахуванням особливостей, визначених Положенням № 1130.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з метою відновлення порушених прав позивача необхідним є скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 09.10.2019 року № 128/05-99-04-01 за формою № 6-РПДВ юридичної особи ТОВ «АСАНД 2018»; зобов'язання відповідача поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" з моменту її анулювання шляхом внесення до Реєстру запису про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням від 14.11.2014 року № 1130, оскільки визнання неправомірними дій охоплюються безпосередньо скасуванням спірного рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень згідно з частиною другою статті 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
І відповідачем не доведено, що, приймаючи спірне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018", він діяв правомірно.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема,:
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За вимогами ст. 139 КАС України здійснено розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 р. - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 р. у справі № 200/12861/19-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про анулювання реєстрації платника ПДВ від 09.10.2019 року № 128/05-99-04-01 за формою № 6-РПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018".
Зобов'язати Головне управління ДПС у Донецькій області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" з моменту її анулювання шляхом внесення до Реєстру запису про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням від 14.11.2014 року № 1130.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асанд 2018" (код ЄДРПОУ 42363964) сплачений судовий збір у розмірі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві грн.) 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст складений 3 червня 2020 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко